Горделадзе Шалва Георгійович

Останні новини

Крок до життя на Марсі? Лишайники пережили симуляцію умов на Марсі

03 квітня 2025

Вперше дослідники продемонстрували, що деякі види лишайників можуть виживати в умовах, схожих на Марсіанські, включаючи вплив іонізуючого випромінювання, і зберігаючи метаболічно активний стан.

Нове дослідження, опубліковане в журналі IMA Fungus, підкреслює потенціал лишайників виживати та функціонувати на поверхні Марса, кидаючи під сумнів попередні припущення щодо непридатності для життя природи Марса та пропонуючи нові ідеї для астробіології та дослідження космосу.

Лишайники — це не окремий організм, а симбіотична асоціація між грибом і водоростями та/або ціанобактеріями, відомими своєю надзвичайною стійкістю до суворих умов, таких як пустелі та полярні регіони Землі. У цьому дослідженні грибковий партнер у симбіозі лишайників залишався метаболічно активним, коли піддавався впливу атмосферних умов, подібних до марсіанських, у темряві, включаючи рівні рентгенівського випромінювання, які очікуються на Марсі протягом одного року та сильної сонячної активності.

Горделадзе Шалва Георгійович (18.IX.1905 — 25.I.1973)

Hordeladze

Доктор фізико-математичних наук, професор Шалва Георгійович Горделадзе народився 18 вересня 1905 р. в с. Гурянта (Західна Грузія). Здобувши (1932) вищу освіту в Тбіліському університеті, працював науковим співробітником в Інституті прикладної хімії (м. Тбілісі). Протягом 1934—1937 рр. навчався в аспірантурі (науковий керівник — Віктор Амбарцумян) Ленінградського університету, а також брав участь у будівництві та становленні Абастуманської обсерваторії. Був старшим науковим співробітником, а згодом заступником директора цієї обсерваторії. У 1939—1940 роках працював за сумісництвом доцентом у Тбіліському університеті — викладав загальну та теоретичну астрофізику.

В Україні працював з 1940 р., викладав у Київському державному університеті ім. Т.Г. Шевченка, був заступником директора Астрономічної обсерваторії цього університету. У 1941—1944 рр. — учасник Другої світової війни. З 1944 р. — на педагогічній роботі на кафедрі вищої математики Київського політехнічного інституту, в якому працював до кінця життя (у 1967—1973 рр. — завідувач кафедри математичної фізики).

Упродовж 1945—1960 років працював за сумісництвом у Головній астрономічній обсерваторії (ГАО) АН УРСР (учений секретар, завідувач відділу астрофізики, заступник директора з наукової роботи). Брав участь у зведенні перших будівель у Голосіївському лісі, придбанні й монтажі телескопів.

Галузь наукових інтересів Ш.Г. Горделадзе — астрофізика. Був ініціатором астрофізичних досліджень у ГАО. Розробив математичні методи для визначення маси нових зір та їх оболонок. Виконував дослідження міжзоряного поглинання світла та особливостей просторового розподілу пилової матерії і зір різних спектральних класів з метою вивчення положення і структури спіральних рукавів Галактики. Низка робіт присвячена проблемам фізики планет Сонячної.

Разом з учнями і колегами опублікував (1962) фундаментальну працю «Каталог фотографических, фотовизуальных и фотокрасных величин 22000 звёзд».

Шалва Георгійович Горделадзе помер 25 січня 1973 р. у Києві.