Остащенко-Кудрявцев Борис Павлович

Останні новини

Вебб розкриває нові деталі та таємниці полярного сяйва Юпітера

13 травня 2025

Космічний телескоп імені Джеймса Вебба NASA/ESA/CSA зафіксував нові деталі полярних сяйв на найбільшій планеті нашої Сонячної системи. Танцюючі вогні, що спостерігаються на Юпітері, у сотні разів яскравіші за ті, що видно на Землі. Завдяки підвищеній чутливості телескопа Вебба астрономи вивчали ці явища, щоб краще зрозуміти магнітосферу Юпітера.

Полярні сяйва виникають, коли високоенергетичні частинки потрапляють в атмосферу планети поблизу її магнітних полюсів і стикаються з атомами газу. Полярні сяйва на Юпітері не тільки величезні за розміром, але й у сотні разів енергійніші, ніж полярні сяйва на Землі. Тут полярні сяйва викликані сонячними бурями — коли заряджені частинки падають на верхні шари атмосфери, збуджують гази та змушують їх світитися червоним, зеленим та фіолетовим кольором. Тим часом Юпітер має додаткове джерело своїх полярних сяйв; сильне магнітне поле газового гіганта захоплює заряджені частинки з навколишнього середовища. Це включає не лише частинки сонячного вітру, але й частинки, що викидаються в космос його супутником Іо, відомим своїми численними та великими вулканами.

Остащенко-Кудрявцев Борис Павлович (10.01.1877 — 01.10.1956)

Ostashchenko Kudriavtsev

Доктор фізико-математичних наук, професор Борис Павлович Остащенко-Кудрявцев народився 10 січня 1877 р. у м. Санкт-Петербург. Астрономією цікавився з часу навчання в гімназії. Здобувши (1898) вищу освіту в Петербурзькому університеті, став до роботи у Пулковській обсерваторії. Упродовж 1901—1902 рр. працював у Одеській філії цієї обсерваторії. У 1909—1913 роках керував переоснащенням обсерваторії в Миколаєві, що стала філією Пулковської (також виконував обов’язки Морського астронома Чорноморського флоту). До 1923 р. очолював Миколаївську астрономічну обсерваторію (третій директор в її історії). Водночас протягом 1919—1923 рр. — професор Миколаївського інституту народної освіти. З 1923 р. мешкав у Харкові — працював на кафедрі астрономії та в обсерваторії (у 1940—1955 рр. завідував астрометричним відділом) місцевого університету, був (1924—1929) консультантом і науковцем Українського геодезичного управління.

Галузь наукових інтересів Б.П. Остащенка-Кудрявцева — астрометрія, геодезія і картографія. В астрономії виконував спостереження на меридіанному колі для укладання каталогів положень небесних світил.

Автор науково-популярної книжки «Двадцять бесід із астрономії» (1925). Заслужений діяч наук УРСР (1952).

Борис Павлович Остащенко-Кудрявцев помер 1 жовтня 1956 р. у Харкові.