Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Комета Леонарда — подарунок природи напередодні Нового року

06 грудня 2021

12 грудня 2021 року повз Землю на відстані майже 35 мільйонів кілометрів пройде комета Леонарда. Її, можливо, буде видно неозброєним оком, тобто без допомоги будь-яких оптичних приладів. Ця комета — гарний подарунок природи всім тим, хто цікавиться зоряним небом.

Докладніше:

Виявлено найближчу до Землі пару надмасивних чорних дір

30 листопада 2021

За допомогою Дуже великого телескопа (Very Large Telescope, VLT) Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory, ESO) виявлено найближчу до Землі пару надмасивних чорних дір, які коли-небудь спостерігали астрономи. Відстань між цими об’єктами також набагато менша, ніж в будь-якої іншої, відомої нині, паринадмасивних чорних дір. Зрештою вони зіллються в одну гігантську чорну діру.

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

 

Гуртовенко Ернест Андрійович (10.XII.1928 — 20.І.1994)

 

Hurtovenko 

Доктор фізико-математичних наук, професор Ернест Андрійович Гуртовенко народився 10 грудня 1928 р. у с. Баштечки Київської області. Здобувши (1952) вищу освіту в Київському державному університеті ім. Т.Г. Шевченка, навчався упродовж 1952—1954 рр. в аспірантурі Головної астрономічної обсерваторії (ГАО) АН УРСР. З 1955 р. працював у ГАО (завідувач відділу фізики Сонця у 1964—1982 роках, з 1983 р. — головний науковий співробітник відділу фізики Сонця). Упродовж 1983—1989 рр. за сумісництвом очолював кафедру астрономії Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка.

 

Галузь наукових інтересів Е.А. Гуртовенка — фізика Сонця. Організатор досліджень з фізики Сонця в ГАО НАН України. Очолював роботу з переобладнання встановленого в ГАО малого сонячного телескопа і разом з невеликим колективом співробітників розпочав (1957—1959) спектральні дослідження протуберанців і спалахів.

 

Керував (1965—1967) монтажем і модернізацією горизонтального сонячного телескопа АЦУ-5 з монохроматором подвійної дифракції — одного з небагатьох світових приладів такого типу з роздільною здатністю близько 500 000 у видимій ділянці спектру. Очолював роботу й брав участь у встановленні великого горизонтального сонячного телескопа АЦУ-26 на піку Терскол (Кавказ).

 

Виконав дослідження динаміки та структури фотосфери Сонця. Разом з В.А. Шеміновою обґрунтував (1971) концепцію про глибину формування спектральної лінії поглинання, керував розробкою концепції загального поля швидкостей і визначив (1984) поняття мікро-, макро- та мезотурбулентності.

 

Очолював багаторічну роботу відділу зі створення (1988) спектрофотометричної моделі випромінювання Сонця в абсолютних енергетичних одиницях. Ініціатор позаатмосферних геліосейсмологічних досліджень відділу (проект ДИФОС-КОРОНАС, 1994 р.).

 

Завдяки Е.А. Гуртовенку відділ фізики Сонця здобув міжнародне визнання, установив плідне співробітництво з Утрехтським астрономічним інститутом (Нідерланди).

 

Е.А. Гуртовенко був головою проблемно-тематичної групи «Радіація і будова Сонця», головою секції «Сонце» Астроради АН СРСР, членом оргкомітетів Комісій № 10 та 12 МАС.

 

Лауреат премії НАН України ім. М.П. Барабашова (1990) та Державної премії України в галузі науки і техніки (2003, посмертно) за цикл досліджень (у співавторстві) «Розробка теоретичних основ та унікальної спостережної бази в Голосієві та на Терсколі для дослідження Сонця та тіл Сонячної системи». На честь науковця телескоп АЦУ-5 названо «Сонячний телескоп Ернеста Гуртовенка».

 

Ернест Андрійович Гуртовенко помер 20 січня 1994 р. у Києві.

 


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

afisha 1