Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Вебб розкриває нові деталі та таємниці полярного сяйва Юпітера

13 травня 2025

Космічний телескоп імені Джеймса Вебба NASA/ESA/CSA зафіксував нові деталі полярних сяйв на найбільшій планеті нашої Сонячної системи. Танцюючі вогні, що спостерігаються на Юпітері, у сотні разів яскравіші за ті, що видно на Землі. Завдяки підвищеній чутливості телескопа Вебба астрономи вивчали ці явища, щоб краще зрозуміти магнітосферу Юпітера.

Полярні сяйва виникають, коли високоенергетичні частинки потрапляють в атмосферу планети поблизу її магнітних полюсів і стикаються з атомами газу. Полярні сяйва на Юпітері не тільки величезні за розміром, але й у сотні разів енергійніші, ніж полярні сяйва на Землі. Тут полярні сяйва викликані сонячними бурями — коли заряджені частинки падають на верхні шари атмосфери, збуджують гази та змушують їх світитися червоним, зеленим та фіолетовим кольором. Тим часом Юпітер має додаткове джерело своїх полярних сяйв; сильне магнітне поле газового гіганта захоплює заряджені частинки з навколишнього середовища. Це включає не лише частинки сонячного вітру, але й частинки, що викидаються в космос його супутником Іо, відомим своїми численними та великими вулканами. 

Read more

Пошук інформації на порталі

 

Дзюбенко Микола Іванович (29.X.1933 — 9.XI.2004)

 

Dziubenko

 

Доктор фізико-математичних наук, професор Микола Іванович Дзюбенко народився 29 жовтня 1933 р. у с. Трипілля Обухівського району Київської області. Здобувши (1956) вищу освіту в Київському державному університеті ім. Т.Г. Шевченка, протягом 1956—1960 рр. працював в Арктиці, де спостерігав полярні сяйва. З 1960 р. працював у Київському університеті (викладав на кафедрі астрономії та виконував наукову роботу).

 

Галузь наукових інтересів М.І. Дзюбенка — фізика геліосфери та сонячно-земних зв’язків, вплив геофізичних факторів на стан верхніх шарів земної атмосфери, природні та штучні полярні сяйва. Отримав нові дані про тонку структуру та динаміку сонячної корони й полярних сяйв. Відкрив залежність полярних сяйв від змін іоносфери та на землетруси.

 

Учасник численних експедицій Київського університету в райони Крайньої Півночі для дослідження полярних сяйв. Один з ініціаторів використання для їх спостережень телевізійної техніки. Учасник 11 експедицій Київського університету в різні куточки земної кулі для спостережень затемнень Сонця (найдосвідченіший вітчизняний спостерігач цього явища).

 

Один з ідеологів організації, виконання спостережень й обробки результатів космічних експериментів: «Зірниця-1» (1973), «Зірниця-2», «Спалах» (1975), радянсько-французького експерименту «Аракс» (1974—1975) та інших.

 

Автор навчальних посібників «Вступ до фізики навколоземного середовища» (1994), «Фізика геліосфери» (2001) та підручників «Вступ до фізики навколишнього середовища», «Фізика геліосфери».

 

Микола Іванович Дзюбенко помер 9 листопада 2004 р. у Києві.

 


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

astrospadok ua

afisha 1