Поле вибору для наступної місії «The New Frontiers» («Нові рубежі») поступово звужується. Офіційні особи оголосили двох фіналістів конкурсу: перший з них — космічний апарат для доставки на Землю зразків матеріалу комети 67Р / Чурюмов-Герасименко, другий — політ до супутника Сатурна Титана.
Дві концепції місій, CAESAR та Dragonfly, про які докладно йшлося на брифінгу NASA, входили до числа 10 пропозицій для дослідження об’єктів Сонячної системи, зокрема кратерів на Місяці, поверхні Венери, Енцелада та ін.
«Програма The New Frontiers є основною для наших головних дослідників і до неї запропоновано обрати справді надзвичайно важливі наукові завдання», — заявив Джим Ґрін (Jim Green), керівник дирекції планетних досліджень в штаб-квартирі NASA у Вашингтоні. Він додав, що кожні десять років NASA вибирає, зазвичай, дві місії середнього класу.
Кометна місія CAESAR (Comet Astrobiology Exploration Sample Return) передбачає політ космічного апарата знову до комети 67P, яку нещодавно досліджували зонд «Розетта» (Rosetta) та спускний модуль «Філе» (Philae) Європейського космічного агентства. Космічний апарат має взяти проби матеріалу ядра комети і доставити їх на Землю для вивчення. Його повернення на нашу планету намічено на листопад 2038 року.
Зонд CAESAR збирає зразки кометного матеріалу на поверхні ядра комети Чурюмова-Герасименко, повертаючи їх безпечно на Землю. Комети складаються з речовини перших у Всесвіті зір, міжзоряних хмар. Зібрані місією CAESAR зразки покажуть, як ці матеріали сприяли розвитку ранньої Землі, зокрема розкажуть нам про походження земних океанів і життя. Фото з сайту https://phys.org.
Місію CAESAR очолює Стів Скіерс (Steve Squyres) з Корнельського університету, головний дослідник місії марсохода «Оппортюніті» (Opportunity), що вивчає Марс з 2004 р. Кометну місію буде реалізовано під егідою Центру космічних польотів імені Ґоддарда; капсулу для відбору проб надасть Агентство аерокосмічних досліджень Японії (Japan Aerospace eXploration Agency, JAXA), чия місія «Хаябуса» (Hayabusa) повернула аналогічну капсулу з астероїда Ітокава в 2010 році.
«Комети є одними з найбільш науково важливих об’єктів в Сонячній системі, але вони також є одними з найбільш погано зрозумілих», — зауважив Скіерс. Комети — це залишки будівельних блоків планет, а тому вивчаючи їх можна докладно дізнатися про ранні етапи розвитку Сонячної системи. Вони також мають багато води та органічних молекул, потрібних для життя, і можуть бути джерелом цих молекул на Землі.
«І хоча раніше комету 67P вже відвідував космічний зонд, ця місія насправді дуже допоможе науковцям, бо вони вже матимуть карту регіону Всесвіту, куди можна безпечно відправити свій апарат» — зазначив він.
Космічний апарат до Титана — Dragonfly — це подвійний квадрокоптер, що вивчатиме придатні для посадки космічних апаратів місця на поверхні найбільшого супутника Сатурна. Титан, відомий своїми темними вуглеводневими озерами, тривалий час вважають світом, потенційно сприятливим для мікробів. Місію очолює Елізабет Туртль (Elizabeth Turtle) з лабораторії прикладної фізики університету Джона Гопкінса.
Dragonfly — двоядерний (подвійний) квадрокоптер, який зможе скористатися перевагами навколишнього середовища на Tитані, щоб відвідати безліч регіонів на відстані в сотні кілометрів для збору зразків матеріалів та визначення складу поверхні. Він досліджуватиме органічну хімію, сприятливі місця для можливого органічного життя, форми рельєфу, геологічні та сейсмічні процеси, а також контролюватиме атмосферні та поверхневі умови. Фото з сайту https://phys.org.
Dragonfly відвідає і дослідить багато потенційних майданчиків в області розмірами в кілька десятків і сотень кілометрів для того, щоб вивчити поверхню та атмосферу Титана. Він зможе докладно вивчити деякі місця, на які космічний апарат «Кассіні» (Cassini) кинув лише побічний погляд.
Як і CAESAR, Dragonfly повторить і розвине уже виконані своїм попередником дослідження: сканер на облавку зонда «Гюйґенс» (Huygens) опинився на Титані в 2005 р. і вивчив поверхню менше, ніж за день. Квадрокоптер виконає ці дослідження набагато ґрунтовніше, аналізуючи органічну хімію і наявність умов для існування життя, а також активні геологічні процеси.
«Таким чином, ми зможемо оцінити, як далеко пройшла пребіотична хімія в середовищі, що, як відомо, має інгредієнти для життя — для життєдіяльності на водній основі або навіть потенційно на основі вуглеводнів», — зауважила Туртль.
«Ці дві місії були відібрані для завершення фази концепції, яка носить назву “Фаза А”», — зазначив Ґрін. Остаточні пропозиції команд місій будуть анонсовані в січні 2019 року, і NASA, ймовірно, вибере переможця в липні. Зонд-переможець стартує в середині 2020 років.
Незалежно від того, яка місія на завершальному етапі конкурсу опиниться на стартовому майданчику, попереду нас чекають найновіші відомості про Всесвіт. Останні три місії програми «The New Frontiers» — це зонд «Нові Горизонти» до Плутона, зонд «Юнона» до Юпітера та космічний апарат «OSIRIS-Rex», який нині прямує до астероїда Бенну (досягне цілі в серпні 2018 року).
За інф. з сайту https://phys.org підготував Георгій Ковальчук
