Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Суперземля на орбіті навколо зорі Барнарда

14 листопада 2018

Найближча до Сонця одинока зоря має екзопланету щонайменше в 3,2 рази масивнішу, ніж Земля, — ​​так звану «суперземлю». Одна з найбільших нинішніх спостережних кампаній, що використовує дані від телескопів з усього світу, зокрема з інструменту Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory, ESO) HARPS, призначеного для пошуку екзопланет, виявила цей холодний, слабо освітлений об’єкт. Відкрита планета — друга з відомих найближчих екзопланет до Землі. Зоря Барнарда — це зоря з найбільшою швидкістю на нічному небі.

Докладніше:

ALMA і MUSE виявили галактичний фонтан

07 листопада 2018

Спостереження, виконані з допомогою телескопа ALMA (Atacama Large Millimeter/submillimeter Array — Велика міліметрова/субміліметрова антена Атакама), та дані з спектрографа MUSE, встановленому на Дуже великому телескопі (Very Large Telescope) Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory, ESO), показали колосальний фонтан молекулярного газу, який «живить» чорна діра в найяскравішій галактиці, що належить до скупчення галактик Abell 2597. Це перше спостереження повного галактичного циклу притоку та відтоку речовини, яка живить цей величезний космічний фонтан, в одній і тій системі.

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

news 16 10 18mМолода зоря (її вік становить два мільйони років), відома під назвою CI Tau (CI Кита), вперше заявляла про себе, коли астрономи виявили в її протопланетному диску екзопланету типу «гарячий Юпітер». Тепер з допомогою Великої міліметрової/субміліметрової антени Атакама (Atacama Large Millimeter/submillimeter Array, ALMA) дослідники знайшли в неї ще три газові гіганти. Це відкриття піднімає нові питання щодо того, як формуються і розвиваються планетні системи.

 

Нові планети виявили за трьома різними прогалинами в диску, які відповідають гравітаційним ефектам планет-гігантів, що очищають свої орбіти. Вони (орбіти) значно відрізняються від орбіти найближчої до зорі екзопланети, «гарячого Юпітера», що обертається навколо неї на відстані, співмірній відстані Меркурія від Сонця. Орбіта найдальшої планети лежить втричі далі, ніж орбіта Нептуна.

 

news 16 10 18 1v

 

Протопланетний диск навколо зорі, відомої як CІ Tau, в уявленні художника. Вона лежить на відстані 500 світлових років від Землі. Прогалини в диску вказують на присутність трьох раніше невідомих газових великих планет, окрім раніше відкритого «гарячого Юпітера», що обертається на близькій відстані від зорі. Дослідження порушує додаткові питання про формування планетних систем. Фото з сайту https://astronomynow.com.

 

Маси двох зовнішніх планет відповідають масі Сатурна, а внутрішніх — одна і десять мас Юпітера. В астрономії вважають, що приблизно один відсоток зір має «гарячий Юпітер», але більшість з цих зір в сотні разів старші, ніж CI Tau.

 

«Зараз неможливо сказати наскільки незвична будова планетної системи, яку виявлено в CI Tau, поширена в системах з «гарячим Юпітером». Спосіб, яким ці екзопланети виявлено (через їх вплив на протопланетний диск), не придатний для старих систем, де вже немає такого диска», — сказала Кеті Дж. Кларк (Cathie J. Clarke) з Інституту астрономії Кембриджського університету.

 

news 16 10 18 2v

 

Дані, отримані з допомогою Великої міліметрової/субміліметрової антени Атакама (Atacama Large Millimeter/submillimeter Array, ALMA), дали змогу виявити прогалини в протопланетному диску навколо зорі CІ Tau. Вони вказують на присутність ще трьох великих екзопланет, що лежать далі, ніж раніше відомий «гарячий Юпітер», який позначають CІ Tau b. Фото з сайту https://astronomynow.com.

 

Невідомо, чи вплинули нові планети своєю силою тяжіння на ту з них (а також її орбіту), що лежить найближче до зорі. І чи працює цей механізм з «гарячим Юпітером» взагалі. Таємницею також є формування двох зовнішніх планет.

 

«Моделі формування планет зосереджують на те, щоб показувати типи планет, які вже спостерігали, тому нові відкриття не обов’язково відповідають моделям», — сказала Кларк. «Планета маси Сатурна мала б формуватися, утворивши спочатку тверде ядро, а потім витягнувши на нього шар газу, але ці процеси мали би бути дуже повільними на великих відстанях від зорі. Майбутні моделі мають показати формування планети такої маси на цій відстані».

 

Заплановано виконання додаткових досліджень планетної системи зорі CI Кита.

 

За інф. з сайту https://astronomynow.com підготував Іван Крячко

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

afisha 1