Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Крок до життя на Марсі? Лишайники пережили симуляцію умов на Марсі

03 квітня 2025

Вперше дослідники продемонстрували, що деякі види лишайників можуть виживати в умовах, схожих на Марсіанські, включаючи вплив іонізуючого випромінювання, і зберігаючи метаболічно активний стан.

Нове дослідження, опубліковане в журналі IMA Fungus, підкреслює потенціал лишайників виживати та функціонувати на поверхні Марса, кидаючи під сумнів попередні припущення щодо непридатності для життя природи Марса та пропонуючи нові ідеї для астробіології та дослідження космосу.

Лишайники — це не окремий організм, а симбіотична асоціація між грибом і водоростями та/або ціанобактеріями, відомими своєю надзвичайною стійкістю до суворих умов, таких як пустелі та полярні регіони Землі. У цьому дослідженні грибковий партнер у симбіозі лишайників залишався метаболічно активним, коли піддавався впливу атмосферних умов, подібних до марсіанських, у темряві, включаючи рівні рентгенівського випромінювання, які очікуються на Марсі протягом одного року та сильної сонячної активності.

Read more

Пошук інформації на порталі

 

Гуртовенко Ернест Андрійович (10.XII.1928 — 20.І.1994)

 

Hurtovenko 

Доктор фізико-математичних наук, професор Ернест Андрійович Гуртовенко народився 10 грудня 1928 р. у с. Баштечки Київської області. Здобувши (1952) вищу освіту в Київському державному університеті ім. Т.Г. Шевченка, навчався упродовж 1952—1954 рр. в аспірантурі Головної астрономічної обсерваторії (ГАО) АН УРСР. З 1955 р. працював у ГАО (завідувач відділу фізики Сонця у 1964—1982 роках, з 1983 р. — головний науковий співробітник відділу фізики Сонця). Упродовж 1983—1989 рр. за сумісництвом очолював кафедру астрономії Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка.

 

Галузь наукових інтересів Е.А. Гуртовенка — фізика Сонця. Організатор досліджень з фізики Сонця в ГАО НАН України. Очолював роботу з переобладнання встановленого в ГАО малого сонячного телескопа і разом з невеликим колективом співробітників розпочав (1957—1959) спектральні дослідження протуберанців і спалахів.

 

Керував (1965—1967) монтажем і модернізацією горизонтального сонячного телескопа АЦУ-5 з монохроматором подвійної дифракції — одного з небагатьох світових приладів такого типу з роздільною здатністю близько 500 000 у видимій ділянці спектру. Очолював роботу й брав участь у встановленні великого горизонтального сонячного телескопа АЦУ-26 на піку Терскол (Кавказ).

 

Виконав дослідження динаміки та структури фотосфери Сонця. Разом з В.А. Шеміновою обґрунтував (1971) концепцію про глибину формування спектральної лінії поглинання, керував розробкою концепції загального поля швидкостей і визначив (1984) поняття мікро-, макро- та мезотурбулентності.

 

Очолював багаторічну роботу відділу зі створення (1988) спектрофотометричної моделі випромінювання Сонця в абсолютних енергетичних одиницях. Ініціатор позаатмосферних геліосейсмологічних досліджень відділу (проект ДИФОС-КОРОНАС, 1994 р.).

 

Завдяки Е.А. Гуртовенку відділ фізики Сонця здобув міжнародне визнання, установив плідне співробітництво з Утрехтським астрономічним інститутом (Нідерланди).

 

Е.А. Гуртовенко був головою проблемно-тематичної групи «Радіація і будова Сонця», головою секції «Сонце» Астроради АН СРСР, членом оргкомітетів Комісій № 10 та 12 МАС.

 

Лауреат премії НАН України ім. М.П. Барабашова (1990) та Державної премії України в галузі науки і техніки (2003, посмертно) за цикл досліджень (у співавторстві) «Розробка теоретичних основ та унікальної спостережної бази в Голосієві та на Терсколі для дослідження Сонця та тіл Сонячної системи». На честь науковця телескоп АЦУ-5 названо «Сонячний телескоп Ернеста Гуртовенка».

 

Ернест Андрійович Гуртовенко помер 20 січня 1994 р. у Києві.

 


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

astrospadok ua

afisha 1