Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Космічний зонд OSIRIS-Rex прибув до астероїда Бенну

04 грудня 2018

Автоматична міжпланетна станція NASA OSIRIS-REx, перший посланець цього космічного агентства, який має доставити зразки ґрунту з астероїда на Землю, досягла 3 грудня 2018 р. своєї мети ― астероїда Бенну. Космічний зонд OSIRIS-REx (Origins, Spectral Interpretation, Resource Identification, Security-Regolith Explorer), який стартував із Землі у вересні 2016 р. і протягом 27 місяців подорожував Сонячною системою на шляху до Бенну, що обертається навколо Сонця між Землею та Марсом, тепер перебуває на відстані приблизно 20 кілометрів від астероїда.

Докладніше:

Тривала історія світла показує: Всесвіт пройшов пік зореутворення 10 мільярдів років тому

30 листопада 2018

Більша частина історії Всесвіту є історією світла зір, які мерехтять і світяться скрізь в космосі. Тепер астрономи використали це світло, яке пронизує весь спостережуваний простір і з часом накопичується, щоб створити шкалу часу для зір і галактик. Вона бере початок 10 мільярдів років тому.

 

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

 

Гаврилов Ігор Володимирович (17.V.1928 — 19.X.1982)

 

Havrylov 

Доктор фізико-математичних наук Ігор Володимирович Гаврилов народився 17 травня 1928 р. у с. Рубежевичі Барановицької області (нині Брестська область, Білорусь). Вищу освіту здобув (1952) на астрономічному відділенні фізико-математичного факультету Вільнюського університету. У 1953 р. викладав математику й фізику в середній школі литовського міста Ново-Вільня. З січня 1954 р. працював у Головній астрономічній обсерваторії АН УРСР, обіймаючи посади від наукового співробітника до завідувача відділу фотографічної астрометрії (1976—1982).

 

Галузь наукових інтересів І.В. Гаврилова — селенодезія та фотографічна астрометрія. Основні роботи пов’язані зі створенням на місячній поверхні мережі селенодезичних опорних точок, що дають змогу закріпити в тілі Місяця селенодезичну координатну систему, яка є математичною основою для складання карт місячної поверхні. Її також використовують для вивчення геометричної й динамічної фігури Місяця.

 

Автор монографії «Фигура и размеры Луны по астрономическим наблюдениям» (1969) та колективної праці «Сводная система селенодезических координат 4900 точек лунной поверхности» (1977).

 

Лауреат Державної премії УРСР у галузі науки і техніки (1983 р., посмертно). На честь науковця названо кратер на зворотному боці Місяця.

 

Ігор Володимирович Гаврилов помер 19 жовтня 1982 р. у Києві.

 

Докладніше про Ігоря Гаврилова:

Кислюк В. С. Дослідник фігури Місяця (до 80-річчя від дня народження І. В. Гаврилова) 

 


Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

afisha 1