Зіткнення з астероїдами можуть бути нищівними, згадаймо динозаврів, але вони приносять основні інгредієнти для життя. Суперземлі — планети, в 10 разів масивніші, ніж Земля, — можуть перетягувати їх до найближчих світів, наче «граючи в більярд» в планетних системах. Нові моделювання показують: якби в Сонячній системі існувала велика планета, скажімо, між Венерою та Землею, то зіткнень з астероїдами було б набагато більше. Але це не обов’язково погано, якщо така подія відбувається в потрібний час.
Розуміння впливу масивних планет на їхніх сусідів може допомогти в пошуках життя на екзопланетах. З огляду на те, що наша галактика переповнена Суперземлями, Джеремі Сміллвуд (Jeremy Smallwood) з Невадського університету разом з колегами розпочали вивчення того, яким може бути вплив таких планет на сусідні світи, і яку роль вони можуть мати в сенсі придатності планет для життя.
Удар (impact) астероїда по планеті в уявленні художника. Фото з сайту www.newscientist.com.
Науковці моделювали процес формування внутрішньої Сонячної системи, зважаючи на положення в її різних ділянках уявної Суперземлі. Це дозволило виявити, що у випадку, коли Суперземля лежить ближче до Сонця, ніж наша планета, кількість астероїдних атак на Землю збільшиться. Натомість, якщо масивна планета лежить за орбітою Землі, то має місце протилежний ефект. Такий результат пояснюють тим, що Суперземля, яка лежить поблизу Сонця, може спричинити зміну орбіт астероїдів, що, ймовірно, призведе до їх зіткнення із Землею.
На перше око, планетна система з меншим впливом астероїдів сприятливіша для життя, але багато астрономів з цим не погоджується. «Зіткнення з астероїдами, як вважають дослідники, небезпечні для життя — це було безумовно правильним у випадку з динозаврами», — наголошує Ребекка Мартін (Rebecca Martin), керівник кандидатської роботи Сміллвуда. «Але вони також важливі для життя».
Як приклад, клімат на Землі. Наша молода планета мала ексцентричну орбіту — на короткий час підходила ближче до Сонця, а потім тривалий час перебувала в холодних зовнішніх ділянках Сонячної системи. Але вплив астероїдів допоміг ослабити цю ексцентричність й привести орбіту нашої планети до майже кругової, зробивши клімат більш стабільним.
Астрономи також стверджують, що будівельні блоки життя, такі як вода, надходили з першими астероїдами. Вода на Землі є, фактично, хімічним відповідником води з поясу астероїдів, зауважив Шон Раймонд (Sean Raymond) з Університету Бордо. Астероїди також могли принести на ранню Землю важкі елементи, наприклад, залізо, що входить до складу нашої крові. Деякі вчені навіть вважають, астероїди могли переносити життя з однієї планети до іншої.
Все-таки астероїдний удар — це двосторонній меч. Сильний удар може стерилізувати планету, залишивши її пусткою на довгі роки. Раймонд зазначає, що планеті потрібен баланс між надто великим і дуже малим впливом астероїдів. Сміллвуд називає цю ідею новою для розуміння«зони життя».
Хай там як, але якщо астрономи відкрили дві екзопланетні системи, — одну таку, де Суперземля лежить всередині орбіта планети, яка нагадує нашу, а в другій — за межами орбіти Землі, то Сміллвуд радить шукати життя в першій системі. Звісно, існує ймовірність, що планета може бути стерильною. Але інший світ натомість, можливо, не отримав потрібних інгредієнтів для життя.
За інф. з сайту www.newscientist.com підготував Іван Крячко
