Свінґс Поль

Останні новини

Вебб розкриває нові деталі та таємниці полярного сяйва Юпітера

13 травня 2025

Космічний телескоп імені Джеймса Вебба NASA/ESA/CSA зафіксував нові деталі полярних сяйв на найбільшій планеті нашої Сонячної системи. Танцюючі вогні, що спостерігаються на Юпітері, у сотні разів яскравіші за ті, що видно на Землі. Завдяки підвищеній чутливості телескопа Вебба астрономи вивчали ці явища, щоб краще зрозуміти магнітосферу Юпітера.

Полярні сяйва виникають, коли високоенергетичні частинки потрапляють в атмосферу планети поблизу її магнітних полюсів і стикаються з атомами газу. Полярні сяйва на Юпітері не тільки величезні за розміром, але й у сотні разів енергійніші, ніж полярні сяйва на Землі. Тут полярні сяйва викликані сонячними бурями — коли заряджені частинки падають на верхні шари атмосфери, збуджують гази та змушують їх світитися червоним, зеленим та фіолетовим кольором. Тим часом Юпітер має додаткове джерело своїх полярних сяйв; сильне магнітне поле газового гіганта захоплює заряджені частинки з навколишнього середовища. Це включає не лише частинки сонячного вітру, але й частинки, що викидаються в космос його супутником Іо, відомим своїми численними та великими вулканами.

Свінґс Поль (24.IX.1906 — 28.X.1983)

Svings

Бельгійський астроном Поль Свінґс народився 24 вересня 1906 р. в Рансарті (нині це частина Шарлеруа). Здобув (1927) вищу освіту в Льєжському університеті. Протягом 1926—1928 рр. мав стажування у Франції (Сорбонна, оптичний інститут в Парижі, Медонська обсерваторія). У 1929—1930 роках був у Варшавському університеті, де опановував майстерність спектроскопії. З 1936 р. — професор Льєжського університету. Упродовж 1939—1942 років — професор Чиказького університету. Очолював Інститут астрофізики Льєжського університету.

Галузь наукових інтересів Поля Свінґса — експериментальна спектроскопія, астроспектроскопія. Уперше виявив (1937) разом з Л. Розенфельдом молекули в міжзоряному середовищі (в спектрі міжзоряного поглинання ототожнив лінію молекули CH). Вивчив лабораторні спектри деяких двоатомних молекул, що мають значення для астрофізики. Виконав багато досліджень спектрів комет. Пояснив (1941) за допомогою механізму флуоресценції аномалії в розподілі інтенсивності всередині молекулярних смуг в спектрах комет і особливості змін цього розподілу від однієї комети до іншої, а для однієї і тієї ж комети — в залежності від її геліоцентричної відстані. Показав, що ці аномалії пов’язані з нерівномірністю розподілу енергії в сонячному випромінюванні, що спричиняє флуоресценцію молекул (через присутність ліній поглинання) і з розходженням променевих швидкостей різних комет щодо Сонця. Цей ефект (його назвали на честь Свінґса) дозволив пояснити особливості молекулярних спектрів не лише комет, але також полярних сяйв і сутінкового неба. Вивчив також атомні спектри комет. Опублікував (1956) разом з Л. Азером атлас спектрів комет.

Досліджував різні типи нестаціонарних зір (Вольфа—Райє, симбіотичні, напівправильні), планетарні туманності. Пояснив механізми випромінювання і поглинання ліній іонів азоту і вуглецю в атмосферах гарячих зір.

У 1964—1967 рр. — президент Міжнародного астрономічного союзу. На честь науковця названо астероїд 1637 Свінґс.

Поль Свінґс помер 28 жовтня 1983 р. у м. Еньйо (Бельгія).