Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Крок до життя на Марсі? Лишайники пережили симуляцію умов на Марсі

03 квітня 2025

Вперше дослідники продемонстрували, що деякі види лишайників можуть виживати в умовах, схожих на Марсіанські, включаючи вплив іонізуючого випромінювання, і зберігаючи метаболічно активний стан.

Нове дослідження, опубліковане в журналі IMA Fungus, підкреслює потенціал лишайників виживати та функціонувати на поверхні Марса, кидаючи під сумнів попередні припущення щодо непридатності для життя природи Марса та пропонуючи нові ідеї для астробіології та дослідження космосу.

Лишайники — це не окремий організм, а симбіотична асоціація між грибом і водоростями та/або ціанобактеріями, відомими своєю надзвичайною стійкістю до суворих умов, таких як пустелі та полярні регіони Землі. У цьому дослідженні грибковий партнер у симбіозі лишайників залишався метаболічно активним, коли піддавався впливу атмосферних умов, подібних до марсіанських, у темряві, включаючи рівні рентгенівського випромінювання, які очікуються на Марсі протягом одного року та сильної сонячної активності.

Read more

Пошук інформації на порталі

news 27 10 22v

 

Космічний телескоп NASA імені Джеймса Вебба спеціально розроблений, щоб виявляти слабке інфрачервоне світло від дуже далеких галактик і дати астрономам можливість побачити ранній Всесвіт. Природа галактик у цей ранній період існування Всесвіту недостатньо відома та зрозуміла. Але гравітаційне лінзування від скупчень галактик, що лежать перед далекими об’єктами, збільшує на астрономічних знімках зображення тьмяних дуже віддалених галактик, а також будує кілька зображень об’єкта в різних частинах знімка.

 

Ми [Енн Дженкінс (Ann Jenkins) — автор оригінальної замітки на сайті NASA — з Наукового інституту космічного телескопа (Управління з роботи зі громадськістю)] ведемо бесіду з трьома астрономами, які працюють з космічним телескопом Вебба, щоб поговорити про їхні останні відкриття. Учасники розмови: Ден Коу (Dan Coe) з AURA/STScI Європейського космічного агентства та Університету Джона Гопкінса, Тайґер Сяо (Tiger Hsiao) з Університету Джона Гопкінса і Ребекка Ларсон (Rebecca Larson) з Техаського університету в Остіні. Ці науковці за допомогою«Вебба» спостерігали далеку галактику MACS0647-JD і виявили дещо цікаве.

 

Ден Коу: Я відкрив цю галактику MACS0647-JD десять років тому за допомогою Космічного телескопа імені Габбла. На той час я ніколи раніше не вивчав галактики з високим червоним зміщенням, а потім я знайшов цю, яка була потенційно найвіддаленішою з червоним зміщенням 11, тобто містилась приблизно на 97% космічної шкали часу до моменту Великого Вибуху. «Габбл» показав її нам як лише бліду червону цятку. Ми могли сказати, що вона була справді маленькою, просто крихітною галактикою у перші 400 мільйонів років існування Всесвіту. Тепер ми спостерігали її за допомогою«Вебба» і змогли розрізнити ДВА об’єкти! Ми активно обговорюємо, чи це дві галактики, чи два скупчення зір в одній галактиці. Ми не знаємо цього, але це питання, на які ми завдяки «Веббу» маємо знайти відповіді.

 

Тайґер Ю-Ян Сяо: Ви також можете побачити, що кольори двох об’єктів дуже ріжні. Один синій, а другий червоний. Синій газ і червоний газ мають різні характеристики. Синій об’єкт насправді має дуже молоде утворення зір і майже не має пилу, але маленький червоний об’єкт має більше пилу всередині, і він старший. І їхні зоряні маси також, ймовірно, різні.

 

Дуже цікаво, що ми бачимо дві структури в такій маленькій системі. Ми можемо бути свідками злиття галактик у дуже ранньому Всесвіті. Якщо це буде найвіддаленіше злиття, я буду в захваті!

 

Ден Коу: Завдяки гравітаційному лінзуванню масивного скупчення галактик MACS0647 виникло три зображення системи MACS0647-JD: JD1, JD2 і JD3. Їхнєзображення збільшене у восьмеро, п’ятеро і вдвічі відповідно.

 

STSCI J v22502a f 2000x1463 1

Це порівняння зображень MACS0647-JD, отриманих Космічним телескопом імені Габбла у 2012 році та космічним телескопом Джеймса Вебба (з використанням тих самих кольорів, що й на зображенні «Габбла») у 2022 році. Зверніть увагу, що на зображенні від «Габбла» MACS0647-JD має вигляд слабкої червоної точки, але «Вебб» показує набагато більше деталей. Авторські права на зображення: SCIENCE: NASA, ESA, CSA, STScI, та Тайгер Сяо (Tiger Hsiao) з Університету Джона Гопкінса). Обробка зображень: Алісса Паґан (Alyssa Pagan) з STScI). Фото з сайту https://blogs.nasa.gov.

 

Ребекка Ларсон: До цього часу ми не мали змоги докладно вивчити галактики в ранньому Всесвіті. До «Вебба» їх було відомо лише десятки. Вивчення ранніх галактик може допомогти нам зрозуміти, як вони еволюціонували в галактику, в якій ми живемо нині. А також про те, як Всесвіт розвивався з плином часу.

 

Якщо ви подивитеся на тло зображень, які ми отримуємо за допомогою космічного телескопа Вебба, ви побачите ці маленькі точки — і це все галактики! Кожна із них. Дивовижна кількість інформації, яку ми отримуємо. Раніше ми просто не могли цього побачити. І це не глибоке поле. Це не тривала експозиція. Ми навіть не намагалися використовувати цей телескоп, щоб подивитися на одну точку протягом тривалого часу. Це лише початок!

 

Стаття науковців, які брали участь в цій розмові, вміщена тут.

 

Примітка редактора: результати наукового дослідження, виконаного на підставі даних від «Вебба», які висвітлено в цій публікації, ще не пройшли рецензування.

 

За інф. з сайту https://blogs.nasa.gov підготував Іван Крячко

 

Примітка від редактора Українського астрономічного порталу:

 

За даними науковців, виявлені об’єкти дуже малі, як для небесних тіл такого типу. Їхні зоряні маси становлять близько 100 мільйонів сонячних мас. Більший і яскравіший компонент має дуже синій колір, ймовірно, через недавнє утворення зір і відсутність пилу. Його діаметр становить 140 парсек (457 світлових років). У меншого компонента червоніший колір, ймовірно, тому, що він старший (100—200 мільйонів років) і має менший діаметр — 40 парсек (130 світлових років).

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

astrospadok ua

afisha 1