Чурюмов Клим Іванович

Останні новини

Крок до життя на Марсі? Лишайники пережили симуляцію умов на Марсі

03 квітня 2025

Вперше дослідники продемонстрували, що деякі види лишайників можуть виживати в умовах, схожих на Марсіанські, включаючи вплив іонізуючого випромінювання, і зберігаючи метаболічно активний стан.

Нове дослідження, опубліковане в журналі IMA Fungus, підкреслює потенціал лишайників виживати та функціонувати на поверхні Марса, кидаючи під сумнів попередні припущення щодо непридатності для життя природи Марса та пропонуючи нові ідеї для астробіології та дослідження космосу.

Лишайники — це не окремий організм, а симбіотична асоціація між грибом і водоростями та/або ціанобактеріями, відомими своєю надзвичайною стійкістю до суворих умов, таких як пустелі та полярні регіони Землі. У цьому дослідженні грибковий партнер у симбіозі лишайників залишався метаболічно активним, коли піддавався впливу атмосферних умов, подібних до марсіанських, у темряві, включаючи рівні рентгенівського випромінювання, які очікуються на Марсі протягом одного року та сильної сонячної активності.

Чурюмов Клим Іванович (19.II.1937 — 14.X.2016)

Churiumov

Член-кореспондент НАН України, доктор фізико-математичних наук, професор Клим Іванович Чурюмов народився 19 лютого 1937 р. у Миколаєві. Здобувши (1960) вищу освіту на фізичному факультеті Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка, працював на геофізичній станції в бухті Тіксі (Якутія, Росія). У 1962—1964 роках працював на заводі Арсенал у Києві. Протягом 1965—1968 років навчався в аспірантурі Київського державного університету, а далі працював науковим співробітником на кафедрі астрономії та в Астрономічній обсерваторії цього університету.

Галузь наукових інтересів К.І. Чурюмова — комети. Разом з Світланою Герасименко відкрив (1969) короткоперіодичну комету 67P/Churyumov-Gerasimenko («комета Чурюмова-Герасименко»), а також довгоперіодичну комету C/1986 N1 Churyumov-Solodovnikov (1986, разом з В.В. Солодовниковим). Упродовж 2014—2016 рр. комету Чурюмова-Герасименко досліджували з допомогою космічного апарата «Розетта».

Учасник понад 30 експедицій зі спостереження комет, сонячних затемнень і полярних сяйв. Був присутнім під час запусків космічних ракет на космодромах Байконур (Казахстан), Плесецьк (Росія) і Куру (Французька Гвіана). Учасник міжнародних конференцій, на яких виголосив понад 200 наукових доповідей.

Активний популяризатор астрономічних знань. Автор та співавтор науково-популярних книжок «Кометы и их наблюдение» (1980), «Комета Галлея и ее наблюдения» (з М.О. Беляєвим), «Астрономический календарь. Постоянная часть» (1980, один зі співавторів), «Небо без чудес» (1987, разом з О.Ф. Пугачем), «Атлас звездного неба» (1990, разом з Д.М. Пономарьовим). Упродовж 2004—2016 рр. — директор науково-просвітницького центру «Київський планетарій». Президент Українського товариства аматорів астрономії.

Лауреат премії НАН України імені М. П. Барабашова (2005, разом з І.О. Вакарчуком та Н.Г. Щукіною) за цикл робіт «Спектральні дослідження зір та комет».

На честь науковця названо астероїд 2627 Churyumov.

Клим Іванович Чурюмов помер 14 жовтня 2016 р. у Харкові (похований у Києві на Байковому кладовищі).