Дещо незвичними подіями ознаменувався початок третього тисячоліття для Сонячної системи, зокрема, для її віддалених регіонів — так званої зовнішньої Сонячної системи. У 2006 році неждано-негадано вигулькнув Майкл Браун зі своїм повідомленням про відкриття за орбітою Плутона ще одного об’єкта більших розмірів, ніж дев’ята планета, — це був перший тривожний дзвіночок в «біографії» Плутона і підстава для Брауна визнати себе «убивцею» Плутона. Опісля була пожиттєва «дискваліфікація» планети з пониженням її рангу до образливого статусу «карликової планети».
Деякий дисонанс в начебто спокійний перебіг подій вніс знову ж таки невгамовний Майкл Браун зі своїм російським колегою Костянтином Батигіним. Шляхом математичних розрахунків вони практично на 100% довели, що в Сонячній системі є невідома нам велика планета –— її гучно, але просто, прозвали «Планета Х». Щоправда, астрономічними спостереженнями існування «замісника» Плутона ще не підтверджено, багато астрономів не сприймають реальності наведених відкривачами доказів і твердо вірять в його майбутню «реінкарнацію». Тобто гіпотеза про існування об’єкта «Планета 9» (Planet Nine) досі є ненадійною.
Але останнім часом в таборі противників «дискваліфікації» Плутона зростає сум’яття — в останнє десятиріччя астрономи виявляли все більше і більше об’єктів з розмірами, більшими, аніж розмір Плутона. Водночас у науковців визрівала думка про те, що до реінкарнації справа не дійде, а натомість відбудеться ретельний «перепис населення» на задвірках Сонячної системи і буде виконано більш строгу й урівноважену систематизацію відкритих там об’єктів.
Ще не виявлений, невидимий об’єкт планетної маси проявляє себе через збурення орбіт далеких об’єктів Койпера запевняють дослідники з Місячно-планетної лабораторії Аризонського університету. На малюнку об’єкт показано на орбіті далеко за межами Плутона. Фото з сайту https://phys.org.
Тож не дивно, що повідомлення про відкриття вже десятої планети на окраїні Сонячної системи не прозвучало так гучно, як це було у випадку «Планети 9». Вчені з Аризонського університету заявили, що в Сонячній системі може існувати невідома планета, розміри якої близькі до розмірів Марса — «другий Марс». Про це свідчить поведінка об’єктів в поясі Койпера, який пролягає від орбіти Нептуна до відстані 55 а. о. від Сонця. Ця область системи нагадує пояс астероїдів, але він в 20 разів ширший і в 20—200 разів масивніший, складається переважно з малих тіл.
Саме поведінка цих об’єктів наштовхнула на думку про існування невідомої планети — нахил орбіт тих із них, що містяться на відстані понад 50 а. о. від Сонця, на думку вчених, не вписується в звичну модель — він на цілих 8 градусів відрізняється від типового значення. Винуватцем такого «розбалансу» з великою вірогідністю може бути розташована недалеко невідома планета. Узявши до уваги всі ці міркування, науковці дійшли висновку, що маса і розмір «Планети 10» мають нагадувати Марс, одначе, інші аспекти можуть сильно відрізнятися, бо десята планета лежить набагато далі від Сонця. Також дослідники схильні вважати, що в молодій Сонячній системі її орбіта містилась значно ближче до світила.
Гіпотетичну планету можна вважати «десятою» тільки за умови існування «Планети 9» (більш відомої як «Планета Х»). Ситуація зі сприйняттям обох новачків в Сонячній системі абсолютно очікувана — багато науковців не сприймають гіпотези про існування кожної з них. Підтвердити реальність існування «Планети 10» вчені зможуть тільки за умови спостереження і відкриття нових об’єктів поясу Койпера.
Результати дослідження аризонських науковців оприлюднив журнал Astronomical Journal.
За інф. з сайту https://phys.org підготував Георгій Ковальчук
