Алмази, знайдені в деяких метеоритах на Землі, можуть походити з давно зниклої протопланети розмірами як Меркурій чи Марс. На перші потенційні сліди об’єктів, що існували в Сонячній системі близько 4,5 млрд років тому, вказують результати нового дослідження, оприлюднені 17 квітня поточного року в журналі Nature Communications.
Науковці, яких очолював Фарханґ Набії (Farhang Nabiei) — матеріалознавець та фахівець з електронної мікроспектроскопії з Швейцарського федерального технологічного інституту в Лозанні, досліджували метеорит «Альмахата Сітта» (Almahata Sitta), що в 2008 році впав на Землю в Нубійській пустелі в Судані. Цей об’єкт належить до уреїлітів — метеоритів з високим вмістом вуглецю, а також з вкрапленнями алмазів. Дотепер виявлено понад 480 таких метеоритів.
Усередині уреїліта «Альмахата Сітта» виявлено алмази розмірами від кілька десятків до декількох сотень мікронів. (Для порівняння: товщина людського волосся становить близько 100 мікрон.) Виникнення алмазів в уреїлітах пояснюють дією високого тиску, який виникає під час зіткнення астероїдів. Такі явища можуть приводити до перетворення графіту (форма вуглецю, який часто використовують в олівцях) в дорогоцінні камені. Проте великі розміри деяких алмазів, знайдені в уреїлітах, натякають на те, що, можливо, вони утворилися внаслідок більшого тиску, ніж той, який спричиняє астероїдне зіткнення.
Протопланети в уявленні художника. Фото з сайту http://astronomy.com.
Набії разом з колегами з допомогою трансмісійного електронного мікроскопа (заснований на методі просвічення об’єкта пучком електронів — Ред.) виявив кристалічні частинки із заліза та сірки в алмазах метеорита Almahata Sitta. Ці частинки, які називають «вкрапленнями», трапляються тільки в алмазах, що виникли під постійним високим (понад 20 гігапаскалів) тиском. Їхня присутність в Almahata Sitta вказує на те, що його речовина колись перебувала всередині планети. «Ми не очікували побачити ці вкраплення», — сказав Набії.
Дослідники вважають, що уреїліти виникли в протопланетах, розміри яких лежали в межах між розмірами Меркурія та Марса. Десятки таких об’єктів існували в перші 10 мільйонів років Сонячної системи. Такі планетні ембріони зрештою утворили землеподібні планети, які зараз містяться у внутрішній Сонячній системі. Уреїліти можуть бути останніми залишками цих давно зниклих небесних тіл, тобто першими відомими реліктами протопланет.
За інф. з сайту http://astronomy.com підготував Іван Крячко
