Людвіг Оттонович Струве
С математической точностью проделал он круг своей жизни,
не высчитав только ее рокового конца,
и ушел к звездам, которые всю жизнь так любовно изучал…
Н.И.Кузнецов, професор
Народився Людвіг Оттонович Струве в Пулково 20 жовтня 1858 р. в сім’ї директора Пулковської обсерваторії академіка О.В. Струве. У 1876 р. він вступив до Дерптського університету, після його закінчення (1880), одержавши ступінь кандидата математики, кілька років працював позаштатним астрономом у Пулково. Після захисту магістерської дисертації (1883) перебував у довгостроковому (майже 3 роки) закордонному відрядженні. Працював, продовжуючи освіту в університетах і обсерваторіях Бона, Мілана, Лейпцега і Парижу, для «підготовки професорського звання». Своїми вчителями Л.О. Струве завжди вважав свого батька і відомого італійського астронома Дж. Скіапареллі. Повернувшись в Дерп після захисту дисертації в 1887 р. зі ступенню доктора астрономії, працював (до 1894 р.) астрономом-наглядачем в університетській обсерваторії.
У 1898 р. Людвіга Оттоновича було запрошено на посаду ординарного професора Харківського університету. Л.О. Струве переїжджає до Харкова. Тут він одночасно поєднує викладацьку діяльність з керуванням університетською обсерваторією.
В університеті Людвіг Оттонович читав лекції за різними напрямками астрономії, вищої геодезії і математики. Впродовж 5-ти років він очолював роботи по з’єднанню Харкова з загальною мережею точних геометричних нівеліровок Військово-топографічного відділу Головного штабу Росії.
За своєю натурою Л. Струве був життєдіяльним. Він вів астрономічний гурток (ним же організований). Крім того професор Л.Струве завідував школою-майстернею точної механіки (створеною при фізико-математичному факультеті Харківського університету на базі обсерваторської майстерні). Її ідейним натхненником і беззмінним керівником він залишався аж до свого від’їзду із Харкова в 1919 р. Подібних шкіл в Росії взагалі не існувало, і для виконання «точних» робіт доводилося «виписувати» механіків з-за кордону.
Російські університети завжди відчували нестаток фахівців з точної механіки. Людвіг Оттонович особисто займався конструюванням приладів, зокрема, він виготовив прилад для визначення, так званої, «індивідуальної погрішності» за допомогою штучної зірки.
У 1915 р. радою Російського астрономічного товариства Людвігу Оттоновичу було присуджено медаль ім. С.П. Глазенапа. Почесної нагороди удостоєна його праця «Обработка наблюдений покрытий звезд Луною во время полных лунных затмений».
Харків подарував молодому професору багатодітну сім’ю: у 1897 р. народився його первенець Отто; у 1901 р. — дочка Ядвіга; у 1903 р. — син Вернер. Подружжя Струве брало активну участь в общинному (німецькому) і світському житті міста.
Крім фахових занять професор Л.О. Струве значну частину свого вільного часу віддавав справам церковним: очолював раду Харківської євангелічесько-лютеранської церкви св. Вознесіння, був членом наглядацьких рад навчальних закладів, створених при церкві для німецьких дітей.
Вночі 11 (24) червня 1919 р. у Харків ввійшли перші загони Добровільної армії генерала В.З. Май-Маєвського. У перші ж дні до армії записалось багато харківських добровольців. Син професора Струве — Отто Струве, офіцер-артилерист, вважав своїм громадянським обов’язком також вступити до її лав. Це і спонукало Людвіга Оттоновича залишити Харків у жовтні 1919 р. і переїхати до Криму. З від’їздом Л.О.Струве перестала існувати школа-майстерня точної механіки.
У Таврійському університеті професору Л. Струве була запропонована кафедра астрономії. Людвіг Оттонович продовжує наукову діяльність: разом з сином Отто він спостерігав за новою зіркою в сузір’ї Лебедя, яку 23 серпня 1920 р. й відкрив Отто Струве.
Помер Людвіг Оттонович Струве 24 листопада 1920 р. в залі засідань перед відкриттям З’їзду Таврійської наукової асоціації.
А. О. Корсунь
Джерело: Вісник НАН України, №11, 2002
