Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Розв’язок астрофізичної проблеми пов’язує темну матерію та надмасивні чорні діри

24 липня 2024

Нове дослідження, можливо, виявило зв’язок між надмасивними чорними дірами та частинками темної матерії, що могло б вирішити проблему, яка десятиліттями турбувала астрофізиків: «проблему останнього парсека».

 

 

Торік міжнародна група дослідників виявила фоновий «гул» гравітаційних хвиль. Вони припустили, що цей фоновий сигнал виходить від мільйонів пар надмасивних чорних дір, що зливаються.

 

Надмасивні чорні діри в сотні тисяч до мільярдів разів більші за масою, ніж Сонце. Але теорія вказує на те, що такі злиття між парами надмасивних чорних дір не мають відбутися. Оскільки спостерігати такі об’єкти надзвичайно важко, астрофізикам доводиться покладатися на теоретичне моделювання, щоб зрозуміти динаміку пар чорних дір.

Read more

Головній астрономічній обсерваторії НАН України — 80 років

14 липня 2024

17 липня 2024 року виповнюється 80 років від часу заснування Головної астрономічної обсерваторії (ГАО) Національної академії наук України.

 

 

Зусиллями кількох поколінь астрономів ГАО перетворилась у відому наукову установу, яка має висококваліфіковані кадри та займає провідне місце з різних напрямів астрономії. Обсерваторія має тісні наукові зв’язки з багатьма астрономічними закладами України та світу. Вона була ініціатором і учасником міжнародних програм і проєктів, зокрема створення Каталогу фундаментальних слабких зір та фотографічного огляду неба, спостереження комети Галлея, визначення варіацій глобальних характеристик Сонця, а також брала участь у підготовці та здійсненні космічних проєктів ВЕГА, ФОБОС, КОРОНАС та інших.

 

З нагоди ювілею в ГАО 1517 липня поточного року відбудеться Міжнародна наукова конференція «Головна астрономічна обсерваторія НАН України — від 1944 р. і надалі. Вплив міжнародної співпраці».

 

За інф. з сайту ГАО НАН України підготував Іван Крячко

Пошук інформації на порталі

news 17 11 17mКосмічний телескоп Джеймса Вебба (James Webb Space Telescope, JWST), обсерваторію нового покоління NASA, планують відправити в космос у 2019 році. Науковий інститут космічного телескопа (Space Telescope Science Institute, STScI), який керує програмою JWST, оголосив 13 листопада поточного року, що він обрав 13 пропозицій для початкового етапу наукових спостережень. Серед них — спостереження Юпітера, дослідження екзопланет, вивчення надзвичайно віддалених галактик та інші космічні об’єкти.

 

news 17 11 17 1v

 

Космічний телескоп Джеймса Вебба буде мати широкий спектр спостережних можливостей. Фото з сайту www.space.com.

 

Спостереження, які будуть виконувати протягом перших п’яти місяців роботи телескопа Вебба (прогнозована мінімальна тривалість діяльності телескопа становить п’ять років — Ред.), мають показати його широкі можливості. Їхні дані негайно будуть відкриті для аналізу науковим співтовариством, щоб астрономи могли планувати подальші наукові програми для цього телескопа.

 

«Ми хочемо, щоб астрономічна спільнота була якомога раніше науково продуктивною до тієї міри, до якої це можливо, і тому я дуже радий, що зможу надати близько 500 годин часу за програмою DD-ERS (Director’s Discretionary Early Release Science Program) для цих спостережень» — заявив Кен Сембах (Ken Sembach), директор STScI. Учасниками перших 13 програм є 253 дослідників з 18 країн світу.

 

Наукові програми

 

Спостереження Юпітера будуть зосереджені на вивченні його хмар, вітрів, складу і температури атмосфери, а також полярних сяйв. На підставі результатів спостережень можна буде укласти мапи атмосфери Юпітера і поверхонь двох супутників — Іо і Ганімеда. Ця наукова програма продемонструє можливості інструментів JWST на одному з найбільших і найяскравіших джерел в Сонячній системі та дуже слабких цілях, що містяться поруч з ним.

 

news 17 11 17 2v

 

Одна з перших наукових програм JWST буде націлена на планету Юпітер. Фото з сайту www.space.com.

 

Дві спостережні програми мають показати спроможність телескопа Вебба досліджувати планети в інших зоряних системах: прямо отримувати зображення екзопланет (нині це можуть робити дуже мало телескопів) та вивчати їхні атмосфери. Ще не визначено конкретні екзопланети, які буде спостерігати JWST, але відомо, що вивчення атмосфер спершу розпочнеться для великих газоподібних планет, таких як Юпітер, оскільки вони є легшими об’єктами для спостережень.

 

news 17 11 17 3v

 

Космічний телескоп Джеймса Вебба допоможе астрономам вивчати атмосфери гігантських планет, як їх показано на ілюстрації художника. Фото з сайту www.space.com.

 

Четверта наукова програма націлена на вивчення деяких неймовірно віддалених галактик. Телескоп Вебба виконає спостереження ділянок зоряного неба, які вже спостерігали з допомогою Космічного телескопа імені Габбла в рамках програми Frontier Fields («Пограничні поля»). Зокрема, кластер галактик MACSJ0717.5 + 3745. Дані JWST доповнять результати «Габбла», даючи астрономам нові уявлення про ці об’єкти.

 

news 17 11 17 4v

 

Скупчення галактик Abell 2744, також відоме як скупчення Пандори. Фото отримано Космічним телескопом імені Габбла. Дослідники запропонували вивчити це скупчення з допомогою космічного телескопа Джеймса Вебба, який матиме вищу роздільну здатність та ширший діапазон довжин хвиль, ніж «Габбл». Фото з сайту www.space.com.

 

Галактичні скупчення — корисний інструмент в астрофізиці, бо їх величезна маса може заломлювати і підсилювати світло від об’єктів, що лежать за ними. Дослідники використовують ефект гравітаційного лінзування, щоб побачити дуже далекі галактики. Ці спостереження можуть надати нову інформацію про те, як утворилися перші галактики і чим вони відрізняються від сучасних галактик. Згідно з іншою схваленою пропозицією, ці дослідження також можуть виявити нову інформацію про історію дуже раннього Всесвіту, зокрема епоху реіонізації, або кінець «темних віків» у Всесвіті.

 

Врешті-решт, космічний телескоп Вебб зможе виявляти віддаленіші галактики та їхні скупчення, ніж «Габбл». Оскільки Всесвіт розширюється, то спектральні лінії видимого світла далеких галактик, коли воно рухається в напрямку Землі; зміщуються в інфрачервоний діапазон. JWST розроблений спеціально для реєстрації світла в цьому діапазоні, щоб дозволити астрономам вивчати віддалені галактики.

 

«Перші спостережні програми дозволять не лише отримати суттєві наукові результати, але також продемонструють дослідницькі можливості цієї надзвичайної обсерваторії для всесвітньої наукової спільноти» — зауважив Сембах в заяві NASA.

 

За інф. з сайту www.space.com підготував Іван Крячко

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

astrospadok ua

afisha 1