Астрономи з’ясували, що процес активного формування зір приводить до розбухання галактик. Науковці спостерігали з допомогою кількох потужних наземних і космічних телескопів галактики, що лежать від Землі на відстані 11 мільярдів років. Поблизу їхніх ядер виявлено потужне зореутворення. Це свідчить про те, що галактики можуть змінювати форму без взаємодії з іншими галактиками.
«В астрономії вважають, що масивні еліптичні галактики утворюються внаслідок зіткнення дискових галактик», — зауважив Кен-Іші Тадакі (Ken-ichi Tadaki), перший автор двох наукових публікацій, з Національної астрономічної обсерваторії Японії (National Astronomical Observatory of Japan, NAOJ). «Але незрозуміло, чи всі еліптичні галактики формувалися шляхом зіткнень, може бути альтернативний шлях».
З метою розуміння галактичних перетворень міжнародна команда дослідила галактики на відстані 11 млрд світлових років. Оскільки світлу потрібен час, щоб досягти Землі, нині ми бачимо ці галактики такими, якими вони були через приблизно 3 мільярди років після Великого Вибуху. Це відповідає тій епосі еволюції Всесвіту, коли були сформовані основи більшості теперішніх галактик.
На зображенні ліворуч, отриманому ALMA в субміліметровому діапазоні електромагнітних хвиль, показано розташування згустків пилу та газу, де утворюються зорі. Посередині та праворуч — зображення у видимому та інфрачервоному світлі від Космічного телескопа імені Габбла. В інфрачервоному діапазоні видно великий галактичний диск, а в оптичному світлі — три молоді зоряні скупчення. Фото з сайту www.sciencedaily.com.
Реєстрація слабкого світла, що пройшло 11 млрд років, — важка справа. Науковці використовували потужності трьох телескопів для анатомії стародавніх галактик. Спершу вони з допомогою 8,2-метрового телескопа «Субару» (Subaru Telescope) NAOJ на Гаваях вибрали 25 галактик в цю епоху. Потім дослідники спостерігали їх з допомогою Космічного телескопа імені Габбла та Великої міліметрової/субміліметрової антени Атакама (Atacama Large Millimeter/submillimeter Array, ALMA). Світло від зір, зареєстроване «Габлом», вказувало на поточну форму галактик (тобто 11 млрд років тому). Натомість ALMA реєструвала субміліметрові хвилі від холодних хмар газу й пилу, де формувалися нові зорі. Об’єднавши ці два типи спостережних даних, астрономи дізналися про зовнішній вигляд галактик 11 мільярдів років тому, а також те, як вони еволюціонують.
Висока роздільна здатність «Габбла» та ALMA дозволяє спостерігати трансформацію галактик. На зображеннях, отриманих «Габблом», науковці виявили домінування компонентів дисків галактик. Водночас, зображення АЛМА показують, що існує масивний резервуар газу та пилу, тобто матеріал, потрібний для утворення зір, а тому процес їх формування дуже активний. Він такий потужний, що в центрах галактик виникає величезна кількість зір. Це, зрештою, має привести до утворення великих балджів довкола ядер галактик і, як вважають науковці, перетворення таких зоряних систем в еліптичні або лінзоподібні галактики.
«Ми отримали тверді докази того, що щільні галактичні центральні частини можуть утворитися без зіткнень галактик, а шляхом інтенсивного зореутворення в цьому районі галактики» — підкреслив Тадакі. Науковці використали Дуже великий телескоп Європейської південної обсерваторії для спостережень за обраними галактиками і підтвердила відсутність ознак їх зіткнень.
Майже 100 років тому американський астроном Едвін Габбл запропонував морфологічну класифікацію галактик. Відтоді багато астрономів приділяють значні зусилля, щоб зрозуміти походження галактик різних форм. Нині, використовуючи найсучасніші телескопи, астрономи наблизилися до розгадки таємниць галактик.
За інф. з сайту www.sciencedaily.com підготував Іван Крячко
