Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Де Всесвіт ховає свою, досі не знайдену, масу?

15 лютого 2019

На перший погляд здається дивним те, що коли астрономи «збирають до купи» всю нормальну матерію в сучасному Всесвіті, то приблизно її третину вони не виявляють шляхом спостережень. (Відсутню речовину не слід ототожнювати з ще загадковішою темною матерією). Пошук відсутньої речовини триває протягом багатьох років. Нові результати спостережень рентгенівської обсерваторії NASA «Чандра» (Chandra), оприлюднені в Astrophysical Journal, можливо, допомогли науковцям знайти цю «загублену» речовину.

Докладніше:

Пузирі довкола молодих зір

06 лютого 2019

З допомогою багатокомпонентного спектроскопічного приймача (Multi Unit Spectroscopic Explorer, MUSE), який встановлено на Дуже великому телескопі (Very Large Telescope) Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory, ESO), отримано яскраве кольорове зображення однієї з ділянок Великої Магелланової Хмари (Large Magellanic Cloud, LMC). Ділянка, що має назву LHA 120-N 180B, або коротко N180 B, ― це тип туманності, відомий як H II регіон (вимовляється «аш-два»). Такі туманності є розсадниками нових зір.

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

 

Степанов Володимир Євгенович (01.XII.1913 — 26.VIII.1986)

 

Stepanov 

Доктор фізико-математичних наук, член-кореспондент АН СРСР Володимир Євгенович Степанов народився 1 грудня 1913 р. у с. Щогловка (нині Макіївський район Донецької області). Здобувши (1937) вищу освіту на механіко-математичному факультеті Московського університету, працював у 1937—1941 рр. в Ташкентській обсерваторії. Протягом 1941—1946 років перебував у лавах Радянської Армії. У 1946—1953 рр. — директор Астрономічної обсерваторії Львівського університету. Упродовж 1953—1955 рр. працював у Московському державному університеті. З 1955 р. до 1962 р. — у Кримській астрофізичній обсерваторії. Протягом 1962—1978 рр. — в Інституті земного магнетизму, іоносфери та поширення радіохвиль Сибірського відділення АН СРСР (заступник директора, з 1964 р. — директор інституту). Водночас у 1972—1977 рр. був головою Президії Східносибірської філії Сибірського відділення АН СРСР. Протягом 1979—1984 рр. — старший науковий співробітник СибІЗМІР. У 1984—1986 рр. — завідувач лабораторії Інституту земного магнетизму, іоносфери та поширення радіохвиль АН СССР в Москві.

 

Галузь наукових інтересів В.Є. Степанова — Сонце. Суттєво розвинув теорію утворення спектральних ліній поглинання за наявності магнітного поля. Розв’язав (1958—1962) задачу про перенесення випромінювання за умови існування магнітного поля. Один із творців першого в СРСР сонячного магнітографа, призначеного для вимірювання слабких магнітних полів на Сонці. Виконав цикл робіт з дослідження магнітного поля та динаміки плазми в активних сонячних утвореннях. Керував дослідженнями динаміки і обертання атмосфери Сонця на корональних рівнях.

 

На честь науковця названо астероїд 3493 Степанов.

 

Володимир Євгенович Степанов помер 26 серпня 1986 р. у м. Іркутськ (похований у Москві).

 


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

afisha 1