Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Пузир поперечником 1000 світлових років — першопричина появи всіх найближчих молодих зір

14 січня 2022

Наднові, які видули Місцевий пузир (Local Bubble), порожнину навколо Сонця, також спричинили утворення зір на краях пузиря. Ось так смерть одних породжує життя інших у міжзоряному просторі.

 

 

Починаючи приблизно 14 мільйонів років тому, понад десяток зір поблизу Сонця закінчили своє життя як разючі наднові. Ці тривалі вибухи спричинили ударну хвилю. Вона «підняла», тобто скупчила пил і газ, що уможливило появу ділянок зореутворення на краях оболонки шириною 1000 світлових років, яка постійно розширюється. Сонце, яке перебувало на відстані приблизно 1000 світлових років від наднових, коли все це почалося, увійшло в оболонку 5 мільйонів років тому і зараз міститься поблизу її центра.

Докладніше:

Дванадцять на вечерю: харчові уподобання Молочного Шляху висвітлюють темну матерію

12 січня 2022

Подрібнені рештки зоряних систем дають змогу зрозуміти процес зростання нашої галактики.

 

 

Астрономи на крок ближче до розкриття властивостей темної матерії, що огортає нашу галактику Молочний Шлях, завдяки новій мапі 12 потоків зір, які обертаються навколо її гало. Міжнародна група науковців у статті, вміщеній в журналі Американського астрономічного товариства Astrophysical Journal, описала найбільшу колекцію потоків зір, які коли-небудь досліджували одночасно.

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

news 17 11 21Нові дослідження сильних магнітних полів, що утворюються всередині Сонця і спричиняють сильні виверження речовини з його поверхні, можуть допомогти передбачати сонячні спалахи.

 

Математики і астрофізики з Великобританії та Італії всебічно змоделювали появу скручених магнітних полів у сонячній атмосфері та перевірили свої моделі за допомогою спостережень. Це стало проривом для розуміння процесу, внаслідок якого відбуваються сонячні спалахи. Статтю науковців оприлюднив журнал Nature Communications.

 

Результати нової наукової роботи можуть стати основним елементом, що допоможе розгадати загадку, яку геліофізики прагнули розкрити десятиліттями — причину походження магнітного закручування в сонячній атмосфері. Відповідь на цю загадку дасть змогу краще зрозуміти космічну погоду, спричинену викидами речовини з поверхні Сонця в періоди його активності.

 

Найсильніші викиди в Сонячній системі виникають в активних ділянках сонячної атмосфери, тобто там, де концентруються дуже складні за формою, скручені магнітні поля, що виходять зсередини Сонця в його атмосферу. Ці особливості — важливі попередники для появи спалахів і викидів корональної маси. Саме тому їх можна використати як своєрідну систему раннього попередження про ці події, але для цього треба повністю зрозуміти процес формування таких магнітних полів.

 

Доктор Девід МакТаґґарт (David MacTaggart) зі Школи математики та статистики Університету Глазго — перший автор статті в Nature Communications — сказав: «Давнє припущення, яке поділяють багато геліофізиків, полягає в тому, що активні ділянки на Сонці утворені цими великими скрученими трубками магнітного поля. Це припущення було підкріплено багатьма дослідженнями, які показали, що воно є правильним, але існували й інші пояснення і їх не можна було так просто відкинути. Магнітна скрученість (magnetic twist) є проявом магнітної топології — того, як з’єднуються лінії магнітного поля. Потрібна пряма міра цієї магнітної топології».

 

МакТаґґарт і його співробітники з Даремського університету (Великобританія) та Обсерваторії Катанія Національного інституту астрофізики (Італія) показали, що за допомогою конкретного і прямого вимірювання магнітної топології, яку називають магнітним намотуванням (magnetic winding), можна виявити докази утворення активних ділянок закрученими силовими лініями магнітного поля.

 

Магнітне намотування вперше дослідили в моделюванні скручених трубок магнітного потоку, що виходять в сонячну атмосферу. Щоб досягти атмосфери, трубкам треба пройти крізь зону турбулентної конвекції, яка значно деформує магнітне поле на етапі його формування. Хоча конвекція сильно впливає на інші параметри, було показано, що магнітне намотування є стійкою характеристикою, а тому цілком послідовно вказує на появу скрученої трубки в конкретному діапазоні значень магнітного поля.

 

news 17 11 21v

Результат моделювання появи скрученої магнітної трубки. Червона площина позначає горизонтальну межу фотосфери, де вимірювали магнітне поле. Кольорова смужка показує напруженість (безрозмірну) магнітного поля. Темніші кольори (головно сині) вказують на слабку напруженість поля, а світліші кольори (зелений і жовтий) вказують на більшу напруженість поля. Фото з сайту https://phys.org.

 

Наукова група побудувала складну математичну модель процесу, яка дозволила їм моделювати магнітне намотування в різних умовах. Аналіз, використаний в моделюванні, потім застосували до спостережень активних ділянок на Сонці. Їх обрали таким чином, щоб вони були якомога ближче схожі на модельовані. Послідовна ознака магнітного намотування, виявлена під час моделювання, була також знайдена ​​під час спостережень.

 

Доктор МакТаґґарт додав: «Разом із наявними ознаками магнітне намотування є останньою частиною головоломки, яка підтверджує, що скручені магнітні поля активної ділянки виходить в сонячну атмосферу, а не виникають там. Цей результат має важливі наслідки для нашого розуміння еволюції активної ділянки та вказує на магнітне намотування як на новий і важливий інструмент для аналізу сонячного магнітного поля».

 

За інф. з сайту https://phys.org підготував Іван Крячко

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

afisha 1