Закони Кеплера — три закономірності щодо руху планет: 1) орбіта кожної планети — еліпс, в одному з фокусів якого міститься Сонце; 2) кожна планета обертається навколо Сонця так, що радіус-вектор, який з’єднує її з Сонцем, описує за рівні проміжки часу однакові площі; 3) квадрати періодів обертання будь-яких двох планет пропорційні кубам їхніх середніх відстаней від Сонця. Два перші закони в 1609 р., а третій — у 1619 р. сформулював Йоган Кеплер (1571—1630) на основі астрономічних спостережень Тихо Браге (1546—1601).