Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Крок до життя на Марсі? Лишайники пережили симуляцію умов на Марсі

03 квітня 2025

Вперше дослідники продемонстрували, що деякі види лишайників можуть виживати в умовах, схожих на Марсіанські, включаючи вплив іонізуючого випромінювання, і зберігаючи метаболічно активний стан.

Нове дослідження, опубліковане в журналі IMA Fungus, підкреслює потенціал лишайників виживати та функціонувати на поверхні Марса, кидаючи під сумнів попередні припущення щодо непридатності для життя природи Марса та пропонуючи нові ідеї для астробіології та дослідження космосу.

Лишайники — це не окремий організм, а симбіотична асоціація між грибом і водоростями та/або ціанобактеріями, відомими своєю надзвичайною стійкістю до суворих умов, таких як пустелі та полярні регіони Землі. У цьому дослідженні грибковий партнер у симбіозі лишайників залишався метаболічно активним, коли піддавався впливу атмосферних умов, подібних до марсіанських, у темряві, включаючи рівні рентгенівського випромінювання, які очікуються на Марсі протягом одного року та сильної сонячної активності.

Read more

Пошук інформації на порталі

 

Субботін Михайло Федорович (28.VI.1893 — 26.XII.1966)

 

Subbotin 

Російський радянський астроном Михайло Федорович Субботін народився 28 червня 1893 р. у м. Остроленка (нині Польща). Здобувши (1914) вищу освіту у Варшавському університеті, був залишений в ньому для підготовки до професорського звання. Протягом 1912—1915 рр. працював у Варшавському університеті. У 1915—1922 роках викладав у Донському політехнічному інституті. З 1922 р. до 1930 р. — директор Ташкентської обсерваторії і професор Середньоазіатського університету (в роки виконував роботу з організації Міжнародної широтної станції в Китабі). Протягом 1930—1960 рр. працював у Ленінградському університеті: завідувач кафедри астрономії (1930—1935), завідувач кафедри небесної механіки (з 1935 р.), декан математико-механічного факультету (1933—1941), директор обсерваторії університету (1934—1939). У 1931—1934 роках також очолював теоретичний сектор в Пулковській обсерваторії. З 1942 р. працював в Інституті теоретичної астрономії Академії наук СРСР (у 1942—1964 рр. директор інституту).

 

Галузь наукових інтересів Михайла Субботіна — небесна механіка, теоретична астрономія. Засновник ленінградської школи небесних механіків (ініціював створення в Інституті теоретичної астрономії АН СРСР відділу прикладної небесної механіки, який працював над завданнями запуску штучних супутників Землі). Удосконалив метод розв’язання рівнянь Ейлера—Ламберта для обчислення елементів орбіт, що дозволило застосувати метод на практиці. Модифікував метод уточнення орбіт за великою кількістю спостережень. Досліджував задачу двох тіл із змінними масами. Виконав роботи з астрометрії (розвинув ідею використання спостережень астероїдів для визначення орієнтації системи координат зоряного каталогу, а також запропонував методи визначення систематичних помилок зоряного каталогу).

 

Автор низки фундаментальних досліджень з історії астрономії. Був головним редактором «Астрономічного щорічника СРСР». Захоплювався живописом і досяг в цій справі рівня художника-професіонала. На честь науковця названо кратер на Місяці, астероїд 1692 Субботіна.

 

Михайло Федорович Субботін помер 26 грудня 1966 р. у Ленінграді (тепер м. Санкт-Петербург, Росія).

 


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

astrospadok ua

afisha 1