Нещодавня «ревізія» бюджету NASA нанесла сильний удар астрономічному співтовариству, поклавши кілька основних наукових проектів агентства, зокрема телескоп WFIRST — наступник «Габбла», під фінансову сокиру.
Бюджетний запит Адміністрації Трампа FY2019 передбачає скасування робіт NASA з підготовки космічного телескопа WFIRST та п’яти наукових місіях в галузі навколишнього середовища. Фінансування департаменту освіти (Office of Education) в структурі агентства також буде припинено.
Запропонований бюджет NASA на 2019 рік не передбачає фінансування телескопа WFIRST та п’яти місій з наук про Землю. Фото з сайту www.space.com.
Телескоп WFIRST (The Wide Field Infrared Survey Telescope), який планували створити на платформі супутника-шпигуна Національного розвідувального управління (National Reconnaissance Office), більше не отримав фінансування. Відповідно до запиту бюджету Білого дому FY2019, анонсованого 12 лютого, повноцінна переорієнтація наявного проекту супутника на високоефективний варіант наукового астрономічного інструмента (WFIRST) потребує суттєвого збільшення фінансування. Натомість, бюджетна пропозиція вимагає, щоб кошти були спрямовані на менші астрофізичні місії.
Супутник PACE (Plankton, Aerosol, Cloud, Ocean Ecosystem); експеримент ОСО-3 (Orbiting Carbon Observatory 3); місія Pathfinder Mission for CLARREO (The Climate Absolute Radiance and Refractivity Observatory; місія RBI (the Radiation Budget Instrument), скасована раніше; місія DSCOVR (Deep Space Climate Observatory) — всі вони також потрапили «під бюджетний ніж» Адміністрації Трампа. До речі, ці п’ять кліматичних місій були в бюджетному запиті FY2018.
Телескоп WFIRST матиме поле зору в інфрачервоному діапазоні спектра в 100 разів більше, ніж Космічний телескоп імені Габбла. Це дозволить науковцям досліджувати темну енергію, темну матерію, еволюцію Всесвіту та екзопланети навколо інших зір. Супутник-шпигун потрапив у поле зору NASA після того, як незалежний аналіз дозволив встановити, що вартість розробки з «нуля» інфрачервоного оглядового телескопа може сягати не менше 3,6 млрд доларів. Натомість NASA прагнуло знайти варіант вартістю до 3,2 млрд.
Порівняння полів зору телескопів «Габбл» та WEIRST. Фото з сайту www.space.com.
«Бюджет переспрямовує фінансування від WFIRST на завершення досліджень, які стосуються невеликих дослідницьких астрофізичних місій» — зазначили в бюджетному документі чиновники Білого дому. «Ці місії покликані забезпечити високий науковий потенціал під час підготовки майбутнього покоління вчених та інженерів». Вони також додають, що космічний телескоп Джеймса Вебба вартістю 8,8 млрд доларів, який також буде працювати в інфрачервоному діапазоні електромагнітного спектру, але з вужчим полем зору, все ще отримує фінансування в запланованих розмірах.
За даними бюджетного запиту загальний бюджет для наук про Землю становитиме 1,78 млрд. дол. США. Торік він становив 1,9 млрд дол. Водночас загальний науковий бюджет NASA зріс з 5,76 до 5,9 мільярдів з суттєвим збільшенням фінансування планетних наук. Проте, виконувач обов’язки головного фінансового директора NASA Ендрю Гантер (Andrew Hunter) сказав у прес-заяві про те, що нова бюджетна пропозиція «вб’є» спускний модуль місії «Europa Clipper» (місія до Європи, супутника Юпітера), яка має розпочатися приблизно в період 2022—2025 рр.
Ця пропозиція також вказує на ймовірне припинення державної підтримки та фінансування Міжнародної космічної станції після 2025 року. Як варіант продовження її роботи розглядають можливість використання станції комерційними структурами.
SpaceNews торік повідомила, що в 2018 році NASA планує витратити 27,9 мільйонів доларів на CLARREO Pathfinder, 9,5 млн дол. для OCO-3 і 1,2 млн дол. для DSCOVR. У проекті бюджету не було PACE, оскільки розробки місії перебувають ще на ранніх стадіях. Супутник DSCOVR вже перебуває на орбіті й продовжить контролювати космічну погоду.
CLARREO Pathfinder заплановано задіяти для інтенсивних наукових спостережень на Міжнародній космічній станції протягом 2020 року. З його допомогою мають випробувати технології для підготовки нової космічної місії зі збору даних для поліпшення кліматичних моделей. ОСО-3 також буде встановлена на космічній станції для вимірювання вмісту вуглекислого газу в атмосфері Землі; її планується запустити в цьому році.
Супутник PACE вивчатиме атмосферу хмар і аерозолів та відслідковуватиме органічний матеріал в океанах, він буде запущений наприкінці 2022 року. Водночас прилад RBI, який вимірюватиме відбите сонячне світло та теплове випромінювання Землі, заплановано відправити в космічний простір на супутнику Polar Satellite 2 (JPSS-2), який стартує в 2021 р. Зонд JPSS-1 успішно стартував торік у листопаді.
Глобальна космічна кліматична обсерваторія (DSCOVR) буде міститися в точці Lagrange L1 між Землею та Сонцем і виконуватиме наукові спостереження Землі.
Фінансування департаменту освіти (Office of Education), який отримав 100 мільйонів доларів у 2017 році, буде повністю скасовано, хоча торік виконувач обов’язки адміністратора NASA Роберт Лайфут (Robert Lightfoot) заявив, що після такого скорочення департамент продовжуватиме активно працювати.
Сенат США та Палата представників ухвалять резолюції з бюджету, що стосуються цього запиту, і узгодять підготовку остаточного бюджету. Торік департамент освіти отримав двопартійну підтримку законодавців у палаті та сенаті, коли адміністрація Трампа запропонувала його ліквідувати.
Очікування WFIRST
Місія WFIRST, народжена у процесі підготовки проекту JDEM (Joint Dark Energy Mission), набула статусу головної мети в останньому десятирічному плані (National Research Council Decadal Survey) — документі, який укладає астрономічна спільнота, щоб інформувати NASA про найважливіші наукові цілі майбутніх місій. WFIRST має допомогти у пошуках Наднових в галактиках і явищ слабкого гравітаційного лінзування, щоб виміряти швидкість розширення Всесвіту з метою перевірки відповідних теорії.
Місія одержала один з головних компонентів безкоштовно: NASA може використати одне з двох 2,4-метрових дзеркал, переданих Національним розвідувальним управлінням США. Це управління відмовилося будувати інструмент для своїх цілей і запропонувало безоплатно передати дзеркало космічному агентству. Однакові розміри головних дзеркал нового телескопа та Космічного телескопа імені Габбла означає, що в них однакова роздільна здатність. Але більше значенням фокусної відстані дзеркала WFIRST забезпечує йому набагато більшу площу зору: 0,28 квадратних градусів, що в 100 разів перевищує поле зору телескопа «Габбла».
Дзеркало телескопа WEIRST в лабораторії. Фото з сайту www.space.com.
Хоча дзеркало для нового телескопа вже готове, ще потрібне фінансування для розробки приладів — виготовлення ширококутних та коронарних приймачів. Крім того, WFIRST мав бути першим із висококонтрастних зоряних коронографів, здатних прямо отримувати зображення екзопланет, виявлених телескопом JWST і супутником TESS (Transiting Exoplanet Survey Satellite), який буде запущено в березні цього року.
ААS (Американське астрономічне товариство) розповсюдило заяву щодо припинення фінансування проекту WFIRST. «Ми не можемо погодитися з припиненням роботи WFIRST, яка була найвищим пріоритетом космічно-астрономічної місії в останньому десятирічному плані», — заявив президент AAS Меґан Донах’ю (Megan Donahue) з Університету штату Мічиган. «Запропоноване 10% скорочення бюджету астрофізики в NASA буде підривати американську астрономію».
У заяві також підкреслюється небезпека появи прецеденту, що ставить під сумнів обґрунтованість програми «Десятирічний план» (Decadal Survey Program). «Цей план, консенсус щодо пріоритетів досліджень, є життєво важливим для забезпечення максимальної віддачі від державних та приватних інвестицій в астрономії», — сказав виконавчий директор AAS Кевін Марвел (Kevin Marvel).
Це, безумовно, момент кризи та можливостей космічної програми США. Незважаючи на те, що найближчі захопливі нові місії, такі як TESS та JWST, стартують в космос дуже скоро, ми не побачимо пілотованої SLS (Space Launch System) до 2023 року або й пізніше. Тепер, коли відбувся урочистий запуск Space Falcon Heavy, і ми можемо побачити запуск пілотованого космічного корабля Dragon до кінця 2018 року, деякі експерти ставлять під сумнів потребу NASA в SLS.
За інф. з сайту www.space.com підготував Георгій Ковальчук
