Кількість потенційно придатних для життя екзопланет, відомих нині, доведеться, мабуть, зменшити. Донедавна космічний телескоп NASA «Кеплер» виявив майже 30 планет розміром, як у Землі, що лежать в зонах життя своїх материнських зір. Принаймні так вважали дослідники. Нові спостереження космічного зонда «Гайя» (Gaia) вказують на те, що ця кількість, ймовірно, набагато менша — можливо, від двох до 12. Таку новину повідомили 26 жовтня поточного року в NASA.
Уявлення художника про вигляд планет з твердими поверхнями в нашій галактиці на яких потенційно може існувати життя. Дані, зібрані з допомогою космічних і наземних телескопів, свідчать: малі, землеподібні планети — притаманні багатьом зорям в Галактиці. (Розміщення їх на малюнку близько одна до одної в рядку лише для ілюстративних цілей). Фото з сайту www.space.com.
Космічний зонд Європейського космічного агентства Gaia з кінця 2013 року збирає дані для створення 3D мапи нашої галактики. Зараз на ній вже з високою точністю визначено положення (небесні координати — Ред.) приблизно 1,7 мільярда зір. Зонд також виміряв відстані до майже 1,3 мільярда зір.
Отримані «Гайя» дані свідчать — деякі зорі з екзопланетами, виявлені «Кеплером», є яскравішими та більшими, ніж вважали раніше. Тому, планети, що обертаються біля них, можуть бути більшими та гарячішими, ніж передбачали до цього.
«Кеплер» реєструє крихітні падіння яскравості, які виникають, коли планета перетинає диск материнської зорі у полі зору телескопа. Розміри таких планет встановлюють зі значення відсотка зоряного диска, який вони блокують під час цих «транзитів». Отже, якщо діаметр зір доведеться вважати більшим, то і планети мають бути більшими.
«Завжди було проблемою те, як добре ми знаємо зорю?». Про це заявив Ерік Мамаджек (Eric Mamajek), головний науковий співробітник програми «Пошук екзопланет» (Exoplanet Exploration Program) NASA. «Це лише ще одна глава цієї тривалої історії».
Нові результати не перекреслюють ідеї про те, що земне життя не самотнє в Галактиці. Молочний Шлях має багато потенційно придатних для життя планет, підкреслили представники NASA. Але дані «Гайя» свідчать: астрономи, астробіологи та планетологи все ще мають багато чого дізнатися про можливість життя на екзопланетах.
«Ми як і раніше намагаємося з’ясувати, наскільки великою і одночасно землеподібною може бути екзопланета», — заявила Джессі Дотсон (Jessie Dotson), астрофізик Дослідницького центру Еймса в Силіконовій долині. Вона є науковцем-проектувальником поточної, розширеної місії «Кеплера», яка називається K2.
У цьому зв’язку виникає питання щодо поняття «зона життя». Орієнтація в її визначенні тільки на орбітальні відстані ігнорує важливі характеристики планети, зокрема її масу, що впливає на здатність планети утримувати атмосферу. Ще є склад атмосфери, який сильно впливає на температуру планети.
Крім того, хто сказав, що життя потребує рідкої води на поверхні? Кілька холодних супутників за межами зони життя в нашій планетній системі, такі як Європа в Юпітера та Енцелад у Сатурн, мають океани, що, можливо, здатні підтримувати життя земного типу. (Ми навіть не уявляємо про можливості життя, оскільки не знаємо, чи може воно залежати від якогось іншого розчинника, окрім води).
Місія «Кеплера», з бюджетом 600 мільйонів доларів, розпочалася в березні 2009 року. Під час чотирирічної первинної місії телескоп «Кеплер» спостерігав майже 150 000 зір, виявляючи транзити планет. Ця робота закінчилася в травні 2013 року, коли вийшли з ладу гіроскопи, що підтримують орієнтацію «Кеплера.
У 2014 році «Кеплер» розпочав місію K2, під час якої він спостерігає за різними космічними об’єктами (зокрема продовжує пошук екзопланет) та явищами протягом 80-денних «кампаній». Загалом «Кеплер» виявив майже 70 відсотків від усіх 3800 нині відомих екзопланет. І ця кількість має зрости; близько 3000 кандидатів у екзопланети чекають підтвердження шляхом подальшого аналізу чи спостережень. Історія свідчить — більшість з них стане реальністю.
Водночас активне «життя» космічного телескопа «Кеплер» добігає кінця. На його облавку лишилося дуже мало палива і нещодавно він перейшов у сплячий режим «без споживання палива».
За інф. з сайту www.space.com підготував Іван Крячко
