Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Комета Леонарда — подарунок природи напередодні Нового року

06 грудня 2021

12 грудня 2021 року повз Землю на відстані майже 35 мільйонів кілометрів пройде комета Леонарда. Її, можливо, буде видно неозброєним оком, тобто без допомоги будь-яких оптичних приладів. Ця комета — гарний подарунок природи всім тим, хто цікавиться зоряним небом.

Докладніше:

Виявлено найближчу до Землі пару надмасивних чорних дір

30 листопада 2021

За допомогою Дуже великого телескопа (Very Large Telescope, VLT) Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory, ESO) виявлено найближчу до Землі пару надмасивних чорних дір, які коли-небудь спостерігали астрономи. Відстань між цими об’єктами також набагато менша, ніж в будь-якої іншої, відомої нині, паринадмасивних чорних дір. Зрештою вони зіллються в одну гігантську чорну діру.

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

 

Докладніше про Моріса Ейгенсона

 

Український радянський астроном Моріс Семенович Ейгенсон народився 21 січня 1906 р. Народився у Дніпропетровську. Вчився в Ленінградському університеті, де закінчив аспірантуру і почав працювати. В 1939 р. його обрано професором. Одночасно з викладанням в університеті з 1934 р. працював у Головній астрономічній обсерваторії АН СРСР в Пулково, протягом 1938—1951 рр. очолював відділ Служби Сонця. З 1937 по 1951 р., перебуваючи на посту голови Сонячної комісії Астрономічної ради АН СРСР, керував роботою мережі Служби Сонця в нашій країні. У 1953 р. став професором Львівського університету і тут працював до кінця життя; до 1959 р. був директором університетської обсерваторії.

 

Одним із основних напрямів наукової діяльності Ейгенсона було вивчення галактик. У низці праць 1935—1938 рр. він дослідив галактичне поглинання світла. Вчений першим показав, що у всіх спіральних галактиках, а не тільки у тих, які ми бачимо «з ребра», є матерія, що спричиняє поглинання; вперше довів наявність темної матерії між галактиками; розробив нові методи визначення оптичної товщі нашої Галактики. Ейгенсон остаточно довів відсутність систематичної орієнтації напрямків осей обертання спіральних галактик — факт, який має велике космогонічне значення. В 1936 р. опублікував першу в світовій літературі науково-популярну монографію з позагалактичної астрономії — «Великий Всесвіт», у 1960 р. вийшла книга «Позагалактична астрономія» — огляд тогочасного стану науки про світ галактик. Низка праць стосується проблем космології.

 

Другий напрям досліджень Ейгенсона — вивчення закономірностей проявів сонячної активності і впливу її на геофізичні явища. Ця галузь науки, яку вчений називав геліогеофізикою, відкриває можливість науково обґрунтованих прогнозів деяких процесів на Землі, зумовлених Сонцем. Ейгенсон запропонував нові індекси сонячної активності, разом зі своїми учнями встановив існування вікового сонячного циклу, що відбивається в деяких геофізичних явищах. У 1948 р. під його керівництвом було створено монографію «Сонячна активність та її земні прояви», у 1957 р. він написав «Нариси фізико-географічних проявів сонячної активності». У 1957—1958 рр. вчений провів велику роботу з організації спостережень за програмою Міжнародного геофізичного року.

 

М. Г. Родрігес

Джерело: Короткий астрономічний календар 1981

 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

afisha 1