Гаврилов Ігор Володимирович

Останні новини

Крок до життя на Марсі? Лишайники пережили симуляцію умов на Марсі

03 квітня 2025

Вперше дослідники продемонстрували, що деякі види лишайників можуть виживати в умовах, схожих на Марсіанські, включаючи вплив іонізуючого випромінювання, і зберігаючи метаболічно активний стан.

Нове дослідження, опубліковане в журналі IMA Fungus, підкреслює потенціал лишайників виживати та функціонувати на поверхні Марса, кидаючи під сумнів попередні припущення щодо непридатності для життя природи Марса та пропонуючи нові ідеї для астробіології та дослідження космосу.

Лишайники — це не окремий організм, а симбіотична асоціація між грибом і водоростями та/або ціанобактеріями, відомими своєю надзвичайною стійкістю до суворих умов, таких як пустелі та полярні регіони Землі. У цьому дослідженні грибковий партнер у симбіозі лишайників залишався метаболічно активним, коли піддавався впливу атмосферних умов, подібних до марсіанських, у темряві, включаючи рівні рентгенівського випромінювання, які очікуються на Марсі протягом одного року та сильної сонячної активності.

Гаврилов Ігор Володимирович (17.V.1928 — 19.X.1982)

Havrylov

Доктор фізико-математичних наук Ігор Володимирович Гаврилов народився 17 травня 1928 р. у с. Рубежевичі Барановицької області (нині Брестська область, Білорусь). Вищу освіту здобув (1952) на астрономічному відділенні фізико-математичного факультету Вільнюського університету. У 1953 р. викладав математику й фізику в середній школі литовського міста Ново-Вільня. З січня 1954 р. працював у Головній астрономічній обсерваторії АН УРСР, обіймаючи посади від наукового співробітника до завідувача відділу фотографічної астрометрії (1976—1982).

Галузь наукових інтересів І.В. Гаврилова — селенодезія та фотографічна астрометрія. Основні роботи пов’язані зі створенням на місячній поверхні мережі селенодезичних опорних точок, що дають змогу закріпити в тілі Місяця селенодезичну координатну систему, яка є математичною основою для складання карт місячної поверхні. Її також використовують для вивчення геометричної й динамічної фігури Місяця.

Автор монографії «Фигура и размеры Луны по астрономическим наблюдениям» (1969) та колективної праці «Сводная система селенодезических координат 4900 точек лунной поверхности» (1977).

Лауреат Державної премії УРСР у галузі науки і техніки (1983 р., посмертно). На честь науковця названо кратер на зворотному боці Місяця.

Ігор Володимирович Гаврилов помер 19 жовтня 1982 р. у Києві.

Докладніше про Ігоря Гаврилова:

Кислюк В. С. Дослідник фігури Місяця (до 80-річчя від дня народження І. В. Гаврилова)