Зельдович Яків Борисович

Останні новини

Крок до життя на Марсі? Лишайники пережили симуляцію умов на Марсі

03 квітня 2025

Вперше дослідники продемонстрували, що деякі види лишайників можуть виживати в умовах, схожих на Марсіанські, включаючи вплив іонізуючого випромінювання, і зберігаючи метаболічно активний стан.

Нове дослідження, опубліковане в журналі IMA Fungus, підкреслює потенціал лишайників виживати та функціонувати на поверхні Марса, кидаючи під сумнів попередні припущення щодо непридатності для життя природи Марса та пропонуючи нові ідеї для астробіології та дослідження космосу.

Лишайники — це не окремий організм, а симбіотична асоціація між грибом і водоростями та/або ціанобактеріями, відомими своєю надзвичайною стійкістю до суворих умов, таких як пустелі та полярні регіони Землі. У цьому дослідженні грибковий партнер у симбіозі лишайників залишався метаболічно активним, коли піддавався впливу атмосферних умов, подібних до марсіанських, у темряві, включаючи рівні рентгенівського випромінювання, які очікуються на Марсі протягом одного року та сильної сонячної активності.

Зельдович Яків Борисович (8.III.1914 — 2.XII.1987)

Zeldovych

Радянський фізик, фізико-хімік та астрофізик Яків Борисович Зельдович народився 8 березня 1914 р. у Мінську (Білорусь). У 1931 р. став до роботи лаборантом в Інститут хімічної фізики (ІХФ) АН СРСР хоча не мав вищої освіти (навчався на заочному відділенні фізико-математичного факультету Ленінградського державного університету в 1932—1934 рр.). З 1938 р. завідував лабораторією, а упродовж 1946—1948 рр. теоретичним відділом ІХФ (водночас — професор Московського інженерно-фізичного інституту). Протягом 1948—1965 рр. працював над створенням атомної і водневої бомб. З 1965 р. до 1983 р. завідував відділом Інституту прикладної математики АН СРСР. З 1965 р. — професор фізичного факультету Московського державного університету (МДУ), завідувач відділом релятивістської астрофізики Державного астрономічного інституту ім. П.К. Штернберга (ДАІШ МДУ). З 1983 р. — завідувач відділом Інституту фізичних проблем АН СРСР, консультант дирекції Інституту космічних досліджень АН СРСР.

Галузь наукових інтересів Якова Зельдовича в астрономії — теоретична астрофізика, космологія. Розпочав дослідження на початку 1960-х років. Один із засновників релятивістської астрофізики — нової галузі науки, в якій загальну теорію відносності застосовують до астрофізичних об’єктів. Розробив теорію будови надмасивних зір і теорію компактних зоряних систем. Уперше описав повну якісну картину останніх етапів еволюції звичайних зір різної маси. Докладно вивчив властивості чорних дір і процеси, що відбуваються в їхньому околі. Указав на можливість виявлення цих об’єктів як джерел рентгенівського випромінювання в тісних подвійних системах. Досліджував початкові етапи розширення Всесвіту, утворення його великомасштабної структури.

На честь науковця названо астероїд 11438 Зельдович.

Яків Борисович Зельдович помер 2 грудня 1987 р. у Москві (Росія).