Оперативні групи керування польотом підтвердили: спроба NASA «доторкнутися» до Сонця була вдалою — космічний апарат вижив після рекордного наближення до сонячної поверхні 24 грудня 2024 року.
Побивши свій попередній рекорд, пролетівши на відстані лише 6,1 мільйона км над поверхнею Сонця, сонячний зонд NASA Parker («Паркер») промчав крізь сонячну атмосферу зі швидкістю 690 000 кілометрів на годину — швидше, ніж будь-який об’єкт, створений людиною. Сигнал радіомаяка, отриманий пізно ввечері 26 грудня, підтвердив, що космічний апарат безпечно пройшов таке «зіткнення» і працює нормально.
Цей прохід, перший з тих, що відбуватимуться на такій відстані, дає змогу виконувати за допомогою космічного зонда неперевершені наукові вимірювання з потенціалом змінити наше розуміння Сонця.
«Політ так близько до Сонця — це історичний момент у першій місії людства до нашої зорі», — сказав Нікі Фокс (Nicky Fox), який очолює Управління наукових місій в штаб-квартирі NASA у Вашингтоні. «Досліджуючи Сонце зблизька, ми можемо краще зрозуміти його вплив на всю Сонячну систему, зокрема й на технологічні системи, які ми використовуємо щодня на Землі та в космосі, а також дізнатися про діяльність зір у Всесвіті, щоб допомогти нам у пошуках придатних для життя світів за межами нашої рідної планети».
Parker Solar Probe витратив останні шість років на підготовку до цього моменту. Космічний апарат, запущений у 2018 році, використав сім обльотів Венери, щоб гравітаційно направити себе все ближче до Сонця. Під час останнього прольоту повз Венеру 6 листопада 2024 року він досяг оптимальної орбіти. Ця орбіта овальної форми кожні три місяці підводить космічний зонд на ідеальну відстань до Сонця — достатньо близько, щоб вивчати його таємничі процеси, але не надто близько, щоб отримати шкідливі пошкодження від сонячного тепла і випромінювання. Космічний зонд перебуватиме на цій орбіті до кінця своєї основної місії.
«Сонячний зонд Parker працює в одних з найекстремальніших умов у космосі та перевершує всі очікування», — сказав Нур Равафі (Nour Rawafi), науковий співробітник проєкту Parker Solar Probe у Лабораторії прикладної фізики Джона Гопкінса (Applied Physics Laboratory, APL). Ця лабораторія спроектувала, побудувала та експлуатує космічного зонд зі свого кампусу в м. Лорел, штат Меріленд.
«Ця місія відкриває нову золоту еру дослідження космосу, наближаючи нас як ніколи до розкриття найглибших та найміцніших таємниць Сонця».
Сонячний зонд Паркера (Parker Solar Probe) NASA вцілів після рекордного наближення до поверхні Сонця 24 грудня 2024 року. Побивши свій попередній рекорд, пролетівши на відстані лише 6,1 мільйона ки над поверхнею Сонця, космічний апарат промчав крізь сонячну атмосферу на блискавичній швидкості 690 000 кілометрів на годину — швидше, ніж рухався будь-який коли-небудь створений людиною об’єкт. Авторські права на відео: NASA.
Біля Сонця космічний зонд захищає екран із вуглецевої піни, що витримує сильний жар у верхньому шарі сонячної атмосфери, який називають короною і де температура може перевищувати 1 мільйон градусів за шкалою Цельсія. Щит розробили, щоб досягати критичної температури майже 1430 °С — достатньо високої, щоб розплавити сталь, але інструменти за ним мали бути затіненими при комфортній кімнатній температурі. Згідно з передбаченнями, в гарячій, але з низькою щільністю короні, екран космічного зонда нагріється до понад 980 градусів за шкалою Цельсія.
«Це фундаментальна можливість підвести космічний апарат так близько до Сонця», — сказав Джон Вірцбурґер (John Wirzburger), системний інженер місії Parker Solar Probe в APL. «Це завдання, яке космічна наукова спільнота хотіла вирішити з 1958 року і витратила десятиліття на вдосконалення технології, щоб зробити таке можливим».
Пролітаючи крізь сонячну корону, Parker Solar Probe може виконувати вимірювання, які допомагають вченим краще зрозуміти, чому регіон такий гарячий, простежити походження сонячного вітру (постійний потік речовини, що витікає з Сонця), і дізнатися, як прискорюються енергійні частинки до половини швидкості світла.
«Ці дані дуже важливі для наукової спільноти, бо вони дають нам ще одну перевагу», — сказала Келлі Коррек (Kelly Korreck), програмний науковий співробітник в штаб-квартирі NASA та геліофізик, яка працювала над одним із інструментів місії. «Отримавши інформацію з “перших уст” про те, що відбувається в сонячній атмосфері, Parker Solar Probe змінив наше розуміння Сонця».
Попередні проходи вже допомогли вченим зрозуміти Сонце. Коли космічний зонд уперше проник у сонячну атмосферу в 2021 році, він виявив, що зовнішня межа корони, всупереч очікуванням, зморшкувата шипами та западинами. Сонячний зонд Parker також точно встановив походження важливих зигзагоподібних структур у сонячному вітрі, які називаються «американські гірки» (switchbacks) чи повороти, на видимій поверхні Сонця — фотосфері.
З моменту першого входження в корону Сонця, де відбувається більшість критичних фізичних процесів, космічний апарат перебував там все більше часу.
Рекордна відстань космічного зонда в 6,1 мільйона км може здатися великою, але в космічних масштабах це неймовірно близько. Якби Сонячну систему зменшили, поклавши відстань між Сонцем і Землею, що дорівнює довжині футбольного поля, сонячний зонд Parker був би всього в 3,7 метрах від зорі — достатньо близько, щоб потрапити в розріджену зовнішню атмосферу Сонця, відому як корона. Авторські права на зображення: NASA/APL. Фото з сайту https://phys.org.
«Тепер ми розуміємо сонячний вітер і його прискорення від Сонця», — сказав Адам Сабо (Adam Szabo), науковий співробітник місії Parker Solar Probe з Центру космічних польотів імені Ґоддарда NASA в Ґрінбелті, штат Меріленд. «Цей близький підхід дасть нам більше даних, щоб зрозуміти, де відбувається таке прискорення».
Сонячний зонд Parker також зробив відкриття у внутрішній частині Сонячної системи. Спостереження показали, що величезні сонячні вибухи, які астрономи називають викидами корональної маси, всмоктують пил, коли така маса речовини переміщується по Сонячній системі. Інші спостереження дали змогу зробити несподівані відкриття про високоенергетичні сонячні частинки. Проходження повз Венеру задокументували природне радіовипромінювання планети з її атмосфери, а також перше повне зображення її орбітального пилового кільця.
Поки що космічний зонд передавав лише інформацію про те, що він живий, але незабаром він опиниться в такому місці, де зможе передавати дані, зібрані під час останнього проходу повз Сонце.
«Дані, які надходитимуть від космічного апарата, будуть свіжою інформацією про місце, де ми, як людство, ніколи не були», — сказав Джо Вестлейк (Joe Westlake), директор відділу геліофізики в штаб-квартирі NASA. «Це дивовижне досягнення».
Наступні заплановані близькі проходи космічного зонда до Сонця відбудуться 22 березня 2025 р. та 19 червня 2025 року.
За інф. з сайту https://phys.org підготував Іван Крячко
