Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Астрономи спостерігають пробудження масивної чорної діри в реальному часі

18 червня 2024

 

Наприкінці 2019 року раніше нічим не примітна галактика SDSS1335+0728 раптом почала сяяти яскравіше, ніж будь-коли раніше. Щоб зрозуміти чому, астрономи використали дані спостережень кількох космічних і наземних обсерваторій, зокрема Дуже великого телескопа (Very Large Telescope, VLT) Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory, ESO), щоб відстежити, як змінюється яскравість галактики. Виконане дослідження дало змогу дійти висновку, що вони є свідками змін, яких раніше не бачили в галактиці — ймовірно, це результат раптового пробудження масивної чорної діри в її ядрі.

Докладніше:

Нове моделювання пояснює, як надмасивні чорні діри виросли так швидко

16 червня 2024

 

Одна з головних наукових цілей обсерваторій наступного покоління (наприклад, космічного телескопа Джеймса Вебба) — спостереження за першими галактиками у Всесвіті — тими, що існували під час Космічного світанку (Cosmic Dawn). В цей період у нашому всесвіті утворилися перші зорі, галактики та чорні діри, приблизно через 50 мільйонів — 1 мільярд років після Великого Вибуху. З’ясувавши, як ці галактики формувалися та еволюціонували протягом найдавніших космологічних періодів, астрономи матимуть повну картину того, як Всесвіт змінювався з часом.

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

news 16 11 19mМіжнародна група науковців знайшла докази того, що магнітне перез’єднання (процес, в якому стикаються силові лінії магнітного поля різної полярності — Ред.) є джерелом генерування спікул на поверхні Сонця. Результати нового дослідження оприлюднив журнал Science.

 

 

Астрономи знають про існування спікул на поверхні Сонця з 1877 року, але, незважаючи на багаторічні дослідження, походження цих утворень досі є таємницею. З огляду на нові результати спостережень з допомогою сонячного телескопа Ґуда (Сонячна обсерваторія «Великий Ведмідь» в США — Ред.), що має дуже високу роздільну здатність, дослідники вважають: нарешті, можливо, відповідь знайдено.

 

Спікули — це невеликі струмені сонячної плазми, що вивергаються по всій поверхні Сонця. Кожна триває всього кілька хвилин, що ускладнює їх вивчення. Геліофізиків вже деякий час цікавить питанням, чи можуть спікули стати ключем до таємниці, чому температура корони Сонця значно вища від температури його поверхні.

 

news 16 11 19 1v

На світлині, отриманій з допомогою сонячного телескопа Ґуда, видно спікули (коричневого кольору довгасті плями) на тлі фотосфери Сонця. Фото з сайту https://phys.org.

 

З допомогою сонячного телескопа Ґуда науковці виявили те, чого раніше не спостерігали — перед тим, як виникла спікула, на поверхні Сонця в тому ж місці утворилася ділянка з протилежним знаком магнітного поля, ніж навколо неї. Цей факт дає змогу припустити, що спікули можуть утворюватися через магнітне перез’єднання, при якому виникають зіткнення між ділянками з магнітним полем різної полярності. При таких зіткненнях магнітна енергія перетворюється на кінетичну енергію та тепло. На Сонці це тепло й енергія можуть спричинити формування спікули.

 

news 16 11 19 2v

Багатошаровий вигляд сонячних спікул: (зліва направо) зображення корони від Обсерваторії сонячної динаміки NASA, а знімки хромосфери, фотосфери та пов’язаних з ними магнітних полів отримані в Сонячній обсерваторії «Великий Ведмідь». Фото з сайту https://news.njit.edu.

 

Щоб з’ясувати, чи може бути виверження спікули частково чи повністю причиною того, що корона набагато гарячіша від поверхні, дослідники звернулися до даних, отриманих з допомогою Обсерваторії сонячної динаміки (Solar Dynamics Observatory, SDO) — супутника на орбіті Землі, оснащеного обладнанням для спостережень Сонця. Порівнявши спостережні дані з телескопа Ґуда, що відповідають тій ділянці на Сонці й в той момент, коли виникла спікула, — науковці побачили світіння від заряджених атомів заліза, що з’явилося прямо над місцем спікули. Дослідники зазначають: таке світіння свідчить про те, що температура плазми в спікулі досягла значення принаймні 1 мільйон градусів за шкалою Цельсія.

 

Підсумок результатів спостережень, виконаних за допомогою телескопа Ґуда (Сонячна обсерваторія «Великий Ведмідь») та SDO (Solar Dynamics Observatory, «Обсерваторія сонячної динаміки»). З ютуб-каналу Технологічного інституту Нью-Джерсі (New Jersey Institute of Technology, NJIT).

 

За інф. з сайту https://phys.org підготував Іван Крячко

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

astrospadok ua

afisha 1