Лабораторія космічних досліджень Ужгородського національного університету

Останні новини

Крок до життя на Марсі? Лишайники пережили симуляцію умов на Марсі

03 квітня 2025

Вперше дослідники продемонстрували, що деякі види лишайників можуть виживати в умовах, схожих на Марсіанські, включаючи вплив іонізуючого випромінювання, і зберігаючи метаболічно активний стан.

Нове дослідження, опубліковане в журналі IMA Fungus, підкреслює потенціал лишайників виживати та функціонувати на поверхні Марса, кидаючи під сумнів попередні припущення щодо непридатності для життя природи Марса та пропонуючи нові ідеї для астробіології та дослідження космосу.

Лишайники — це не окремий організм, а симбіотична асоціація між грибом і водоростями та/або ціанобактеріями, відомими своєю надзвичайною стійкістю до суворих умов, таких як пустелі та полярні регіони Землі. У цьому дослідженні грибковий партнер у симбіозі лишайників залишався метаболічно активним, коли піддавався впливу атмосферних умов, подібних до марсіанських, у темряві, включаючи рівні рентгенівського випромінювання, які очікуються на Марсі протягом одного року та сильної сонячної активності.

Лабораторія космічних досліджень Ужгородського національного університету

Історія Лабораторії космічних дослідженьУжгородського університету розпочалася 6 жовтня 1957 р., коли на пункті візуальних спостережень штучних супутників Землі (ШСЗ) в Ужгороді спостерігали уперше такий об’єкт — перший ШСЗ, запущений за два дні до того, 4 жовтня. Так в Ужгороді виникла станцій візуальних спостережень супутників, яку вже за рік оснастили спеціальною камерою для виконання точних фотографічних спостережень штучних космічних об’єктів. Ужгородська станція увійшла до глобальної мережі станцій оптичних спостережень ШСЗ.

У 1969 р. на базі цієї станції було відкрито Лабораторію космічних досліджень (ЛКД) як один із підрозділів науково-дослідної лабораторії фізичної електроніки Ужгородського університету. ЛКД виконувала позиційні спостереження низько-й високоорбітальних супутників, електрофотометрію, колориметрію та лазерну далекометрію ШСЗ.На підставі результатів цих спостережень, особливо аналізу кривих блиску ШСЗ, вдалося вирішити завдання з розпізнавання космічних об’єктів.

Нині фахівці Лабораторії космічних досліджень основну увагу приділяють позиційним спостереженням геостаціонарних об’єктів і фотографуванню низькоорбітальних ШСЗ. Також виконують дослідження впливу атмосфери Землі на результати оптичних фотографічних, лазерних та радіодалекомірних спостережень штучних космічних об’єктів.

За інф. з сайту Ужгородського національного університету