Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Вебб розкриває нові деталі та таємниці полярного сяйва Юпітера

13 травня 2025

Космічний телескоп імені Джеймса Вебба NASA/ESA/CSA зафіксував нові деталі полярних сяйв на найбільшій планеті нашої Сонячної системи. Танцюючі вогні, що спостерігаються на Юпітері, у сотні разів яскравіші за ті, що видно на Землі. Завдяки підвищеній чутливості телескопа Вебба астрономи вивчали ці явища, щоб краще зрозуміти магнітосферу Юпітера.

Полярні сяйва виникають, коли високоенергетичні частинки потрапляють в атмосферу планети поблизу її магнітних полюсів і стикаються з атомами газу. Полярні сяйва на Юпітері не тільки величезні за розміром, але й у сотні разів енергійніші, ніж полярні сяйва на Землі. Тут полярні сяйва викликані сонячними бурями — коли заряджені частинки падають на верхні шари атмосфери, збуджують гази та змушують їх світитися червоним, зеленим та фіолетовим кольором. Тим часом Юпітер має додаткове джерело своїх полярних сяйв; сильне магнітне поле газового гіганта захоплює заряджені частинки з навколишнього середовища. Це включає не лише частинки сонячного вітру, але й частинки, що викидаються в космос його супутником Іо, відомим своїми численними та великими вулканами. 

Read more

Пошук інформації на порталі

 

Субботін Михайло Федорович (28.VI.1893 — 26.XII.1966)

 

Subbotin 

Російський радянський астроном Михайло Федорович Субботін народився 28 червня 1893 р. у м. Остроленка (нині Польща). Здобувши (1914) вищу освіту у Варшавському університеті, був залишений в ньому для підготовки до професорського звання. Протягом 1912—1915 рр. працював у Варшавському університеті. У 1915—1922 роках викладав у Донському політехнічному інституті. З 1922 р. до 1930 р. — директор Ташкентської обсерваторії і професор Середньоазіатського університету (в роки виконував роботу з організації Міжнародної широтної станції в Китабі). Протягом 1930—1960 рр. працював у Ленінградському університеті: завідувач кафедри астрономії (1930—1935), завідувач кафедри небесної механіки (з 1935 р.), декан математико-механічного факультету (1933—1941), директор обсерваторії університету (1934—1939). У 1931—1934 роках також очолював теоретичний сектор в Пулковській обсерваторії. З 1942 р. працював в Інституті теоретичної астрономії Академії наук СРСР (у 1942—1964 рр. директор інституту).

 

Галузь наукових інтересів Михайла Субботіна — небесна механіка, теоретична астрономія. Засновник ленінградської школи небесних механіків (ініціював створення в Інституті теоретичної астрономії АН СРСР відділу прикладної небесної механіки, який працював над завданнями запуску штучних супутників Землі). Удосконалив метод розв’язання рівнянь Ейлера—Ламберта для обчислення елементів орбіт, що дозволило застосувати метод на практиці. Модифікував метод уточнення орбіт за великою кількістю спостережень. Досліджував задачу двох тіл із змінними масами. Виконав роботи з астрометрії (розвинув ідею використання спостережень астероїдів для визначення орієнтації системи координат зоряного каталогу, а також запропонував методи визначення систематичних помилок зоряного каталогу).

 

Автор низки фундаментальних досліджень з історії астрономії. Був головним редактором «Астрономічного щорічника СРСР». Захоплювався живописом і досяг в цій справі рівня художника-професіонала. На честь науковця названо кратер на Місяці, астероїд 1692 Субботіна.

 

Михайло Федорович Субботін помер 26 грудня 1966 р. у Ленінграді (тепер м. Санкт-Петербург, Росія).

 


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

astrospadok ua

afisha 1