Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Де Всесвіт ховає свою, досі не знайдену, масу?

15 лютого 2019

На перший погляд здається дивним те, що коли астрономи «збирають до купи» всю нормальну матерію в сучасному Всесвіті, то приблизно її третину вони не виявляють шляхом спостережень. (Відсутню речовину не слід ототожнювати з ще загадковішою темною матерією). Пошук відсутньої речовини триває протягом багатьох років. Нові результати спостережень рентгенівської обсерваторії NASA «Чандра» (Chandra), оприлюднені в Astrophysical Journal, можливо, допомогли науковцям знайти цю «загублену» речовину.

Докладніше:

Пузирі довкола молодих зір

06 лютого 2019

З допомогою багатокомпонентного спектроскопічного приймача (Multi Unit Spectroscopic Explorer, MUSE), який встановлено на Дуже великому телескопі (Very Large Telescope) Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory, ESO), отримано яскраве кольорове зображення однієї з ділянок Великої Магелланової Хмари (Large Magellanic Cloud, LMC). Ділянка, що має назву LHA 120-N 180B, або коротко N180 B, ― це тип туманності, відомий як H II регіон (вимовляється «аш-два»). Такі туманності є розсадниками нових зір.

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

 

Гаврилов Ігор Володимирович (17.V.1928 — 19.X.1982)

 

Havrylov 

Доктор фізико-математичних наук Ігор Володимирович Гаврилов народився 17 травня 1928 р. у с. Рубежевичі Барановицької області (нині Брестська область, Білорусь). Вищу освіту здобув (1952) на астрономічному відділенні фізико-математичного факультету Вільнюського університету. У 1953 р. викладав математику й фізику в середній школі литовського міста Ново-Вільня. З січня 1954 р. працював у Головній астрономічній обсерваторії АН УРСР, обіймаючи посади від наукового співробітника до завідувача відділу фотографічної астрометрії (1976—1982).

 

Галузь наукових інтересів І.В. Гаврилова — селенодезія та фотографічна астрометрія. Основні роботи пов’язані зі створенням на місячній поверхні мережі селенодезичних опорних точок, що дають змогу закріпити в тілі Місяця селенодезичну координатну систему, яка є математичною основою для складання карт місячної поверхні. Її також використовують для вивчення геометричної й динамічної фігури Місяця.

 

Автор монографії «Фигура и размеры Луны по астрономическим наблюдениям» (1969) та колективної праці «Сводная система селенодезических координат 4900 точек лунной поверхности» (1977).

 

Лауреат Державної премії УРСР у галузі науки і техніки (1983 р., посмертно). На честь науковця названо кратер на зворотному боці Місяця.

 

Ігор Володимирович Гаврилов помер 19 жовтня 1982 р. у Києві.

 

Докладніше про Ігоря Гаврилова:

Кислюк В. С. Дослідник фігури Місяця (до 80-річчя від дня народження І. В. Гаврилова) 

 


Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

afisha 1