Федоров Євген Павлович

Останні новини

Крок до життя на Марсі? Лишайники пережили симуляцію умов на Марсі

03 квітня 2025

Вперше дослідники продемонстрували, що деякі види лишайників можуть виживати в умовах, схожих на Марсіанські, включаючи вплив іонізуючого випромінювання, і зберігаючи метаболічно активний стан.

Нове дослідження, опубліковане в журналі IMA Fungus, підкреслює потенціал лишайників виживати та функціонувати на поверхні Марса, кидаючи під сумнів попередні припущення щодо непридатності для життя природи Марса та пропонуючи нові ідеї для астробіології та дослідження космосу.

Лишайники — це не окремий організм, а симбіотична асоціація між грибом і водоростями та/або ціанобактеріями, відомими своєю надзвичайною стійкістю до суворих умов, таких як пустелі та полярні регіони Землі. У цьому дослідженні грибковий партнер у симбіозі лишайників залишався метаболічно активним, коли піддавався впливу атмосферних умов, подібних до марсіанських, у темряві, включаючи рівні рентгенівського випромінювання, які очікуються на Марсі протягом одного року та сильної сонячної активності.

Федоров Євген Павлович (26.VI.1909 — 08.XI.1986)

Fedorov E P

Академік АН УРСР, доктор фізико-математичних наук Євген Павлович Федоров народився 26 червня 1909 р. в Іркутську. Здобувши (1937) вищу освіту в Іркутському університеті, працював у ньому асистентом, старшим викладачем, директором астрономічної обсерваторії. Учасник (1941—1944) Другої світової війни. Протягом 1944—1947 рр. — аспірант Головної астрономічної обсерваторії (ГАО) АН СРСР у Пулково під керівництвом О.Я. Орлова, а впродовж 1947—1959 рр. — старший науковий співробітник, учений секретар Полтавської гравіметричної обсерваторії АН УРСР. З 1959 р. працював у ГАО АН УРСР — директор (1959—1973), завідувач відділу фундаментальної астрометрії (1973—1979), науковий консультант — з 1979 р.

Галузь наукових інтересів Є.П. Федорова — астрометрія, теоретичні й практичні питання обертання Землі. Фахівець світового рівня з проблеми руху полюсів Землі. Разом з учнями розробив нові методи аналізу даних широтних спостережень і застосував їх під час оброблення великого масиву даних міжнародних широтних спостережень при визначенні координат полюса майже за сто років. Зазначену систему координат назвали «київською системою координат».

Автор монографії «Нутация и вынужденное движение полюсов Земли по данным широтных наблюдений» (1958).

У 1955—1961 рр. — президент Комісії №19 «Змінність широт» Міжнародного астрономічного союзу. Лауреат (1983) Державної премії УРСР у галузі науки і техніки.

На честь науковця названо астероїд 7628 Evgenifedorov. Президія НАН України встановила (2000) премію ім. Є.П. Федорова за досягнення в галузі астрономії.

Євген Павлович Федоров помер 8 листопада 1986 р. у Києві.

Докладніше про Євгена Федорова:

А. О. Корсунь. Його паралелі та меридіани. До 100-річчя від дня народження академіка Є. П. Федорова (26.06.1909 — 8.11.1986)