Зеліґер Гуґо

Останні новини

Отримано перший знімок великим планом зорі за межами нашої галактики

21 листопада 2024

«Вперше нам вдалося зробити збільшене зображення зорі, яка перебуває на кінцевому етапі еволюції та міститься в іншій галактиці, тобто за межами Молочного Шляху», — сказав Кейічі Онака (Keiichi Ohnaka), астрофізик з Університету Андреса Белло в Чилі. Знімок зорі WOHG64, що розташована на відстані приголомшливих 160 000 світлових років від нас, отримано завдяки разючій різкості, яку має Дуже великий телескоп-інтерферометр (Very Large Telescope Interferometer, VLTI) Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory, ESO). Ці спостереження показують: зоря викидає газ і пил на останніх стадіях перед тим, як вона стане надновою.

Докладніше:

Досі бракує доказів утворення великих планет біля легендарної зорі

02 листопада 2024

У фільмі «Контакт» («Contact») 1997 року, адаптованому за романом Карла Саґана 1985 року, головна героїня, вчена Еллі Ерровей (у виконанні актриси Джоді Фостер), вирушає в червоточину, побудовану космічними прибульцями, до зорі Веги. Вона з’являється в сніговій бурі з уламків, що оточують зірку, але явних планет не видно.

Схоже, творці фільму все зробили правильно.

Докладніше:

Зеліґер Гуґо (23.IX.1849 — 2.XII.1924)

Zeliger

Німецький астроном Гуґо фон Зеліґер народився 23 вересня 1849 р. у м. Бяла (Польща). Здобув освітув Гейдельберзькому й Лейпцізькому університетах. Протягом 1873—1877 рр. працював спостерігачем в Боннській обсерваторії, потім приват-доцентом в Лейпцигу. У 1881 р. — директор обсерваторії в Готі, а з 1882 р. — професор астрономії і директор (1882—1924) обсерваторії Мюнхенського університету.

Галузь наукових інтересів Гуґо Зеліґера — зоряна астрономія, астрофізика, небесна механіка. Виконував (у Боннській обсерваторії) позиційні спостереження зір для каталогу AGK. Був учасником експедиції на Оклендські острови, де спостерігав проходження Венери по диску Сонця. На основі зоряного каталогу «Боннський огляд» виконав (1884—1909) перші статистичні дослідження просторового розподілу зір.

Побудував (1920) модель Молочного Шляху (сфероїд з Сонцем в центрі) й оцінив середнє значення поглинання світла в міжзоряному просторі. Автор гравітаційного космологічного парадоксу (парадокс Неймана-Зеліґера). Досліджував подвійні та кратні зорі.

У 1896—1921 рр. очолював Німецьке астрономічне товариство. Президент Баварської академії наук у 1919—1923 роках. На честь науковця названо кратер на Місяці, астероїд 892 Зеліґерія.

Гуґо фон Зеліґер помер 2 грудня 1924 р. в Мюнхені.