Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

«Близнюк-Південь» розкрив походження несподіваних відмінностей в гігантських подвійних зорях

30 квітня 2024

Астрономи підтверджують, що відмінності в хімічному складі подвійних зір можна простежити до ранніх стадій їх формування.

 

 

За допомогою телескопа Gemini South («Близнюк-Південь») група астрономів вперше підтвердила, що відмінності в складі подвійних зір можуть виникати через хімічні зміни в хмарі речовини, з якої вони утворилися. Результати допомагають пояснити, чому зорі, сформовані з однієї молекулярної хмари, можуть мати різний хімічний склад і містити різні планетні системи, що є проблемою для сучасних моделей формування зір і планет.

Докладніше:

Зоряні перемички показують: розвиток ранніх галактик у Всесвіті відбувався набагато швидше, ніж вважалося раніше

24 квітня 2024

Ранні галактики були не такими хаотичними і розвивалися набагато швидше, ніж вважали астрономи раніше.

 

Це випливає з результатів дослідження, яке «озирнулося» на понад десять мільярдів років назад. Міжнародна група астрономів під керівництвом науковців з Даремського університету, Великобританія, використала космічний телескоп Джеймса Вебба (James Webb Space Telescope, JWST), щоб знайти докази формування в галактик барів [Бар галактики (англ. bar — перемичка) — складова багатьох спіральних і неправильних галактик, яка лежить у площині диска і має вигляд витягнутого ущільнення із зір і міжзоряного газу.], коли Всесвіту було лише кілька мільярдів років. Результати дослідження опубліковано в журналі Monthly Notices of the Royal Astronomical Society.

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

news 27 10 22v

 

Космічний телескоп NASA імені Джеймса Вебба спеціально розроблений, щоб виявляти слабке інфрачервоне світло від дуже далеких галактик і дати астрономам можливість побачити ранній Всесвіт. Природа галактик у цей ранній період існування Всесвіту недостатньо відома та зрозуміла. Але гравітаційне лінзування від скупчень галактик, що лежать перед далекими об’єктами, збільшує на астрономічних знімках зображення тьмяних дуже віддалених галактик, а також будує кілька зображень об’єкта в різних частинах знімка.

 

Ми [Енн Дженкінс (Ann Jenkins) — автор оригінальної замітки на сайті NASA — з Наукового інституту космічного телескопа (Управління з роботи зі громадськістю)] ведемо бесіду з трьома астрономами, які працюють з космічним телескопом Вебба, щоб поговорити про їхні останні відкриття. Учасники розмови: Ден Коу (Dan Coe) з AURA/STScI Європейського космічного агентства та Університету Джона Гопкінса, Тайґер Сяо (Tiger Hsiao) з Університету Джона Гопкінса і Ребекка Ларсон (Rebecca Larson) з Техаського університету в Остіні. Ці науковці за допомогою«Вебба» спостерігали далеку галактику MACS0647-JD і виявили дещо цікаве.

 

Ден Коу: Я відкрив цю галактику MACS0647-JD десять років тому за допомогою Космічного телескопа імені Габбла. На той час я ніколи раніше не вивчав галактики з високим червоним зміщенням, а потім я знайшов цю, яка була потенційно найвіддаленішою з червоним зміщенням 11, тобто містилась приблизно на 97% космічної шкали часу до моменту Великого Вибуху. «Габбл» показав її нам як лише бліду червону цятку. Ми могли сказати, що вона була справді маленькою, просто крихітною галактикою у перші 400 мільйонів років існування Всесвіту. Тепер ми спостерігали її за допомогою«Вебба» і змогли розрізнити ДВА об’єкти! Ми активно обговорюємо, чи це дві галактики, чи два скупчення зір в одній галактиці. Ми не знаємо цього, але це питання, на які ми завдяки «Веббу» маємо знайти відповіді.

 

Тайґер Ю-Ян Сяо: Ви також можете побачити, що кольори двох об’єктів дуже ріжні. Один синій, а другий червоний. Синій газ і червоний газ мають різні характеристики. Синій об’єкт насправді має дуже молоде утворення зір і майже не має пилу, але маленький червоний об’єкт має більше пилу всередині, і він старший. І їхні зоряні маси також, ймовірно, різні.

 

Дуже цікаво, що ми бачимо дві структури в такій маленькій системі. Ми можемо бути свідками злиття галактик у дуже ранньому Всесвіті. Якщо це буде найвіддаленіше злиття, я буду в захваті!

 

Ден Коу: Завдяки гравітаційному лінзуванню масивного скупчення галактик MACS0647 виникло три зображення системи MACS0647-JD: JD1, JD2 і JD3. Їхнєзображення збільшене у восьмеро, п’ятеро і вдвічі відповідно.

 

STSCI J v22502a f 2000x1463 1

Це порівняння зображень MACS0647-JD, отриманих Космічним телескопом імені Габбла у 2012 році та космічним телескопом Джеймса Вебба (з використанням тих самих кольорів, що й на зображенні «Габбла») у 2022 році. Зверніть увагу, що на зображенні від «Габбла» MACS0647-JD має вигляд слабкої червоної точки, але «Вебб» показує набагато більше деталей. Авторські права на зображення: SCIENCE: NASA, ESA, CSA, STScI, та Тайгер Сяо (Tiger Hsiao) з Університету Джона Гопкінса). Обробка зображень: Алісса Паґан (Alyssa Pagan) з STScI). Фото з сайту https://blogs.nasa.gov.

 

Ребекка Ларсон: До цього часу ми не мали змоги докладно вивчити галактики в ранньому Всесвіті. До «Вебба» їх було відомо лише десятки. Вивчення ранніх галактик може допомогти нам зрозуміти, як вони еволюціонували в галактику, в якій ми живемо нині. А також про те, як Всесвіт розвивався з плином часу.

 

Якщо ви подивитеся на тло зображень, які ми отримуємо за допомогою космічного телескопа Вебба, ви побачите ці маленькі точки — і це все галактики! Кожна із них. Дивовижна кількість інформації, яку ми отримуємо. Раніше ми просто не могли цього побачити. І це не глибоке поле. Це не тривала експозиція. Ми навіть не намагалися використовувати цей телескоп, щоб подивитися на одну точку протягом тривалого часу. Це лише початок!

 

Стаття науковців, які брали участь в цій розмові, вміщена тут.

 

Примітка редактора: результати наукового дослідження, виконаного на підставі даних від «Вебба», які висвітлено в цій публікації, ще не пройшли рецензування.

 

За інф. з сайту https://blogs.nasa.gov підготував Іван Крячко

 

Примітка від редактора Українського астрономічного порталу:

 

За даними науковців, виявлені об’єкти дуже малі, як для небесних тіл такого типу. Їхні зоряні маси становлять близько 100 мільйонів сонячних мас. Більший і яскравіший компонент має дуже синій колір, ймовірно, через недавнє утворення зір і відсутність пилу. Його діаметр становить 140 парсек (457 світлових років). У меншого компонента червоніший колір, ймовірно, тому, що він старший (100—200 мільйонів років) і має менший діаметр — 40 парсек (130 світлових років).

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

astrospadok ua

afisha 1