Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Нові дані від «Габбла» дали змогу пояснити відсутність темної матерії

26 листопада 2020

 

Нові дані, отримані за допомогою Космічного телескопа імені Габбла, надають додаткові докази руйнування галактики NGC 1052-DF4 внаслідок припливів. Цей результат пояснює попередній висновок, що цій галактиці бракує більшої частини темної матерії. Вивчивши розподіл світла та кулястих зоряних скупчень галактики, астрономи дійшли висновку, що сила тяжіння сусідньої галактики NGC 1035 позбавила NGC 1052-DF4 темної матерії і зараз розриває цю галактику на частини.

Докладніше:

Свого часу один з районів Марса зазнав мегаповені

25 листопада 2020

 

Завдяки численним автоматичним місіям, які досліджували атмосферу, поверхню та геологію Марса, вчені дійшли висновку, що Марс колись був набагато теплішим і вологим місцем. Крім того, що планета мала щільнішу атмосферу, вона була досить теплою, щоб на поверхні могла існувати рідка вода в річках, озерах і навіть океані, що покривав більшу частину північної півкулі.

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

 

Зеліґер Гуґо (23.IX.1849 — 2.XII.1924)

 

Zeliger 

Німецький астроном Гуґо фон Зеліґер народився 23 вересня 1849 р. у м. Бяла (Польща). Здобув освітув Гейдельберзькому й Лейпцізькому університетах. Протягом 1873—1877 рр. працював спостерігачем в Боннській обсерваторії, потім приват-доцентом в Лейпцигу. У 1881 р. — директор обсерваторії в Готі, а з 1882 р. — професор астрономії і директор (1882—1924) обсерваторії Мюнхенського університету.

 

Галузь наукових інтересів Гуґо Зеліґера — зоряна астрономія, астрофізика, небесна механіка. Виконував (у Боннській обсерваторії) позиційні спостереження зір для каталогу AGK. Був учасником експедиції на Оклендські острови, де спостерігав проходження Венери по диску Сонця. На основі зоряного каталогу «Боннський огляд» виконав (1884—1909) перші статистичні дослідження просторового розподілу зір.

 

Побудував (1920) модель Молочного Шляху (сфероїд з Сонцем в центрі) й оцінив середнє значення поглинання світла в міжзоряному просторі. Автор гравітаційного космологічного парадоксу (парадокс Неймана-Зеліґера). Досліджував подвійні та кратні зорі.

 

У 1896—1921 рр. очолював Німецьке астрономічне товариство. Президент Баварської академії наук у 1919—1923 роках. На честь науковця названо кратер на Місяці, астероїд 892 Зеліґерія.

 

Гуґо фон Зеліґер помер 2 грудня 1924 р. в Мюнхені.

 


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

afisha 1