Остащенко-Кудрявцев Борис Павлович

Останні новини

Крок до життя на Марсі? Лишайники пережили симуляцію умов на Марсі

03 квітня 2025

Вперше дослідники продемонстрували, що деякі види лишайників можуть виживати в умовах, схожих на Марсіанські, включаючи вплив іонізуючого випромінювання, і зберігаючи метаболічно активний стан.

Нове дослідження, опубліковане в журналі IMA Fungus, підкреслює потенціал лишайників виживати та функціонувати на поверхні Марса, кидаючи під сумнів попередні припущення щодо непридатності для життя природи Марса та пропонуючи нові ідеї для астробіології та дослідження космосу.

Лишайники — це не окремий організм, а симбіотична асоціація між грибом і водоростями та/або ціанобактеріями, відомими своєю надзвичайною стійкістю до суворих умов, таких як пустелі та полярні регіони Землі. У цьому дослідженні грибковий партнер у симбіозі лишайників залишався метаболічно активним, коли піддавався впливу атмосферних умов, подібних до марсіанських, у темряві, включаючи рівні рентгенівського випромінювання, які очікуються на Марсі протягом одного року та сильної сонячної активності.

Остащенко-Кудрявцев Борис Павлович (10.01.1877 — 01.10.1956)

Ostashchenko Kudriavtsev

Доктор фізико-математичних наук, професор Борис Павлович Остащенко-Кудрявцев народився 10 січня 1877 р. у м. Санкт-Петербург. Астрономією цікавився з часу навчання в гімназії. Здобувши (1898) вищу освіту в Петербурзькому університеті, став до роботи у Пулковській обсерваторії. Упродовж 1901—1902 рр. працював у Одеській філії цієї обсерваторії. У 1909—1913 роках керував переоснащенням обсерваторії в Миколаєві, що стала філією Пулковської (також виконував обов’язки Морського астронома Чорноморського флоту). До 1923 р. очолював Миколаївську астрономічну обсерваторію (третій директор в її історії). Водночас протягом 1919—1923 рр. — професор Миколаївського інституту народної освіти. З 1923 р. мешкав у Харкові — працював на кафедрі астрономії та в обсерваторії (у 1940—1955 рр. завідував астрометричним відділом) місцевого університету, був (1924—1929) консультантом і науковцем Українського геодезичного управління.

Галузь наукових інтересів Б.П. Остащенка-Кудрявцева — астрометрія, геодезія і картографія. В астрономії виконував спостереження на меридіанному колі для укладання каталогів положень небесних світил.

Автор науково-популярної книжки «Двадцять бесід із астрономії» (1925). Заслужений діяч наук УРСР (1952).

Борис Павлович Остащенко-Кудрявцев помер 1 жовтня 1956 р. у Харкові.