Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Найвіддаленіший квазар проливає світло на те, як ростуть чорні діри

14 січня 2021

 

Група астрономів, яку очолювали науковці з Аризонського університету, спостерігала квазар на відстані 13,03 мільярда світлових років від Землі — найвіддаленіший натепер квазар. Зважаючи на таку відстань, це означає, що квазар існував уже через 670 мільйонів років після Великого Вибуху, коли вік Всесвіту становив лише 5% від його теперішнього віку. Квазар містить надмасивну чорну діру, маса якої еквівалентна масі 1,6 мільярда Сонць.

Докладніше:

Виявлено віддалену галактику, що втрачає здатність утворювати зорі

11 січня 2021

 

Галактики починають «вмирати», коли перестають утворювати зорі, проте досі астрономи ніколи чітко не бачили початку цього процесу в далекій галактиці. За допомогою Великої міліметрової/субміліметрової антени Атакама (Atacama Large Millimeter/submillimeter Array, ALMA), яку використовує також Європейська південна обсерваторія (European Southern Observatory, ESO), астрономи спостерігали галактику, що викинула майже половину газу, потрібного їй для формування зір. Цей викид відбувається з дивовижною швидкістю: галактика втрачає протягом року кількість газу, що еквівалентна 10 000 мас Сонця. Науковці вважають, що ця разюча подія спричинена зіткненням з іншою галактикою. Нове відкриття може спонукати астрономів до переосмислення того, як у галактиках перестає діяти процес утворення нових зір.

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

 

Стойко Микола Михайлович (2.V.1894 — 14.IX.1976)

 

 

Доктор астрономії Микола Михайлович Стойко (Стойко-Радиленко) народився 2 травня 1894 р. у с. Великий Буялик Іванівського району Одеської області. Здобувши (1916) вищу освіту в Новоросійському університеті (нині Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова), служив (1916-1918) у армії, а потім (до 1920 р.) навчався в аспірантурі. У 1920 р. відбув у відрядження за кордон. Протягом трьох років викладав математику в ліцеї м. Плевни (Болгарія). У 1924—1944 — астроном Міжнародного бюро часу в Парижі. Упродовж 1944—1964 завідував службою часу Паризької обсерваторії і був директором Міжнародного бюро часу.

 

Галузь наукових інтересів М.М. Стойка — вивчення нерівномірності обертання Землі, рухів полюсів Землі, визначення всесвітнього часу. Вперше виявив (1936) сезонні варіації швидкості обертання Землі. Розробив метод обчислення всесвітнього часу, який дав змогу створити так звану шкалу квазірівномірного часу (її широко використовували в науці й техніці до створення рівномірної і високостабільної атомної шкали часу). На початку 60-х років він Запровадив (1960) у практику інтегрований атомний час (базувався на найкращих атомних стандартах багатьох лабораторій), який покладено в основу нинішнього Міжнародного атомного часу (International Atomic Time, TAI).

 

Кавалер ордена Почесного легіону Франції (1951), лауреат премій Паризької академії наук, Бельгійської королівської академії наук, літератури і витончених мистецтв.

 

Микола Михайлович Стойко помер 14 вересня 1976 р. у Ментоні (Лазурний Берег, Франція).

 

Докладніше про Миколу Стойка:

А. О. Корсунь. Паризький хранитель часу з Одеси.

 


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

afisha 1