Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Найвіддаленіший квазар проливає світло на те, як ростуть чорні діри

14 січня 2021

 

Група астрономів, яку очолювали науковці з Аризонського університету, спостерігала квазар на відстані 13,03 мільярда світлових років від Землі — найвіддаленіший натепер квазар. Зважаючи на таку відстань, це означає, що квазар існував уже через 670 мільйонів років після Великого Вибуху, коли вік Всесвіту становив лише 5% від його теперішнього віку. Квазар містить надмасивну чорну діру, маса якої еквівалентна масі 1,6 мільярда Сонць.

Докладніше:

Виявлено віддалену галактику, що втрачає здатність утворювати зорі

11 січня 2021

 

Галактики починають «вмирати», коли перестають утворювати зорі, проте досі астрономи ніколи чітко не бачили початку цього процесу в далекій галактиці. За допомогою Великої міліметрової/субміліметрової антени Атакама (Atacama Large Millimeter/submillimeter Array, ALMA), яку використовує також Європейська південна обсерваторія (European Southern Observatory, ESO), астрономи спостерігали галактику, що викинула майже половину газу, потрібного їй для формування зір. Цей викид відбувається з дивовижною швидкістю: галактика втрачає протягом року кількість газу, що еквівалентна 10 000 мас Сонця. Науковці вважають, що ця разюча подія спричинена зіткненням з іншою галактикою. Нове відкриття може спонукати астрономів до переосмислення того, як у галактиках перестає діяти процес утворення нових зір.

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

 

Степанов Володимир Євгенович (01.XII.1913 — 26.VIII.1986)

 

Stepanov 

Доктор фізико-математичних наук, член-кореспондент АН СРСР Володимир Євгенович Степанов народився 1 грудня 1913 р. у с. Щогловка (нині Макіївський район Донецької області). Здобувши (1937) вищу освіту на механіко-математичному факультеті Московського університету, працював у 1937—1941 рр. в Ташкентській обсерваторії. Протягом 1941—1946 років перебував у лавах Радянської Армії. У 1946—1953 рр. — директор Астрономічної обсерваторії Львівського університету. Упродовж 1953—1955 рр. працював у Московському державному університеті. З 1955 р. до 1962 р. — у Кримській астрофізичній обсерваторії. Протягом 1962—1978 рр. — в Інституті земного магнетизму, іоносфери та поширення радіохвиль Сибірського відділення АН СРСР (заступник директора, з 1964 р. — директор інституту). Водночас у 1972—1977 рр. був головою Президії Східносибірської філії Сибірського відділення АН СРСР. Протягом 1979—1984 рр. — старший науковий співробітник СибІЗМІР. У 1984—1986 рр. — завідувач лабораторії Інституту земного магнетизму, іоносфери та поширення радіохвиль АН СССР в Москві.

 

Галузь наукових інтересів В.Є. Степанова — Сонце. Суттєво розвинув теорію утворення спектральних ліній поглинання за наявності магнітного поля. Розв’язав (1958—1962) задачу про перенесення випромінювання за умови існування магнітного поля. Один із творців першого в СРСР сонячного магнітографа, призначеного для вимірювання слабких магнітних полів на Сонці. Виконав цикл робіт з дослідження магнітного поля та динаміки плазми в активних сонячних утвореннях. Керував дослідженнями динаміки і обертання атмосфери Сонця на корональних рівнях.

 

На честь науковця названо астероїд 3493 Степанов.

 

Володимир Євгенович Степанов помер 26 серпня 1986 р. у м. Іркутськ (похований у Москві).

 


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

afisha 1