Цесевич Володимир Платонович

Останні новини

Крок до життя на Марсі? Лишайники пережили симуляцію умов на Марсі

03 квітня 2025

Вперше дослідники продемонстрували, що деякі види лишайників можуть виживати в умовах, схожих на Марсіанські, включаючи вплив іонізуючого випромінювання, і зберігаючи метаболічно активний стан.

Нове дослідження, опубліковане в журналі IMA Fungus, підкреслює потенціал лишайників виживати та функціонувати на поверхні Марса, кидаючи під сумнів попередні припущення щодо непридатності для життя природи Марса та пропонуючи нові ідеї для астробіології та дослідження космосу.

Лишайники — це не окремий організм, а симбіотична асоціація між грибом і водоростями та/або ціанобактеріями, відомими своєю надзвичайною стійкістю до суворих умов, таких як пустелі та полярні регіони Землі. У цьому дослідженні грибковий партнер у симбіозі лишайників залишався метаболічно активним, коли піддавався впливу атмосферних умов, подібних до марсіанських, у темряві, включаючи рівні рентгенівського випромінювання, які очікуються на Марсі протягом одного року та сильної сонячної активності.

Цесевич Володимир Платонович (11.X.1907 — 28.X.1983)

Tsesevych

Член-кореспондент АН УРСР, доктор фізико-математичних наук, професор Володимир Платонович Цесевич народився 11 жовтня 1907 р. у Києві. Астрономією цікавився з юнацьких років. Здобувши (1927) вищу освіту в Ленінградському університеті, став до роботи в Астрономічній обсерваторії цього університету. Протягом 1933—1937 рр. — директор обсерваторії в Душанбе (нині Інститут астрофізики АН Таджикистану). У 1937—1942 рр. — професор Ленінградського педагогічного інституту імені М.М. Покровського і співробітник Астрономічного інституту АН СРСР (Ленінград). Упродовж 1942—1944 рр.— професор Одеського технологічного інституту. У 1945—1983 рр. — професор, завідувач кафедри астрономії Одеського університету та директор астрономічної обсерваторії цього університету (одночасно протягом 1948—1950 рр.— директор Головної астрономічної обсерваторії АН УРСР в Києві).

Галузь наукових інтересів В.П. Цесевича — змінні зорі. Виконав майже 400 тисяч оцінок блиску близько 500 змінних зір різних типів. Удосконалив методи визначення елементів орбіт та інших параметрів затемнюваних зір за їхніми кривими блиску. Першим у світі почав спостерігати методом фотометрії зміни блиску штучних супутників Землі. Звернув увагу на можливість використання цих спостережень для вивчення верхніх шарів атмосфери.

Автор монографії «Звезды типа RR Лиры» (1966) та колективної монографії «Пульсирующие звезды» (1970).

Відомий педагог і активний популяризатор астрономічних знань. Автор науково-популярних книжок «Переменные звезды и их значение для изучения Вселенной» (1949), «Переменные звезды и их наблюдения» (1980), «Что и как наблюдать на небе?» (6-е видання, 1984). Прочитав (1963) першу лекцію «Прогулянка по зоряному небу» в Одеському планетарії, який було відкрито завдяки його наполегливим зусиллям.

Заслужений діяч науки УРСР (1964). На честь науковця названо астероїд 2498 Tsesevich.

Володимир Платонович Цесевич помер 28 жовтня 1983 р. в Одесі.