Телескоп SOAR, яким управляє NOIRLab, виявив величезний слід уламків від зіткнення з астероїдом Діморфос (Dimorphos).
За допомогою телескопа SOAR (Southern Astrophysical Research) у Чилі, яким управляє Національна дослідницька лабораторія оптичної та інфрачервоної астрономії Національного наукового фонду США — National Optical-Infrared Astronomy Research Laboratory, NOIRLab NSF), астрономи отримали зображення сліду уламків довжиною понад 10 000 кілометрів. Вони вилетіли з поверхні Діморфоса через два дні після того, як астероїд зіткнувся з космічним апаратом NASA DART.
Космічний зонд NASA для тестування зміни орбіти подвійного астероїда (Double Asteroid Redirection Test, DART) навмисно врізався в Діморфос, менше небесне тіло в системі подвійного астероїда Дідимос, у понеділок, 26 вересня 2022 року. Це був перший тест за програмою захисту планети, під час якого завдяки удару космічного апарата земляни намагалися змінити орбіту астероїда.
Через два дні після удару DARTа астрономи Тедді Карета (Teddy Kareta) з обсерваторії Ловелла і Метью Найт (Matthew Knight) з Військово-морської академії США використали 4,1-метровий телескоп для астрофізичних досліджень у Південній півкулі (Southern Astrophysical Research, SOAR) [1], встановлений у Міжамериканській обсерваторії Серро Тололо (Cerro Tololo Inter-American Observatory, CTIO) NSF NOIRLab у Чилі, щоб зареєструвати величезний шлейф пилу та каміння, що піднявся з поверхні астероїда. На отриманому зображенні пиловий слід (викид, виштовхнутий тиском сонячного світла, схожий на хвіст комети) видно у вигляді яскравого променя, що тягнеться від від центру до правого краю світлини. Поле зору SOAR, оснащеного високопродуктивним спектрографом Goodman, становить близько 3,1 кутової хвилини. На відстані Дідимоса від Землі на момент спостереження довжина цього «променя» становила принаймні 10 000 кілометрам від точки зіткнення.
«Дивно, як чітко ми змогли побачити структуру та масштаби наслідків у наступні дні», — сказав Карета.
«Зараз починається наступний етап роботи для команди DART, коли вони аналізують свої дані та спостереження нашої наукової групи та інших спостерігачів у всьому світі, які брали участь у вивченні цієї захопливої події», — сказав Найт. Ми плануємо використовувати SOAR для моніторингу викиду в найближчі тижні та місяці. Поєднання SOAR і AEON [2] — це саме те, що нам потрібно для ефективного спостереження за такими подіями, як ця».
Такі спостереження дають змогу науковцям отримати знання про природу поверхні Діморфоса, скільки речовини було викинуто внаслідок зіткнення, як швидко вона була викинута та розподіл розмірів частинок у хмарі пилу — наприклад, чи призвів удар до того, що з поверхні астероїда вилетіли великі камені чи переважно дрібний пил. Аналіз цієї інформації допоможе вченим захистити Землю та її мешканців. Адже вони краще розумітимуть, яку кількість речовини було викинуто внаслідок зіткнення і який її склад, а також те, як це може змінити орбіту астероїда.
Спостереження SOAR демонструють можливості фінансованих NSF засобів AURA (The Association of Universities for Research in Astronomy) у плануванні та ініціативах планетної оборони. У майбутньому обсерваторія Віри Рубін (Vera C. Rubin Observatory), будівництво якої в Чилі фінансують NSF і Міністерство енергетики США, виконає обстеження Сонячної системи для пошуку потенційно небезпечних об’єктів.
Дідимос (Didymos) відкрили у 1996 році за допомогою 0,9-метрового телескопа Spacewatch UArizona, що встановлений в Національній обсерваторії Кітт-Пік і діє за програмою NOIRLab NSF.
Примітки
[1] SOAR розроблено для створення зображень найкращої якості серед телескопів такого класу. Розташований на горі Серро-Пачон, SOAR є спільним проєктом Міністерства науки, технології та інновацій Бразилії, NOIRLab NSF, Університету Північної Кароліни і Університету штату Мічіган.
[2] Мережа обсерваторії астрономічних подій (The Astronomical Event Observatory Network, AEON) — це екосистема об’єктів для доступного та ефективного спостереження за астрономічними швидкоплинними процесами та змінами астрономічних об’єктів з часом. Основою мережі є NOIRLab з її 4,1-метровим телескопом SOAR і 8-метровими телескопами Gemini, а незабаром і 4-метровим телескопом Віктора Бланко в CTIO. Для створення цієї мережі NOIRLab об’єднала зусилля з обсерваторією Лас Кумбрес, щлб мати її до початку ери Дослідження простору та часу (Legacy Survey of Space and Time, LSST) обсерваторії Віри К. Рубін. SOAR — це інструмент, що дає змогу виконувати пошук шляхів для приєднання телескопів 4-метрового та 8-метрового класу в AEON.
За інф. з сайту https://noirlab.edu підготував Іван Крячко
