Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Крок до життя на Марсі? Лишайники пережили симуляцію умов на Марсі

03 квітня 2025

Вперше дослідники продемонстрували, що деякі види лишайників можуть виживати в умовах, схожих на Марсіанські, включаючи вплив іонізуючого випромінювання, і зберігаючи метаболічно активний стан.

Нове дослідження, опубліковане в журналі IMA Fungus, підкреслює потенціал лишайників виживати та функціонувати на поверхні Марса, кидаючи під сумнів попередні припущення щодо непридатності для життя природи Марса та пропонуючи нові ідеї для астробіології та дослідження космосу.

Лишайники — це не окремий організм, а симбіотична асоціація між грибом і водоростями та/або ціанобактеріями, відомими своєю надзвичайною стійкістю до суворих умов, таких як пустелі та полярні регіони Землі. У цьому дослідженні грибковий партнер у симбіозі лишайників залишався метаболічно активним, коли піддавався впливу атмосферних умов, подібних до марсіанських, у темряві, включаючи рівні рентгенівського випромінювання, які очікуються на Марсі протягом одного року та сильної сонячної активності.

Read more

Пошук інформації на порталі

 

Вяйсяля Ірйо (6.IX.1891 — 21.VII.1971)

 

Viaisialia 

Фінський астроном і геодезист Ірйо Вяйсяля народився 6 вересня 1891 р. у м. Контіолахті. Захоплювався астрономією з дитячих років. Вищу освіту здобув у Гельсінкському університеті. Працював математиком у страховій компанії. Упродовж 1918—1923 рр. — співробітник Фінського геодезичного інституту. З 1923 р. працював в університеті міста Турку (з 1925 р. — професор фізики, а з 1927 р. — також професор астрономії). 1951 р. заснував при університеті в Турку Астрономо-оптичний інститут (Дослідницький інститут Туорла) і був його директором до кінця життя.

 

Галузь наукових інтересів Ірйо Вяйсяля — астрономія, геодезія (удосконалення класичних і розробка нових методів геодезичної астрономії), оптика. Запропонував (за 7 років до Бернхарда Шмідта) використовувати спеціально деформовану пластинку, встановлену перед увігнутим дзеркалом рефлектора, для корекції його поля. Ця ідея була реалізована вже після того, як Шмідт опублікував інформацію про свій телескоп. Розробив новий метод (висловив ідею в 1946 р.) геодезичної зоряної тріангуляції з використанням штучного джерела світла, що піднімається на аеробалоні. На ідеях Вяйсяля засновані сучасні методи глобальної й локальної супутникової геодезії. Відкрив 128 астероїдів і три комети. Один з астероїдів назвав на честь професора Матті Паломаа (саме тому згодом співробітники обсерваторії Маунт-Паломар, де було відкрито багато астероїдів, не змогли один з них назвати «Паломар» — згідно з правилами найменування астероїдів їхні назви мають відрізнятися більше, ніж на одну літеру).

 

Був талановитим популяризатором астрономії, а також організатором аматорських астрономічних товариств у Гельсінкі й Турку. На честь науковця названо кратер на Місяці, астероїди 2804 Ірйо, 1573 Вяйсяля.

 

Ірйо Вяйсяля помер 21 липня 1971 р. у м. Рюмяттюля (Фінляндія).

 


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

astrospadok ua

afisha 1