Горделадзе Шалва Георгійович

Останні новини

Вебб розкриває нові деталі та таємниці полярного сяйва Юпітера

13 травня 2025

Космічний телескоп імені Джеймса Вебба NASA/ESA/CSA зафіксував нові деталі полярних сяйв на найбільшій планеті нашої Сонячної системи. Танцюючі вогні, що спостерігаються на Юпітері, у сотні разів яскравіші за ті, що видно на Землі. Завдяки підвищеній чутливості телескопа Вебба астрономи вивчали ці явища, щоб краще зрозуміти магнітосферу Юпітера.

Полярні сяйва виникають, коли високоенергетичні частинки потрапляють в атмосферу планети поблизу її магнітних полюсів і стикаються з атомами газу. Полярні сяйва на Юпітері не тільки величезні за розміром, але й у сотні разів енергійніші, ніж полярні сяйва на Землі. Тут полярні сяйва викликані сонячними бурями — коли заряджені частинки падають на верхні шари атмосфери, збуджують гази та змушують їх світитися червоним, зеленим та фіолетовим кольором. Тим часом Юпітер має додаткове джерело своїх полярних сяйв; сильне магнітне поле газового гіганта захоплює заряджені частинки з навколишнього середовища. Це включає не лише частинки сонячного вітру, але й частинки, що викидаються в космос його супутником Іо, відомим своїми численними та великими вулканами.

Горделадзе Шалва Георгійович (18.IX.1905 — 25.I.1973)

Hordeladze

Доктор фізико-математичних наук, професор Шалва Георгійович Горделадзе народився 18 вересня 1905 р. в с. Гурянта (Західна Грузія). Здобувши (1932) вищу освіту в Тбіліському університеті, працював науковим співробітником в Інституті прикладної хімії (м. Тбілісі). Протягом 1934—1937 рр. навчався в аспірантурі (науковий керівник — Віктор Амбарцумян) Ленінградського університету, а також брав участь у будівництві та становленні Абастуманської обсерваторії. Був старшим науковим співробітником, а згодом заступником директора цієї обсерваторії. У 1939—1940 роках працював за сумісництвом доцентом у Тбіліському університеті — викладав загальну та теоретичну астрофізику.

В Україні працював з 1940 р., викладав у Київському державному університеті ім. Т.Г. Шевченка, був заступником директора Астрономічної обсерваторії цього університету. У 1941—1944 рр. — учасник Другої світової війни. З 1944 р. — на педагогічній роботі на кафедрі вищої математики Київського політехнічного інституту, в якому працював до кінця життя (у 1967—1973 рр. — завідувач кафедри математичної фізики).

Упродовж 1945—1960 років працював за сумісництвом у Головній астрономічній обсерваторії (ГАО) АН УРСР (учений секретар, завідувач відділу астрофізики, заступник директора з наукової роботи). Брав участь у зведенні перших будівель у Голосіївському лісі, придбанні й монтажі телескопів.

Галузь наукових інтересів Ш.Г. Горделадзе — астрофізика. Був ініціатором астрофізичних досліджень у ГАО. Розробив математичні методи для визначення маси нових зір та їх оболонок. Виконував дослідження міжзоряного поглинання світла та особливостей просторового розподілу пилової матерії і зір різних спектральних класів з метою вивчення положення і структури спіральних рукавів Галактики. Низка робіт присвячена проблемам фізики планет Сонячної.

Разом з учнями і колегами опублікував (1962) фундаментальну працю «Каталог фотографических, фотовизуальных и фотокрасных величин 22000 звёзд».

Шалва Георгійович Горделадзе помер 25 січня 1973 р. у Києві.