Марсохід NASA Curiosity («К’юріосіті» — допитливість, цікавість) знайшов нові свідчення того, що на Червоній планеті колись давно могло бути життя, а також атмосферні ознаки, пов’язані з пошуком теперішнього життя на Марсі. Хоча ці знахідки не вказують однозначно на саме життя, вони є хорошим знаком для майбутніх космічних місій, які вивчатимуть поверхню планети та її приповерхневий шар. Результати нових досліджень оприлюднив 8 червня поточного року журнал Science.
Томас Зурбухен (Thomas Zurbuchen), керівник дирекції наукових місій NASA, заявив, що «цими новими результатами Марс вказує нам на продовження пошуків доказів життя». Науковець переконаний: «Наші поточні та заплановані місії зроблять ще дивовижніші відкриття на Червоній планеті».
«Curiosity на встановив джерело органічних молекул», — заявив Дін Ейґенброд (Jen Eigenbrode) з Центру космічних польотів імені Ґоддарда, який є першим автором однієї з двох статей в Science. «Незалежно від того, чи є вона фактом існування життя в минулому, була їжею для живого, або існувала за відсутності життя, органічна речовина в марсіанських матеріалах зберігає хімічні ознаки умов і процесів на планеті».
Незважаючи на те, що нині поверхня Марса негостинна, є явні докази того, що в далекому минулому марсіанський клімат уможливлював існування рідкої води — важливого інгредієнт для життя. Дані, отримані Curiosity, показують — мільярди років тому в озері всередині кратера Ґейла були всі інгредієнти, потрібні для життя, зокрема хімічні «будівельні блоки» та джерела енергії.
«Марсіанська поверхня перебуває під впливом випромінювання з космосу. Як випромінювання, так і сувора хімія розщеплюють органічні речовини», — сказав Ейґенброд. «Знахідка стародавніх органічних молекул у п’ятисантиметровому шарі породи, яка була відкладена, коли можливо, на Марсі було життя, дає нам змогу вивчати історію органічних молекул на Марсі з допомогою майбутніх місій, які будуть свердлити поверхню глибше».
Пошук органічних молекул
Марсохід Curiosityзнайшов давні органічні молекули на Марсі, що містяться в осадовій породі, вік якої становить мільярди років. Фото з сайту www.jpl.nasa.gov.
Для виявлення органічного матеріалу в марсіанському ґрунті Curiosity свердлив (бурив) осадові породи в чотирьох ділянках кратера Ґейла. Ці камені поступово формувалися упродовж мільярдів років з мулу, накопиченого на дні стародавнього озера. Зразки порід аналізували з допомогою набору інструментів Sample Analysis at Mars (SAM). Його піч для нагрівання зразків (створює температуру понад 500 градусів за Цельсієм) дозволяє виділити органічні молекули з порошкоподібної породи.
SAM виявив невеликі органічні молекули, що вийшли із зразка породи, — фрагменти більших органічних молекул, які не легко випарувати. Деякі з цих фрагментів містять сірку. Результати також вказують на концентрацію органічного вуглецю в кількості 10 частин на мільйон або більше. Це відповідає значенню, яке виявлено в марсіанських метеоритах, і приблизно в 100 разів більше, ніж у попередніх знахідках органічного вуглецю на поверхні Марса. Деякі ідентифіковані молекули містять тіофен, бензол, толуол та малі вуглецеві ланцюжки, такі як пропан або бутен.
Сезонні викиди метану
Сезонні зміни атмосферного метану в кратері Ґейла. Реєстрацію метану виконували протягом майже трьох марсіанських років (близько шести земних років).
Фото з сайту www.jpl.nasa.gov.
У другій статті в Science науковці описують виявлення сезонних коливань метану в марсіанській атмосфері протягом майже трьох марсіанських років, тобто майже шести земних років. Цю зміну виявили з допомогою інструментів Sample Analysis at Mars, встановлених на Curiosity.
Метан може виділятися з гірських порід внаслідок хімічних реакцій за участі води, але науковці розглядають і його можливе біологічне походження. Метан раніше виявлено в атмосфері Марса у великих, непередбачуваних потоках. Новий результат показує, що низький рівень метану в кратері Ґейла неодноразово зростав в теплі, літні місяці й спадав взимку щороку.
«Це було вперше, коли ми побачили щось повторюване в історії з метаном, тому ми отримали можливість щось зрозуміти», — сказав Кріс Вебстер (Chris Webster) з Лабораторії реактивного руху NASA в Пасадені (штат Каліфорнія), перший автор другої статті. «Це стало можливим завдяки довговічності Curiosity. Тривалий час роботи дозволив нам побачити закономірності цього сезонного “дихання”».
Виявлення метану в атмосфері та збереженого на поверхні старого вуглецю дає науковцям впевненість, що космічний апарат NASA Mars 2020 і марсохід ExoMars Європейського космічного агентства знайдуть ще більше органічних речовин, як на поверхні, так і в приповерхневому шарі Марса.
Ці результати також вказують на рішучість науковців у їхніх намірах знайти відповіді на питання про можливість життя на Марсі.
«Чи є ознаки життя на Марсі?», — запитав Майкл Мейер (Michael Meyer), головний науковець в програмі NASA з дослідження Марса. «Ми не знаємо, але ці результати говорять нам, що ми на правильному шляху».
За інф. з сайту www.nasa.gov підготував Іван Крячко
