Докладніше про О.К. Кононовича

Відомий український астроном, перший вітчизняний астрофізик Олександр Костянтинович Кононович народився 12 лютого 1850 р. в м. Таганрозі, у сім’ї митного чиновника.

Там юний Олександр деякий час відвідував гімназію, а продовжив навчання і здобув середню освіту в Одесі. У 1867 р. він вступив на математичне відділення Новоросійського університету (тепер Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова). У 1871 р. О.К. Кононовича залишили при університеті для підготовки до наукової діяль­ности. Того ж року він здобув звання педагога середньої школи, а 1873 р. здав магістерські екзамени, після чого поїхав у відрядження до Німеччини для роботи над магістерською дисертацією.

О.К. Кононович працював у Берлінській обсерваторії, а згодом вивчав астрофотометрію під керівництвом Йоганна Целльнера (1834—1882). Відхиливши пропозицію працювати в добре обладнаній приватній обсерваторії в Англії, 1876 року О.К. Кононович повернувся на Батьківщину і влаштувався вчителем математики й фізики в одній із гімназій Одеси. У 1880 р. він захистив дисертацію «Визначення орбіт подвійних зір із застосуванням до обчислення орбіти γ Virginis», здобувши ступінь магістра астрономії. У 1881 р. молодому вченому присуджено звання доцента, того ж року він став на посаду завідувача кафедри астрономії та астрономічної обсерваторії Новоросійського університету. За 30 років його керівництва обсерваторія перетворилася із навчально-допоміжної установи в передовий для того часу астрофізичний дослідний заклад і стала важливим науковим центром. У 1883 р. О.К. Кононович захистив докторську дисертацію на тему «Фотометричні дослідження планет Марса, Юпітера та Сатурна» і невдовзі був обраний професором кафедри астрономії.

О.К. Кононович — один з піонерів астрофізичних досліджень в тодішній Росії. Його ранні роботи присвячено проблемі обчислення орбіт подвійних зір. За спостереженнями подвійної зорі γ Діви, що їх виконали Дж. Брадлей (1693—1762), Ф. Бессель (1784—1846) та інші астрономи, вчений обчислив елементи її орбіти. Другий цикл його досліджень, розпочатий ще в Німеччині, стосується фотометричного вивчення небесних об’єктів. Послуговуючись фотометром Целльнера, О.К. Кононович одержав великі ряди фотометричних спостережень Марса, Юпітера і Сатурна (1875, 1881—1882 рр.). Згодом за допомогою протуберанц-спектроскопавін проводив регулярні спостереження сонячних протуберанців, результати яких невдовзі були оброблені й опубліковані. Вчений виконував систематичні визначення координат сонячних плям, використовуючи фотографічні методи; колекція, яку він зібрав, містить понад півтори тисячі знімків поверхні Сонця.

Олександр Костянтинович Кононович помер 18 травня 1910 р.; на його честь названо астероїд Головного поясу (8322) Kononovich. Серед учнів О.К. Кононовича — талановитий російський астрофізик О.П. Ганський (1870—1908), відомий пулковський астрометрист О.С. Васильєв (1868—1947) та ін.

Підготувала Л. М. Свачій

(за інформацією з «Астрономічний календар» [на] 2000 р., випуск 46, Київ, 1999. С. 225, 226.)