Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Два сонячні зонди та один великий телескоп змінять наші уявлення про Сонце

11 лютого 2020

Для геліофізиків завжди сонячно, але особливо в ці дні (йдеться про початок 2020-го року, коли став до ладу новий наземний сонячний телескоп і стартувала нова космічна місія з вивчення Сонця — Ред).

 

 

Космічний зонд Solar Orbiter («Штучний супутник Сонця»), створений у співпраці між Європейським космічним агентством та NASA, стартував 10 лютого 2020 року, менше ніж за два тижні після першого оприлюднення зображень Сонця, отриманих за допомогою нового великого сонячного телескопа. На цих зображеннях поверхню нашої зорі видно так докладно, як її ще ніколи людство не бачило. У день оприлюднення знімків Сонця, 29 січня, космічний апарат NASA Parker Solar Probe («Сонячний зонд Паркер») пройшов повз Сонце на найближчій досі відстані. Мінімальної відстані до світила він досягне в грудні 2024 року.

Докладніше:

ALMA зафіксувала красивий наслідок сутички двох зір

05 лютого 2020

Астрономи, які виконували спостереження за допомогою Великої міліметрової/субміліметрової антени Атакама (Atacama Large Millimeter/submillimeter Array, ALMA) — в її експлуатації на умовах партнерства бере участь Європейська південна обсерваторія (European Southern ObservatoryESO), помітили газову хмару, появу якої спричинила взаємодія двох зір. Одна збільшилась в розмірах настільки, що стала поглинати іншу. Натомість ця зоря почала рухатися по спіралі назустріч своєму компаньйону, зриваючи його зовнішні шари.

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

 

Шидловський Андрій Петрович (30.XI.1818 — 07.V.1892)

 

 

Доктор астрономії, професор Андрій Петрович Шидловський народився 30 листопада 1818 р. у Воронезькій губернії (нині Воронезька область, Росія). Здобувши (1837) вищу освіту в Харківському університеті, працював спостерігачем в астрономічній обсерваторії Дерптського університету. У1841—1843 рр. — астроном-спостерігач у Пулковській обсерваторії. Упродовж 1843—1856 рр. — професор астрономії Харківського університету. У 1856—1870 рр. професор астрономії та директор астрономічної обсерваторії Київського університету. Протягом 1870—1874 років був директором жіночої гімназії у Білій Церкві. Потім мешкав і працював у Дерпті, Виборзі, Ризі (виконував обчислення для Пулковської обсерваторії).

 

Галузь наукових інтересів А.П. Шидловського — визначення сталої нутації за меридіанними спостереженнями зір, спостереження затемнення Сонця, астрономо-геодезичні вимірювання. Учасник хронометричної експедиції з визначення різниці довгот Пулкова і Альтона (1843). Виконував (1846) астрономо-геодезичні роботи у Фінляндії з метою градусного вимірювання дуги меридіану («Дуги Струве»). Один з організаторів астрономо-географічної експедиції (1847—1849) з вивчення Харківської губернії.

 

Андрій Петрович Шидловський помер 7 травня 1892 р. у с. Карабачин (нині Брусилівський район Житомирської області).

 


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

afisha 1