Кільце «В» Сатурна великим планом

Останні новини

Крок до життя на Марсі? Лишайники пережили симуляцію умов на Марсі

03 квітня 2025

Вперше дослідники продемонстрували, що деякі види лишайників можуть виживати в умовах, схожих на Марсіанські, включаючи вплив іонізуючого випромінювання, і зберігаючи метаболічно активний стан.

Нове дослідження, опубліковане в журналі IMA Fungus, підкреслює потенціал лишайників виживати та функціонувати на поверхні Марса, кидаючи під сумнів попередні припущення щодо непридатності для життя природи Марса та пропонуючи нові ідеї для астробіології та дослідження космосу.

Лишайники — це не окремий організм, а симбіотична асоціація між грибом і водоростями та/або ціанобактеріями, відомими своєю надзвичайною стійкістю до суворих умов, таких як пустелі та полярні регіони Землі. У цьому дослідженні грибковий партнер у симбіозі лишайників залишався метаболічно активним, коли піддавався впливу атмосферних умов, подібних до марсіанських, у темряві, включаючи рівні рентгенівського випромінювання, які очікуються на Марсі протягом одного року та сильної сонячної активності.

news 22 03 17m Автоматична міжпланетна станція «Кассіні» (Cassini), яка з 2004 р. є штучним супутником Сатурна, нещодавно зробила чергову світлину кілець цієї планети-гіганта. На новому зображенні видно найдрібніші деталі, що їх може розрізнити серед крижаних брил космічний апарат, перебуваючи на мінімальній відстані від кілець.

Увага фотокамери прикута до тієї ділянки в кільці «В» Сатурна, на якій видно вдвічі більше деталей, аніж на попередній, що свідчить про величезне розмаїття унікальних льодових структур. Щоб зберегти найдрібніші деталі, світлину попередньо не опрацьовували — під час такої підготовки, зазвичай, із зображення видаляють безліч дрібних яскравих плям, які виникають під дією космічних променів і заряджених частинок поблизу планети.

news 22 03 17v

Цей знімок зроблено 18 грудня 2016 р. у видимому світлі ширококутною камерою космічного зонду «Кассіні», спрямованою в бік неосвітлених кілець, з відстані майже 51 000 км. Масштаб зображення становить близько 360 м на піксель. Фото з сайту www.esa.int.

Кільця Сатурна складає, головно, водяний лід. Діапазон розмірів фрагментів кілець вражає — від крихітних часток пилу до брил в десятки метрів у поперечнику. Деякі із структур, які добре видно на одержаних з близької відстані зображеннях кілець, виникли внаслідок гравітаційної взаємодії багатьох супутників Сатурна, проте механізм виникнення багато деталей досі ще нез’ясований.

«Кассіні», як очікується, поповнить базу даних нових докладних зображень кілець в найближчі місяці. Це допоможе планетологам дізнатися більше про таємничі візерунки.

Етап (фаза) дуже близьких до кілець орбіт космічного апарату розпочався торік у листопаді й триватиме до кінця квітня поточного року, коли його місія наблизиться до завершення (GrandFinal). На цьому етапі космічний апарат завершить 22 оберти навколо планети, кожного разу пірнаючи у вузьку шпарину між планетою і внутрішніми кільцями, перш ніж поринути в атмосферу планети в середині вересня, щоб завершити свою неймовірну 13-річну одіссею в системі Сатурна.

За інф. з сайту www.esa.int підготував Георгій Ковальчук