Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Де Всесвіт ховає свою, досі не знайдену, масу?

15 лютого 2019

На перший погляд здається дивним те, що коли астрономи «збирають до купи» всю нормальну матерію в сучасному Всесвіті, то приблизно її третину вони не виявляють шляхом спостережень. (Відсутню речовину не слід ототожнювати з ще загадковішою темною матерією). Пошук відсутньої речовини триває протягом багатьох років. Нові результати спостережень рентгенівської обсерваторії NASA «Чандра» (Chandra), оприлюднені в Astrophysical Journal, можливо, допомогли науковцям знайти цю «загублену» речовину.

Докладніше:

Пузирі довкола молодих зір

06 лютого 2019

З допомогою багатокомпонентного спектроскопічного приймача (Multi Unit Spectroscopic Explorer, MUSE), який встановлено на Дуже великому телескопі (Very Large Telescope) Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory, ESO), отримано яскраве кольорове зображення однієї з ділянок Великої Магелланової Хмари (Large Magellanic Cloud, LMC). Ділянка, що має назву LHA 120-N 180B, або коротко N180 B, ― це тип туманності, відомий як H II регіон (вимовляється «аш-два»). Такі туманності є розсадниками нових зір.

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

 

Гуртовенко Ернест Андрійович (10.XII.1928 — 20.І.1994)

 

Hurtovenko 

Доктор фізико-математичних наук, професор Ернест Андрійович Гуртовенко народився 10 грудня 1928 р. у с. Баштечки Київської області. Здобувши (1952) вищу освіту в Київському державному університеті ім. Т.Г. Шевченка, навчався упродовж 1952—1954 рр. в аспірантурі Головної астрономічної обсерваторії (ГАО) АН УРСР. З 1955 р. працював у ГАО (завідувач відділу фізики Сонця у 1964—1982 роках, з 1983 р. — головний науковий співробітник відділу фізики Сонця). Упродовж 1983—1989 рр. за сумісництвом очолював кафедру астрономії Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка.

 

Галузь наукових інтересів Е.А. Гуртовенка — фізика Сонця. Організатор досліджень з фізики Сонця в ГАО НАН України. Очолював роботу з переобладнання встановленого в ГАО малого сонячного телескопа і разом з невеликим колективом співробітників розпочав (1957—1959) спектральні дослідження протуберанців і спалахів.

 

Керував (1965—1967) монтажем і модернізацією горизонтального сонячного телескопа АЦУ-5 з монохроматором подвійної дифракції — одного з небагатьох світових приладів такого типу з роздільною здатністю близько 500 000 у видимій ділянці спектру. Очолював роботу й брав участь у встановленні великого горизонтального сонячного телескопа АЦУ-26 на піку Терскол (Кавказ).

 

Виконав дослідження динаміки та структури фотосфери Сонця. Разом з В.А. Шеміновою обґрунтував (1971) концепцію про глибину формування спектральної лінії поглинання, керував розробкою концепції загального поля швидкостей і визначив (1984) поняття мікро-, макро- та мезотурбулентності.

 

Очолював багаторічну роботу відділу зі створення (1988) спектрофотометричної моделі випромінювання Сонця в абсолютних енергетичних одиницях. Ініціатор позаатмосферних геліосейсмологічних досліджень відділу (проект ДИФОС-КОРОНАС, 1994 р.).

 

Завдяки Е.А. Гуртовенку відділ фізики Сонця здобув міжнародне визнання, установив плідне співробітництво з Утрехтським астрономічним інститутом (Нідерланди).

 

Е.А. Гуртовенко був головою проблемно-тематичної групи «Радіація і будова Сонця», головою секції «Сонце» Астроради АН СРСР, членом оргкомітетів Комісій № 10 та 12 МАС.

 

Лауреат премії НАН України ім. М.П. Барабашова (1990) та Державної премії України в галузі науки і техніки (2003, посмертно) за цикл досліджень (у співавторстві) «Розробка теоретичних основ та унікальної спостережної бази в Голосієві та на Терсколі для дослідження Сонця та тіл Сонячної системи». На честь науковця телескоп АЦУ-5 названо «Сонячний телескоп Ернеста Гуртовенка».

 

Ернест Андрійович Гуртовенко помер 20 січня 1994 р. у Києві.

 


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

afisha 1