Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Нові дані від «Габбла» дали змогу пояснити відсутність темної матерії

26 листопада 2020

 

Нові дані, отримані за допомогою Космічного телескопа імені Габбла, надають додаткові докази руйнування галактики NGC 1052-DF4 внаслідок припливів. Цей результат пояснює попередній висновок, що цій галактиці бракує більшої частини темної матерії. Вивчивши розподіл світла та кулястих зоряних скупчень галактики, астрономи дійшли висновку, що сила тяжіння сусідньої галактики NGC 1035 позбавила NGC 1052-DF4 темної матерії і зараз розриває цю галактику на частини.

Докладніше:

Свого часу один з районів Марса зазнав мегаповені

25 листопада 2020

 

Завдяки численним автоматичним місіям, які досліджували атмосферу, поверхню та геологію Марса, вчені дійшли висновку, що Марс колись був набагато теплішим і вологим місцем. Крім того, що планета мала щільнішу атмосферу, вона була досить теплою, щоб на поверхні могла існувати рідка вода в річках, озерах і навіть океані, що покривав більшу частину північної півкулі.

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

 

Зельдович Яків Борисович (8.III.1914 — 2.XII.1987)

 

Zeldovych 

Радянський фізик, фізико-хімік та астрофізик Яків Борисович Зельдович народився 8 березня 1914 р. у Мінську (Білорусь). У 1931 р. став до роботи лаборантом в Інститут хімічної фізики (ІХФ) АН СРСР хоча не мав вищої освіти (навчався на заочному відділенні фізико-математичного факультету Ленінградського державного університету в 1932—1934 рр.). З 1938 р. завідував лабораторією, а упродовж 1946—1948 рр. теоретичним відділом ІХФ (водночас — професор Московського інженерно-фізичного інституту). Протягом 1948—1965 рр. працював над створенням атомної і водневої бомб. З 1965 р. до 1983 р. завідував відділом Інституту прикладної математики АН СРСР. З 1965 р. — професор фізичного факультету Московського державного університету (МДУ), завідувач відділом релятивістської астрофізики Державного астрономічного інституту ім. П.К. Штернберга (ДАІШ МДУ). З 1983 р. — завідувач відділом Інституту фізичних проблем АН СРСР, консультант дирекції Інституту космічних досліджень АН СРСР.

 

Галузь наукових інтересів Якова Зельдовича в астрономії — теоретична астрофізика, космологія. Розпочав дослідження на початку 1960-х років. Один із засновників релятивістської астрофізики — нової галузі науки, в якій загальну теорію відносності застосовують до астрофізичних об’єктів. Розробив теорію будови надмасивних зір і теорію компактних зоряних систем. Уперше описав повну якісну картину останніх етапів еволюції звичайних зір різної маси. Докладно вивчив властивості чорних дір і процеси, що відбуваються в їхньому околі. Указав на можливість виявлення цих об’єктів як джерел рентгенівського випромінювання в тісних подвійних системах. Досліджував початкові етапи розширення Всесвіту, утворення його великомасштабної структури.

 

На честь науковця названо астероїд 11438 Зельдович.

 

Яків Борисович Зельдович помер 2 грудня 1987 р. у Москві (Росія).

 


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

afisha 1