Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

NASA обрало гамма-телескоп для вивчення змін в Галактиці

19 жовтня 2021

NASA обрало нову пропозицію зі створення космічного телескопа, що дасть змогу науковцям вивчати історію народження, еволюцію і смерть зір та утворення хімічних елементів у Молочному Шляху в нинішню епоху його розвитку. Очікується, що гамма-телескоп, який назвали Комптонівський спектрометр та візуалізатор (Compton Spectrometer and Imager, COSI), буде запущений у 2025 році як остання невелика астрофізична місія NASA.

Докладніше:

З напрямку центра Галактики виходять дивні радіохвилі

15 жовтня 2021

Астрономи виявили незвичайні сигнали, що надходять з напрямку центра Молочного Шляху. Радіохвилі не відповідають жодному зрозумілому нині типу змінного радіоджерела і можуть вказувати на існування нового класу зоряних об’єктів.

 

 

«Найдивнішою властивістю цього нового сигналу є те, що він має дуже високу поляризацію. Це означає, що його світло коливається лише в одному напрямку, але цей напрямок обертається з плином часу», — сказав провідний автор нового дослідження, доктор філософії Цзітенґ Ван (Ziteng Wang) з Школи фізики Сіднейського університету. «Яскравість об’єкта також різко змінюється, в 100 разів, і сигнал вмикається та вимикається очевидно випадково. Ми ніколи не бачили нічого подібного».

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

 

Субботін Михайло Федорович (28.VI.1893 — 26.XII.1966)

 

Subbotin 

Російський радянський астроном Михайло Федорович Субботін народився 28 червня 1893 р. у м. Остроленка (нині Польща). Здобувши (1914) вищу освіту у Варшавському університеті, був залишений в ньому для підготовки до професорського звання. Протягом 1912—1915 рр. працював у Варшавському університеті. У 1915—1922 роках викладав у Донському політехнічному інституті. З 1922 р. до 1930 р. — директор Ташкентської обсерваторії і професор Середньоазіатського університету (в роки виконував роботу з організації Міжнародної широтної станції в Китабі). Протягом 1930—1960 рр. працював у Ленінградському університеті: завідувач кафедри астрономії (1930—1935), завідувач кафедри небесної механіки (з 1935 р.), декан математико-механічного факультету (1933—1941), директор обсерваторії університету (1934—1939). У 1931—1934 роках також очолював теоретичний сектор в Пулковській обсерваторії. З 1942 р. працював в Інституті теоретичної астрономії Академії наук СРСР (у 1942—1964 рр. директор інституту).

 

Галузь наукових інтересів Михайла Субботіна — небесна механіка, теоретична астрономія. Засновник ленінградської школи небесних механіків (ініціював створення в Інституті теоретичної астрономії АН СРСР відділу прикладної небесної механіки, який працював над завданнями запуску штучних супутників Землі). Удосконалив метод розв’язання рівнянь Ейлера—Ламберта для обчислення елементів орбіт, що дозволило застосувати метод на практиці. Модифікував метод уточнення орбіт за великою кількістю спостережень. Досліджував задачу двох тіл із змінними масами. Виконав роботи з астрометрії (розвинув ідею використання спостережень астероїдів для визначення орієнтації системи координат зоряного каталогу, а також запропонував методи визначення систематичних помилок зоряного каталогу).

 

Автор низки фундаментальних досліджень з історії астрономії. Був головним редактором «Астрономічного щорічника СРСР». Захоплювався живописом і досяг в цій справі рівня художника-професіонала. На честь науковця названо кратер на Місяці, астероїд 1692 Субботіна.

 

Михайло Федорович Субботін помер 26 грудня 1966 р. у Ленінграді (тепер м. Санкт-Петербург, Росія).

 


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

afisha 1