Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Комета Леонарда — подарунок природи напередодні Нового року

06 грудня 2021

12 грудня 2021 року повз Землю на відстані майже 35 мільйонів кілометрів пройде комета Леонарда. Її, можливо, буде видно неозброєним оком, тобто без допомоги будь-яких оптичних приладів. Ця комета — гарний подарунок природи всім тим, хто цікавиться зоряним небом.

Докладніше:

Виявлено найближчу до Землі пару надмасивних чорних дір

30 листопада 2021

За допомогою Дуже великого телескопа (Very Large Telescope, VLT) Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory, ESO) виявлено найближчу до Землі пару надмасивних чорних дір, які коли-небудь спостерігали астрономи. Відстань між цими об’єктами також набагато менша, ніж в будь-якої іншої, відомої нині, паринадмасивних чорних дір. Зрештою вони зіллються в одну гігантську чорну діру.

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

 

Дзюбенко Микола Іванович (29.X.1933 — 9.XI.2004)

 

Dziubenko

 

Доктор фізико-математичних наук, професор Микола Іванович Дзюбенко народився 29 жовтня 1933 р. у с. Трипілля Обухівського району Київської області. Здобувши (1956) вищу освіту в Київському державному університеті ім. Т.Г. Шевченка, протягом 1956—1960 рр. працював в Арктиці, де спостерігав полярні сяйва. З 1960 р. працював у Київському університеті (викладав на кафедрі астрономії та виконував наукову роботу).

 

Галузь наукових інтересів М.І. Дзюбенка — фізика геліосфери та сонячно-земних зв’язків, вплив геофізичних факторів на стан верхніх шарів земної атмосфери, природні та штучні полярні сяйва. Отримав нові дані про тонку структуру та динаміку сонячної корони й полярних сяйв. Відкрив залежність полярних сяйв від змін іоносфери та на землетруси.

 

Учасник численних експедицій Київського університету в райони Крайньої Півночі для дослідження полярних сяйв. Один з ініціаторів використання для їх спостережень телевізійної техніки. Учасник 11 експедицій Київського університету в різні куточки земної кулі для спостережень затемнень Сонця (найдосвідченіший вітчизняний спостерігач цього явища).

 

Один з ідеологів організації, виконання спостережень й обробки результатів космічних експериментів: «Зірниця-1» (1973), «Зірниця-2», «Спалах» (1975), радянсько-французького експерименту «Аракс» (1974—1975) та інших.

 

Автор навчальних посібників «Вступ до фізики навколоземного середовища» (1994), «Фізика геліосфери» (2001) та підручників «Вступ до фізики навколишнього середовища», «Фізика геліосфери».

 

Микола Іванович Дзюбенко помер 9 листопада 2004 р. у Києві.

 


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

afisha 1