Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Крок до життя на Марсі? Лишайники пережили симуляцію умов на Марсі

03 квітня 2025

Вперше дослідники продемонстрували, що деякі види лишайників можуть виживати в умовах, схожих на Марсіанські, включаючи вплив іонізуючого випромінювання, і зберігаючи метаболічно активний стан.

Нове дослідження, опубліковане в журналі IMA Fungus, підкреслює потенціал лишайників виживати та функціонувати на поверхні Марса, кидаючи під сумнів попередні припущення щодо непридатності для життя природи Марса та пропонуючи нові ідеї для астробіології та дослідження космосу.

Лишайники — це не окремий організм, а симбіотична асоціація між грибом і водоростями та/або ціанобактеріями, відомими своєю надзвичайною стійкістю до суворих умов, таких як пустелі та полярні регіони Землі. У цьому дослідженні грибковий партнер у симбіозі лишайників залишався метаболічно активним, коли піддавався впливу атмосферних умов, подібних до марсіанських, у темряві, включаючи рівні рентгенівського випромінювання, які очікуються на Марсі протягом одного року та сильної сонячної активності.

Read more

Пошук інформації на порталі

 

Хандриков Митрофан Федорович (13.I.1837 — 07.VIII.1915)

 

Khandrykov 

 

Член-кореспондент Петербурзької академії наук, доктор астрономії, професор Митрофан Федорович Хандриков народився 14 січня 1837 р. в Москві. Здобувши (1858) вищу освіту на фізико-математичному факультеті Московського університету, залишився в ньому (1858—1861) для підготовки до професорського звання. У 1862—1869 рр. — співробітник Московської астрономічної обсерваторії. Протягом 1870—1907 рр. — професор астрономії Київського університету та директор (1870—1901) обсерваторії цього університету.

 

Галузь наукових інтересів М.Ф. Хандрикова — теоретична і практична астрономія, геодезія. Запропонував нові методи визначення елементів орбіт планет і комет. Започаткував систематичні спостереження в Київській астрономічній обсерваторії з метою визначення координат небесних світил.

 

Автор підручників і посібників: «Загальна теорія збурень» (1871), «Нарис теоретичної астрономії» (1886), «Курс сферичної астрономії» (1889), «Теорія фігури Землі» (1900) тощо.

 

Митрофан Федорович Хандриков помер 7 серпня 1915 р. у Києві.

 


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

astrospadok ua

afisha 1