Ван Аллен Альфред Джеймс

Останні новини

Перші результати за даними спостережень телескопів Європейської південної обсерваторії наслідків удару DART в астероїд

21 березня 2023

За допомогою Дуже великого телескопа (Very Large Telescope, VLT) Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory, ESO) дві групи астрономів спостерігали за наслідками зіткнення між космічним апаратом NASA Double Asteroid Redirection Test (DART) і астероїдом Діморфос (Dimorphos). Контрольоване зіткнення — це випробування в рамках програми захисту планети від небезпечних астероїдів. Але воно також дало астрономам унікальну можливість дізнатися більше про склад астероїда завдяки аналізу викинутої з його поверхні речовини.

Докладніше:

Наднова 185 року: рідкісний погляд на увесь залишок наднової

03 березня 2023

Камера темної енергії зареєструвала сяючі залишки першої в історії задокументованої наднової.

Зображення розтріпаної оболонки першої в історії зареєстрованої наднової отримано за допомогою камери темної енергії (Dark Energy Camera, DECam), виготовленої Міністерством енергетики США. Її встановлено на 4-метровому телескопі Віктора М. Бланко Національного наукового фонду (National Science Foundation, NSF) у Міжамериканській обсерваторії Серро-Тололо в Чилі. Обсерваторія діє під егідою Національної дослідницької лабораторії оптичної та інфрачервоної астрономії (National Optical-Infrared Astronomy Research Laboratory, NOIRLab NSF). Кільце залишків RCW 86 — це все, що зосталося від зорі білого карлика, яка вибухнула понад 1800 років тому, коли китайські спостерігачі зоряного неба зафіксували її як «зорю-гостю».

Докладніше:

Ван Аллен Альфред Джеймс (7.IX.1914 — 9.VIII.2006)

Van Allen

Американський астрофізик Джеймс Альфред Ван Аллен народився 7 вересня 1914 р. у м. Маунт-Плезант (шт. Айова). Вищу освіту здобув в університеті штату Айова (1939 р. отримав ступінь доктора філософії з фізики). Після другої світової війни керував експериментами в атмосфері Землі, які виконували за допомогою ракети Фау-2. У 1951— 1985 рр. — професор фізики, завідувач кафедри фізики й астрономії університету штату Айова (після виходу на пенсію продовжував роботу в університеті як почесний професор). Брав участь у розробці першого американського штучного супутника Землі (Експлорер-1). За результатами роботи цього супутника наукова група, очолювана Ван Алленом, відкрила радіаційні пояси Землі (пояси Ван-Аллена).

Галузь наукових інтересів Джеймса Ван Аллена — космічні промені, верхня атмосфера й магнітосфера Землі, магнітосфери планет Сонячної системи. Один з піонерів постановки й виконання геофізичних і астрофізичних досліджень на висотних ракетах, штучних супутниках Землі, космічних апаратах та автоматичних міжпланетних станціях.

Був науковим консультантом з вивчення Сонячної системи в групі планування космічних програм Національного управління з аеронавтики і дослідження космічного простору (тобто NASA) США.

У 1989 р. отримав Премію Крафорда (її присуджує Шведська королівська академія наук в Стокгольмі, а вручає король Швеції), що є «еквівалентом» Нобелівської премії.

Джеймс Альфред Ван Аллен помер 9 серпня 2006 р. у м. Айова-сіті (США).