Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Де Всесвіт ховає свою, досі не знайдену, масу?

15 лютого 2019

На перший погляд здається дивним те, що коли астрономи «збирають до купи» всю нормальну матерію в сучасному Всесвіті, то приблизно її третину вони не виявляють шляхом спостережень. (Відсутню речовину не слід ототожнювати з ще загадковішою темною матерією). Пошук відсутньої речовини триває протягом багатьох років. Нові результати спостережень рентгенівської обсерваторії NASA «Чандра» (Chandra), оприлюднені в Astrophysical Journal, можливо, допомогли науковцям знайти цю «загублену» речовину.

Докладніше:

Пузирі довкола молодих зір

06 лютого 2019

З допомогою багатокомпонентного спектроскопічного приймача (Multi Unit Spectroscopic Explorer, MUSE), який встановлено на Дуже великому телескопі (Very Large Telescope) Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory, ESO), отримано яскраве кольорове зображення однієї з ділянок Великої Магелланової Хмари (Large Magellanic Cloud, LMC). Ділянка, що має назву LHA 120-N 180B, або коротко N180 B, ― це тип туманності, відомий як H II регіон (вимовляється «аш-два»). Такі туманності є розсадниками нових зір.

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

 

Хандриков Митрофан Федорович (13.I.1837 — 07.VIII.1915)

 

Khandrykov 

 

Член-кореспондент Петербурзької академії наук, доктор астрономії, професор Митрофан Федорович Хандриков народився 14 січня 1837 р. в Москві. Здобувши (1858) вищу освіту на фізико-математичному факультеті Московського університету, залишився в ньому (1858—1861) для підготовки до професорського звання. У 1862—1869 рр. — співробітник Московської астрономічної обсерваторії. Протягом 1870—1907 рр. — професор астрономії Київського університету та директор (1870—1901) обсерваторії цього університету.

 

Галузь наукових інтересів М.Ф. Хандрикова — теоретична і практична астрономія, геодезія. Запропонував нові методи визначення елементів орбіт планет і комет. Започаткував систематичні спостереження в Київській астрономічній обсерваторії з метою визначення координат небесних світил.

 

Автор підручників і посібників: «Загальна теорія збурень» (1871), «Нарис теоретичної астрономії» (1886), «Курс сферичної астрономії» (1889), «Теорія фігури Землі» (1900) тощо.

 

Митрофан Федорович Хандриков помер 7 серпня 1915 р. у Києві.

 


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

afisha 1