Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Зоряні перемички показують: розвиток ранніх галактик у Всесвіті відбувався набагато швидше, ніж вважалося раніше

24 квітня 2024

Ранні галактики були не такими хаотичними і розвивалися набагато швидше, ніж вважали астрономи раніше.

 

Це випливає з результатів дослідження, яке «озирнулося» на понад десять мільярдів років назад. Міжнародна група астрономів під керівництвом науковців з Даремського університету, Великобританія, використала космічний телескоп Джеймса Вебба (James Webb Space Telescope, JWST), щоб знайти докази формування в галактик барів [Бар галактики (англ. bar — перемичка) — складова багатьох спіральних і неправильних галактик, яка лежить у площині диска і має вигляд витягнутого ущільнення із зір і міжзоряного газу.], коли Всесвіту було лише кілька мільярдів років. Результати дослідження опубліковано в журналі Monthly Notices of the Royal Astronomical Society.

Докладніше:

Знайдено наймасивнішу чорну діру зоряного походження в нашій галактиці

16 квітня 2024

 

Астрономи виявили наймасивнішу чорну діру зоряного походження серед тих, які досі знаходили в галактиці Молочний Шлях. Її помітили завдяки даним місії Gaia («Ґаяй») Європейського космічного агентства, бо вона змушує зорю-компаньйон, що обертається навколо неї, дивно «коливатися». Науковці використали дані спостережень Дуже великого телескопа (Very Large Telescope) Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory, ESO) та інших наземних обсерваторій для перевірки маси чорної діри, яка в 33 рази перевищує масу Сонця.

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

 

Стойко Микола Михайлович (2.V.1894 — 14.IX.1976)

 

 

Доктор астрономії Микола Михайлович Стойко (Стойко-Радиленко) народився 2 травня 1894 р. у с. Великий Буялик Іванівського району Одеської області. Здобувши (1916) вищу освіту в Новоросійському університеті (нині Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова), служив (1916-1918) у армії, а потім (до 1920 р.) навчався в аспірантурі. У 1920 р. відбув у відрядження за кордон. Протягом трьох років викладав математику в ліцеї м. Плевни (Болгарія). У 1924—1944 — астроном Міжнародного бюро часу в Парижі. Упродовж 1944—1964 завідував службою часу Паризької обсерваторії і був директором Міжнародного бюро часу.

 

Галузь наукових інтересів М.М. Стойка — вивчення нерівномірності обертання Землі, рухів полюсів Землі, визначення всесвітнього часу. Вперше виявив (1936) сезонні варіації швидкості обертання Землі. Розробив метод обчислення всесвітнього часу, який дав змогу створити так звану шкалу квазірівномірного часу (її широко використовували в науці й техніці до створення рівномірної і високостабільної атомної шкали часу). На початку 60-х років він Запровадив (1960) у практику інтегрований атомний час (базувався на найкращих атомних стандартах багатьох лабораторій), який покладено в основу нинішнього Міжнародного атомного часу (International Atomic Time, TAI).

 

Кавалер ордена Почесного легіону Франції (1951), лауреат премій Паризької академії наук, Бельгійської королівської академії наук, літератури і витончених мистецтв.

 

Микола Михайлович Стойко помер 14 вересня 1976 р. у Ментоні (Лазурний Берег, Франція).

 

Докладніше про Миколу Стойка:

А. О. Корсунь. Паризький хранитель часу з Одеси.

 


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

astrospadok ua

afisha 1