Комета NEOWISE зачарувала спостерігачів зоряного неба своїм приголомшливим хвостом. Тепер, коли вона перейшла на вечірнє небо і щодня піднімається все вище, ще більше людей зможуть її побачити.
«Ефектна», «Дивовижна», «Красива», «Приголомшлива». Це лише кілька слів, які спостерігачі використовували для опису комети NEOWISE (C/2020 F3). З цим можна погодитися на 1000 відсотків — це одна з неймовірних комет!
У середині липня комета NEOWISE перейшла з світанкового до вечірнього неба. 20 липня її схилення (одна із небесних координат — Ред.) досягне значення +48 °, а це означає, що в місцях, розташованих на північ від широти 42 °, вона не заходитиме за горизонт. На півночі США, в Канаді та значній частині Європи (зокрема й в Україні — Ред.) комету можна спостерігати всю ніч.
Комета NEOWISE на тлі північного сяйва над озером Верхнім в окрузі Маркетт (штат Мічиган)вранці 13 липня.Фото з сайту https://skyandtelescope.org.
Комета NEOWISE викликала величезний інтерес і це справедливо. Це перша легко помітна неозброєним оком комета, що прикрашає північне небо після PanSTARRS (C/2011 L4) у 2013 році, а до цього McNaught (C/2006 P1) у 2006—2007 роках. Тимчасом як PanSTARRS досягла 1-ї видимої зоряної величини, вона мала набагато коротший видимий оком хвіст. Натомість комета Макнота була насамперед об’єктом Південної півкулі. Вам доведеться повернутися аж до 1997 року, до комети Гейла-Боппа (C/1995 O1), щоб знайти комету, яку можна порівняти з C/2020 F3.
Комета NEOWISE з іонним (зверху) та пиловим хвостами над будинком у вигляді арки, освітленим зовнішнім світлом (біля озера Райс, штат Міннесота, увечері 12 липня). Автор світлини Боб Кінґ (Bob King). Фото з сайту https://skyandtelescope.org.
Коли спостерігачі оцінюють вигляд комети, то йдеться насамперед про хвіст. Що він довший і яскравіший, то краще. Незважаючи на те, що з початку липня яскравість NEOWISE спала від рівня +0,5 до приблизно другої видимої зоряної величини, її хвіст постійно зростає: від короткого у перигелії до понад 15 ° довжиною через два тижні. Причиною очевидного подовження хвоста є поєднання низки факторів, зокрема зменшення місячного світла, період видимості комети на темному небі, збільшення її висоти над горизонтом та наближення до Землі. Найближче до нашої планети комета буде 23 липня — відстань становитиме 103 мільйони кілометрів.
Боб Кінґ ввечері 14 липня на темному небі зміг простежити неозброєним оком пиловий хвіст комети на 10 °. На кінці він розширюється приблизно до 3 °. Посередині пилового хвоста видно слабке, широке віяло з речовини комети. Синій газовий хвіст слабко помітний у 50-мм бінокль. Червона смуга — засвітка неба від штучних вогнів.Автор фотоБоб Кінґ. Фото з сайту https://skyandtelescope.org.
Більшість спостерігачів, зокрема й ті, хто спостерігає за кометами, можуть візуально простежити хвіст до 4 ° — 5 °, а за допомогою 50-мм бінокля приблизно вдвічі більше. Неозброєним оком це схоже на пір’яний шлейф або кривий палець, що вказує на обрій. Одним він нагадує промінь світла. Інші порівнюють його з сяючим на кінці пальцем Іншопланетянина з фільму E.T. the Extra-Terrestrial. Де б не спостерігали комету (в різних країнах), спостерігачі сходяться в одному: NEOWISE має абсолютно приголомшливий вигляд у біноклі.
12 липня Майкл Єгер (Michael Jäger), спостерігаючи комету в гірській місцевості, зареєстрував неймовірні деталі в обох її хвостах. Іонний хвіст має кутові розміри не менше 16 °. Фото з сайту https://skyandtelescope.org.
Тимчасом як телескоп дає змогу виявити додаткові структури в комі (хмара пилу й газу, що оточує ядро комети — Ред.) та підсилити кольори комети, лише в бінокль можна побачити хвіст на всю його ширину. В середині липня пиловий хвіст простягався навіть за межі типового 5,5° — 6,5 ° бінокулярного поля зору, тоді як слабший іонний хвіст — до понад 15 °.
Цей таймлапс комети NEOWISE Дейв Кодама (Dave Kodama) отримав поблизу Анзи (штат Каліфорнія) незадовго до сходу сонця 12 липня. Відео з сайту https://skyandtelescope.org.
Через невелику висоту комети візуально бачити іонний чи газовий хвіст важко, але його добре видно поряд із пиловим хвостом у бінокль і телескоп. Він складається, головно, з чадного газу, що випаровується з кометного льоду. Під дією ультрафіолетового випромінювання Сонця він виблискує наче яскраво освітлена вода. Іонний хвіст взаємодіє з сонячним вітром. Це спричинило появу в ньому дивних вузлів та петлі, помічені на світлині Майкла Єгера.
Джерелом обох хвостів є лід, що сублімує (переходить з твердого стану в газоподібний без рідкої фази — Ред.) з поверхні 5-кілометрового ядра комети. Воно приховане від погляду спостерігачів всередині псевдо ядра, тобто тим, де зосереджено найбільше пилу. Спостерігачам, які мають телескопи, радять уважно спостерігати ядро, щоб помітити можливі струмені — гейзероподібні виверження пилу з ядра комети, — а також його можливу фрагментацію.
Докладніше про хвости комети
Зображення комети NEOWISE в умовних кольорах, отримані вхідно-вихідним пристроєм Інституту планетології 8 липня, показують (ліворуч) світло, що відбивається від пилу, — аналогічно спостереженням неозброєним оком — і те, що випромінюють атоми натрію (праворуч). Натрієвий хвіст занадто слабкий, щоб його бачити візуально за допомогою телескопа. Фото з сайту https://skyandtelescope.org.
Як і комета Гейла-Боппа, NEOWISE має третій хвіст, утворений атомами натрію. Старший науковий співробітник Інституту планетології Джеффрі Морґенталер (Jeffrey Morgenthaler) 8 липня спостерігав комету за допомогою спеціальних фільтрів і виявив вузький довгий хвіст з атомів натрію, спрямований прямо від Сонця. Припускають, що натрій походить з хмари пилу довкола ядра комети.
«Атомарний натрій реагує на сонячне світло приблизно так, як і кометний пил, але його момент імпульсу залежить від конкретної довжини хвилі жовтого світла — того ж кольору, який дають вуличні ліхтарі з натрієвими лампами», — пояснив Морґенталер.
Навіть 200-мм телеоб’єктив (f/2.8, ISO 800 та експозиція на 62 секунди) дає змогу розгледіти в кометі багато деталей, зокрема синій іонний хвіст та паралельні промені або синхронні смуги всередині пилового хвоста. Автор світлини Боб Кінґ. Фото з сайту https://skyandtelescope.org.
Поради щодо вечірніх спостережень
Коли ви шукаєте NEOWISE в сутінках, дивіться на північно-західну ділянку неба над горизонтом. Там маєте помітити нечітку, наче розмиту, «зірку» з коротким хвостом, що нагадує волан для бадмінтону. Цю світлину Боб Кінґ зробив увечері 12 липня в м. Дулут, штат Міннесота. Фото з сайту https://skyandtelescope.org.
У середніх широтах північної півкулі можна починати пошуки комети вже з 21 год 45 хв — 22 год низько над обрієм у північно-західній ділянці неба. Для ранкових спостережень комети удача подарувала нам Капеллу, як зорю путівник. Тепер на допомогу прийшла Велика Ведмедиця (див. мапу нижче). Вам треба знайти місце з відкритим горизонтом на північний захід і віддалене від яскравих вогнів міста в цьому напрямку. Розвідайте місце спостережень вдень, щоб не довелося їздити, шукаючи його вночі.
Приїдьте на місце спостереження до 22 год за місцевим часом з біноклем. Боб Кінґ радить біноклі 7 × 50 чи 10 × 50, бо у них як велике поле зору (діаметр об’єктиву 50 мм), так і помірне збільшення (семи й десяти кратне), тобто мають хорошу здатність до збору світла. Перш ніж шукати комету, обов’язково сфокусуйте бінокль по яскравій зорі чи планеті. Це допоможе помітити нечітку комету.
Положення комети NEOWISE на небесній сфері показано через кожні 3 дні протягом однієї години після заходу Сонця в дні з 15 до 23 липня. Протягом цієї семиденки висота комети над горизонтом швидко зростає. Фото з сайту https://skyandtelescope.org.
Використовуйте мапу, яка допоможе вам націлити бінокль у потрібному напрямку, а потім повільно «підмітайте» погляд, поки ви не помітите маленьку точку світла з коротким хвостом, що стирчить з неї. Якщо ви почнете рано, ви, можливо, не побачите комету неозброєним оком, але приділіть їй деякий час. Коли небо стане темнішим, комету буде добре видно не тільки в бінокль, але й оком, як слабку світлу риску.
З урахуванням ослаблення атмосферою — потьмяніння світил біля горизонту, де атмосфера є найгустішою — видима зоряна величина NEOWISE 15 липня становила близько 1,5—2. Хоча яскравість комети в найближчі тижні спаде (очікується, що станом на 18 липня вона буде 3-ї величини, а 25 липня — 4-ї), вона натомість піднімається все вище і вище на вечірньому небі, що частково компенсує зменшення її яскравості. Намагайтеся побачити її в найпершу ясну ніч, бо ніколи невідомо, коли стане хмарно.
Крива блиску комети до 14 липня демонструє пік яскравості біля її перигелію 3 липня з подальшим повільним згасанням.Фото з сайту https://skyandtelescope.org.
Що буде з кометою далі?
Комета пройде повз цілу низку галактик, коли вона рухатиметься на південь від Великої Ведмедиці в сузір’я Волосся Вероніки в найближчі кілька тижнів. До основних подій можна віднести тісне сполучення 3 серпня з Галактикою Чорне Око (Black Eye Galaxy), тобто з M64, і зближення 6 серпня з кулястими скупченнями M53 та NGC 5053. На той час видима зоряна величина комети NEOWISE становитиме біля 6, тобто буде на межі видимості неозброєним оком. З 23 липня умови спостережень комети погіршить світло від Місяця.
Боб Кінґ з старшою дочкою спостерігають комету на прекрасному, але багатому на комарі, світанку 11 липня. Фото з сайту https://skyandtelescope.org.
Через проблеми COVID-19 спостерігати комету групами важко або неможливо. Але ми можемо це зробити разом з нашими рідними та навіть невеликими групами друзів, які будуть дотримуватися належної відстані один від одного. Діти люблять пригоди і гуляють допізна. Це хороша нагода показати їм комету, що залишиться назавжди у їхній пам’яті. А когось це, можливо, надихне пов’язати своє життя з астрономією.
Бажаємо вам багато приємних ночей з цією мандрівницею з Хмари Оорта. Не проґавте (не проспіть) момент, коли комета відвідала небо Землі!
За інф. з сайту https://skyandtelescope.org підготував Іван Крячко
Післяслово від Ред.
В Україні також спостерігають комету NEOWISE як візуально, так і за допомогою біноклів і телескопів. Українські астрофотографи отримали прекрасні знімки комети. Як приклад наводимо тут відео комети від Богдана Боровика.
