Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Крок до життя на Марсі? Лишайники пережили симуляцію умов на Марсі

03 квітня 2025

Вперше дослідники продемонстрували, що деякі види лишайників можуть виживати в умовах, схожих на Марсіанські, включаючи вплив іонізуючого випромінювання, і зберігаючи метаболічно активний стан.

Нове дослідження, опубліковане в журналі IMA Fungus, підкреслює потенціал лишайників виживати та функціонувати на поверхні Марса, кидаючи під сумнів попередні припущення щодо непридатності для життя природи Марса та пропонуючи нові ідеї для астробіології та дослідження космосу.

Лишайники — це не окремий організм, а симбіотична асоціація між грибом і водоростями та/або ціанобактеріями, відомими своєю надзвичайною стійкістю до суворих умов, таких як пустелі та полярні регіони Землі. У цьому дослідженні грибковий партнер у симбіозі лишайників залишався метаболічно активним, коли піддавався впливу атмосферних умов, подібних до марсіанських, у темряві, включаючи рівні рентгенівського випромінювання, які очікуються на Марсі протягом одного року та сильної сонячної активності.

Read more

Пошук інформації на порталі

 

Дзюбенко Микола Іванович (29.X.1933 — 9.XI.2004)

 

Dziubenko

 

Доктор фізико-математичних наук, професор Микола Іванович Дзюбенко народився 29 жовтня 1933 р. у с. Трипілля Обухівського району Київської області. Здобувши (1956) вищу освіту в Київському державному університеті ім. Т.Г. Шевченка, протягом 1956—1960 рр. працював в Арктиці, де спостерігав полярні сяйва. З 1960 р. працював у Київському університеті (викладав на кафедрі астрономії та виконував наукову роботу).

 

Галузь наукових інтересів М.І. Дзюбенка — фізика геліосфери та сонячно-земних зв’язків, вплив геофізичних факторів на стан верхніх шарів земної атмосфери, природні та штучні полярні сяйва. Отримав нові дані про тонку структуру та динаміку сонячної корони й полярних сяйв. Відкрив залежність полярних сяйв від змін іоносфери та на землетруси.

 

Учасник численних експедицій Київського університету в райони Крайньої Півночі для дослідження полярних сяйв. Один з ініціаторів використання для їх спостережень телевізійної техніки. Учасник 11 експедицій Київського університету в різні куточки земної кулі для спостережень затемнень Сонця (найдосвідченіший вітчизняний спостерігач цього явища).

 

Один з ідеологів організації, виконання спостережень й обробки результатів космічних експериментів: «Зірниця-1» (1973), «Зірниця-2», «Спалах» (1975), радянсько-французького експерименту «Аракс» (1974—1975) та інших.

 

Автор навчальних посібників «Вступ до фізики навколоземного середовища» (1994), «Фізика геліосфери» (2001) та підручників «Вступ до фізики навколишнього середовища», «Фізика геліосфери».

 

Микола Іванович Дзюбенко помер 9 листопада 2004 р. у Києві.

 


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

astrospadok ua

afisha 1