Свінґс Поль

Останні новини

Крок до життя на Марсі? Лишайники пережили симуляцію умов на Марсі

03 квітня 2025

Вперше дослідники продемонстрували, що деякі види лишайників можуть виживати в умовах, схожих на Марсіанські, включаючи вплив іонізуючого випромінювання, і зберігаючи метаболічно активний стан.

Нове дослідження, опубліковане в журналі IMA Fungus, підкреслює потенціал лишайників виживати та функціонувати на поверхні Марса, кидаючи під сумнів попередні припущення щодо непридатності для життя природи Марса та пропонуючи нові ідеї для астробіології та дослідження космосу.

Лишайники — це не окремий організм, а симбіотична асоціація між грибом і водоростями та/або ціанобактеріями, відомими своєю надзвичайною стійкістю до суворих умов, таких як пустелі та полярні регіони Землі. У цьому дослідженні грибковий партнер у симбіозі лишайників залишався метаболічно активним, коли піддавався впливу атмосферних умов, подібних до марсіанських, у темряві, включаючи рівні рентгенівського випромінювання, які очікуються на Марсі протягом одного року та сильної сонячної активності.

Свінґс Поль (24.IX.1906 — 28.X.1983)

Svings

Бельгійський астроном Поль Свінґс народився 24 вересня 1906 р. в Рансарті (нині це частина Шарлеруа). Здобув (1927) вищу освіту в Льєжському університеті. Протягом 1926—1928 рр. мав стажування у Франції (Сорбонна, оптичний інститут в Парижі, Медонська обсерваторія). У 1929—1930 роках був у Варшавському університеті, де опановував майстерність спектроскопії. З 1936 р. — професор Льєжського університету. Упродовж 1939—1942 років — професор Чиказького університету. Очолював Інститут астрофізики Льєжського університету.

Галузь наукових інтересів Поля Свінґса — експериментальна спектроскопія, астроспектроскопія. Уперше виявив (1937) разом з Л. Розенфельдом молекули в міжзоряному середовищі (в спектрі міжзоряного поглинання ототожнив лінію молекули CH). Вивчив лабораторні спектри деяких двоатомних молекул, що мають значення для астрофізики. Виконав багато досліджень спектрів комет. Пояснив (1941) за допомогою механізму флуоресценції аномалії в розподілі інтенсивності всередині молекулярних смуг в спектрах комет і особливості змін цього розподілу від однієї комети до іншої, а для однієї і тієї ж комети — в залежності від її геліоцентричної відстані. Показав, що ці аномалії пов’язані з нерівномірністю розподілу енергії в сонячному випромінюванні, що спричиняє флуоресценцію молекул (через присутність ліній поглинання) і з розходженням променевих швидкостей різних комет щодо Сонця. Цей ефект (його назвали на честь Свінґса) дозволив пояснити особливості молекулярних спектрів не лише комет, але також полярних сяйв і сутінкового неба. Вивчив також атомні спектри комет. Опублікував (1956) разом з Л. Азером атлас спектрів комет.

Досліджував різні типи нестаціонарних зір (Вольфа—Райє, симбіотичні, напівправильні), планетарні туманності. Пояснив механізми випромінювання і поглинання ліній іонів азоту і вуглецю в атмосферах гарячих зір.

У 1964—1967 рр. — президент Міжнародного астрономічного союзу. На честь науковця названо астероїд 1637 Свінґс.

Поль Свінґс помер 28 жовтня 1983 р. у м. Еньйо (Бельгія).