Вольф Корнеліус Йозеф Франц (Макс) Максиміліан

Останні новини

Вебб розкриває нові деталі та таємниці полярного сяйва Юпітера

13 травня 2025

Космічний телескоп імені Джеймса Вебба NASA/ESA/CSA зафіксував нові деталі полярних сяйв на найбільшій планеті нашої Сонячної системи. Танцюючі вогні, що спостерігаються на Юпітері, у сотні разів яскравіші за ті, що видно на Землі. Завдяки підвищеній чутливості телескопа Вебба астрономи вивчали ці явища, щоб краще зрозуміти магнітосферу Юпітера.

Полярні сяйва виникають, коли високоенергетичні частинки потрапляють в атмосферу планети поблизу її магнітних полюсів і стикаються з атомами газу. Полярні сяйва на Юпітері не тільки величезні за розміром, але й у сотні разів енергійніші, ніж полярні сяйва на Землі. Тут полярні сяйва викликані сонячними бурями — коли заряджені частинки падають на верхні шари атмосфери, збуджують гази та змушують їх світитися червоним, зеленим та фіолетовим кольором. Тим часом Юпітер має додаткове джерело своїх полярних сяйв; сильне магнітне поле газового гіганта захоплює заряджені частинки з навколишнього середовища. Це включає не лише частинки сонячного вітру, але й частинки, що викидаються в космос його супутником Іо, відомим своїми численними та великими вулканами.

Вольф Корнеліус Йозеф Франц (Макс) Максиміліан (21.VI.1863 — 3.X.1932)

Volf Maks

Німецький астроном Максиміліан (Макс) Франц Йозеф Корнеліус Вольф народився 21 червня 1863 р. у м. Гайдельберґ. Навчався у Гайдельберзькому і Страсбурзькому університетах (1888) — далі упродовж трьох років вивчав небесну механіку в Стокгольмській обсерваторії під керівництвом Йоганна Ґюльдена. У середині 1880-х років створив невелику власну обсерваторію, яка 1898 р. увійшла до складу Гайдельберзької обсерваторії (астрофізичний відділ цієї обсерваторії очолив Вольф). З 1893 р. — професор Гайдельберзького університету, а з 1909 р. і до кінця життя — директор Гайдельберзької обсерваторії.

Галузь наукових інтересів Макса Вольфа — фотографічна астрономія. Він одним з перших став застосовувати фотографічні методи спостереження в астрономії. Відкрив понад 500 астероїдів, багато світлих і темних туманностей, кілька сотень змінних зір, понад 1000 зір, що мають помітний власний рух. Упродовж 1908—1922 рр. разом з Йоганном Палізою підготував і видав фотографічні мапи різних ділянок неба на 220 аркушах.

На честь науковця названо кратер на Місяці, астероїд 827 Вольфіана.

Макс Вольф помер 3 жовтня 1932 р. у м. Гайдельберґ (Німеччина).