Зельдович Яків Борисович

Останні новини

Вебб розкриває нові деталі та таємниці полярного сяйва Юпітера

13 травня 2025

Космічний телескоп імені Джеймса Вебба NASA/ESA/CSA зафіксував нові деталі полярних сяйв на найбільшій планеті нашої Сонячної системи. Танцюючі вогні, що спостерігаються на Юпітері, у сотні разів яскравіші за ті, що видно на Землі. Завдяки підвищеній чутливості телескопа Вебба астрономи вивчали ці явища, щоб краще зрозуміти магнітосферу Юпітера.

Полярні сяйва виникають, коли високоенергетичні частинки потрапляють в атмосферу планети поблизу її магнітних полюсів і стикаються з атомами газу. Полярні сяйва на Юпітері не тільки величезні за розміром, але й у сотні разів енергійніші, ніж полярні сяйва на Землі. Тут полярні сяйва викликані сонячними бурями — коли заряджені частинки падають на верхні шари атмосфери, збуджують гази та змушують їх світитися червоним, зеленим та фіолетовим кольором. Тим часом Юпітер має додаткове джерело своїх полярних сяйв; сильне магнітне поле газового гіганта захоплює заряджені частинки з навколишнього середовища. Це включає не лише частинки сонячного вітру, але й частинки, що викидаються в космос його супутником Іо, відомим своїми численними та великими вулканами.

Зельдович Яків Борисович (8.III.1914 — 2.XII.1987)

Zeldovych

Радянський фізик, фізико-хімік та астрофізик Яків Борисович Зельдович народився 8 березня 1914 р. у Мінську (Білорусь). У 1931 р. став до роботи лаборантом в Інститут хімічної фізики (ІХФ) АН СРСР хоча не мав вищої освіти (навчався на заочному відділенні фізико-математичного факультету Ленінградського державного університету в 1932—1934 рр.). З 1938 р. завідував лабораторією, а упродовж 1946—1948 рр. теоретичним відділом ІХФ (водночас — професор Московського інженерно-фізичного інституту). Протягом 1948—1965 рр. працював над створенням атомної і водневої бомб. З 1965 р. до 1983 р. завідував відділом Інституту прикладної математики АН СРСР. З 1965 р. — професор фізичного факультету Московського державного університету (МДУ), завідувач відділом релятивістської астрофізики Державного астрономічного інституту ім. П.К. Штернберга (ДАІШ МДУ). З 1983 р. — завідувач відділом Інституту фізичних проблем АН СРСР, консультант дирекції Інституту космічних досліджень АН СРСР.

Галузь наукових інтересів Якова Зельдовича в астрономії — теоретична астрофізика, космологія. Розпочав дослідження на початку 1960-х років. Один із засновників релятивістської астрофізики — нової галузі науки, в якій загальну теорію відносності застосовують до астрофізичних об’єктів. Розробив теорію будови надмасивних зір і теорію компактних зоряних систем. Уперше описав повну якісну картину останніх етапів еволюції звичайних зір різної маси. Докладно вивчив властивості чорних дір і процеси, що відбуваються в їхньому околі. Указав на можливість виявлення цих об’єктів як джерел рентгенівського випромінювання в тісних подвійних системах. Досліджував початкові етапи розширення Всесвіту, утворення його великомасштабної структури.

На честь науковця названо астероїд 11438 Зельдович.

Яків Борисович Зельдович помер 2 грудня 1987 р. у Москві (Росія).