Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Виявлено залишки 11 галактик, яких «з’їв» Молочний Шлях

17 січня 2018

Виявлення 11 нових зоряних потоків — залишків розірваних і поглинутих нашим Молочним Шляхом невеликих галактик — названо одним з головних результатів огляду неба в рамках міжнародної програми Dark Energy Survey (DES). Над виконанням програми працюють понад 400 дослідників з різних наукових установ світу, а її мета — розкрити таємницю темної енергії.

Докладніше:

Сонячна система могла утворитися в бульбашці навколо гігантської мертвої зорі

11 січня 2018

Нова теорія формування Сонячної системи стверджує, що вона утворилася в оболонці навколо мертвої зорі.

 

З попелу однієї зорі народжується інша...

 

Астрономи вже давно знали: більшість елементів з періодичної системи синтезуються в ядерних печах, що світяться в нічному небі. Тоді, коли ці зорі доходять свого фінішу, вони скидають напрацьований в цих печах матеріал назовні — в цьому своєрідному насінні Космосу вже присутні ті елементи, які стануть будівельним матеріалом для формування зір нового покоління. Сонце не є винятком. Але оскільки Сонячна система, безумовно, утворилася із залишків попередніх зір, ситуація залишається актуальною темою для дискусій.

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

Ювілей Календаря

 

К. М. Ненахова

Головна астрономічна обсерваторія НАН України

 

Yuvilei Kalendaria 1

 

Ми звикли до розмаїття календарів на полицях книгарень. Різ­ні за розмірами, оформленням, змістом та призначенням вони з’яв­ляються у великій кількості в останньому кварталі року, й на всякого знаходиться свій покупець. Серед цього розмаїття вирізняється невелика книжечка зі знаками Зодіаку на обкладинці та строгим написом «Короткий астрономічний календар». 1994 р. ми відзнача­тимемо ювілей цього видання — в руках читача 40-й випуск кален­даря!

 

Слово «календар» взагалі означає систему обліку тривалих проміжків часу, яка використовує періодичність природних явищ. У вузькому розумінні — це довідник, у якому подані відомості про різноманітні події й свята, сільськогосподарські й побутові поради, астрономічні дані й навіть астрологічні провіщування.

 

Прообразом сучасних календарів у Стародавній Русі були святці, мартирологи (збірники оповістей про святих та мучеників за віру), четьї-мінеї («щомісячні читання»), в яких життєписи святих, молитви, повчання приводились по днях кожного місяця. Внаслі­док цього стародавні календарі почали називати місяцесловами. 1581 р. в друкарні Івана Федорова (м. Острог, сучасна Рівненська область) було видано календар Андрія Римші «Хронология». Він містив (крім віршованих духовних текстів) усі народні назви міся­ців. Це був перший друкований календар у віршах. З 1700 р. в дру­карні Києво-Печерської Лаври почали працювати над календарем «Месяцеслов», в якому крім відомостей про святих наводились та­кож астрономічні дані: фази Місяця, час сходу та заходу Сонця, дати сонячних і місячних затемнень. 1709 р. у Москві з’являється «Календарь повсеместный, или Месяцеслов христианский», в по­дальшому широковідомий як Брюсов календар. У ньому було вмі­щено географічні таблиці, відомості про схід та захід Сонця й Міся­ця, сонячні та місячні затемнення, рух планет; провіщування («про­гностики») врожаїв, воєн, погоди, хвороб; уривки з рукописів, за­боронених у допетрівські часи. Слава Брюсова календаря дожила до наших днів: у зв’язку з відродженням нашої історичної пам’яті де-не-де з’являються його саморобні копії.

 

Після заснування Академії наук у Петербурзі до неї переходить виключне право на видання календарів (1726—1869 рр.). Академіч­ні календарі крім загальноприйнятих відомостей містили науково-популярні статті астрономічного, географічного, історичного харак­теру. З 1728 р. в них поступово скорочується частка астрологічних провіщувань. Оповідання про стан здоров’я протягом всього року залежно від розташування світил вже супроводжуються примітками, які є актуальними й в наш час (далі мовою оригіналу): «Мир, здравие и плодоносие суть три зело потребные вещи к благополучию человеческого рода... Что до войны и мира касается, то сие явственно есть, что оныя от высочайших земских властей происходят, а сии не от звезд. Здравие людей вообще происходит от здравия каждого порознь, в котором случаи звезды паки весьма не виновны».

 

Слід зауважити, що астрономічні відомості в усіх цих виданнях були додатком до основного змісту. Суто астрономічний календар з’явився 1895 р., коли члени гуртка аматорів фізики та астрономії у м. Нижньому Новгороді започаткували «Русский астрономический календарь» (з 1934 р. він видається в Москві під назвою «Астрономи­ческий календарь»).

 

Потреба в календарях виникає з практичної діяльності людини. Так, викладач астрономії Полтавського державного педагогічного інституту С.В. Дроздов дуже гостро відчував брак українського астрономічного календаря. Тому він разом з викладачем, популя­ризатором та істориком астрономії С.І. Селешниковим (Ленінград­ське військове морське училище) підготував календар на 1948 р. з мінімумом астрономічних даних: «...пори року; затемнення; коор­динати Сонця, Місяця, планет; фази Місяця; сполучення; планети в 1948 р.; таблиця знаходження широти та азимута по Полярній Зірці; таблиця фізичних координат Сонця 1948 р.; схід та захід Сонця — 1948 р.; координати міст; Пояснення до «Короткого астро­номічного календаря» — всього неповних 19 сторінок розміром з невеликий шкільний зошит. Календар вийшов у видавництві «Нау­кова думка». На прилавках книгарень він з’явився, очевидячки, в останні місяці року, бо до друку його підписали лише 21.VIІ. 1948 р.! Тираж його був 2000 примірників, ціна — 20 коп. Ка­лендар на 1949 р. вийшов вже з невеликим запізненням, оскільки був підписаний до друку 17.1.1949 р. Тираж та ціна були такі ж, як у попереднього випуску, але обсяг дещо збільшився за рахунок нових таблиць та додатка — статті С.І. Селешникова «Меніскові телескопи». Календар на 1950 р. був надрукований вже вчасно, він мав вклейку — рухому карту зоряного неба, тираж його збільшився до 10 000 примірників.

 

Відповідальним редактором перших трьох випусків був акаде­мік АН України, директор Головної астрономічної обсерваторії О.Я. Орлов; упорядниками — С.В. Дроздов і С.І. Селешников; видавався календар українською мовою. На 1951 р. календар (від­повідальний редактор — член-кореспондент АН України В.П. Цесевич) вийшов 100-тисячним тиражем, але російською мовою — Президія АН України, не порадившись з упорядниками й не по­передивши їх, прийняла таку ухвалу, бажаючи зробити «Календар» доступним для читачів всього Радянського Союзу. Здавалось би, що намір схвальний, але згодом він призвів до тимчасового припи­нення видання.

 

З цього, 1951 р., в «Календарі» з’явився розділ «Пам’ятні да­ти», матеріал для якого готували С.І. Селешников (1951—1965 рр.), М.Г. Родрігес (1971—1986 рр.), Л.О. Колоколова (1987—1991 рр.), А.М. Довгопол (з 1992 р.). Починаючи з випуску на 1953 р. в ка­лендарі публікувались анотації новинок літератури з астрономії та космонавтики; С.І. Селешников (1953—1965 рр.), О.К. Осипов (1969, 1972—1982 рр.). Карти видимих шляхів планет вперше з’я­вились в календарі на 1956 р.

 

«Краткий астрономический календарь» користувався великим попитом: редакція одержувала багато листів від аматорів астрономії з проханням надіслати календар, бо в їхньому селі (місті, селищі) неможливо купити його. Але тираж календаря (25 000 прим, в 1952 р., 100 000 — в 1953 р.) почав знижуватись і впав до 8000 в 1959 р. А на 1960—1962 рр. календарі взагалі не виходили, бо мож­ливості академічної поліграфічної бази виявились недостатніми, щоб забезпечити випуск монографій, наукових журналів та ще якогось календаря! Все ж 1962 р. його було поновлено, тоді вийшов у світ випуск на 1963 р. Але 1964 р. знов грянув грім: влітку цього року на засіданні Редакційно-видавничої ради (РВР) АН СРСР (!) було визнано недоцільним видавати два астрономічні календарі російською мовою в АН СРСР і АН України. На захист свого ви­пліду встав засновник календаря С.В. Дроздов. Він «бомбардував» листами найвищих начальників від науки, мобілізував на підтримку календаря астрономічну громадськість, і в січні 1965 р. пленум Астрономічної ради АН СРСР ухвалив: «У зв’язку з наміченим при­пиненням публікації «Краткого астрономического календаря», ви­даваного ГАО АН УРСР, пленум Астроради звертається до РВР АН УРСР з проханням продовжити видання календаря, що є доб­рим посібником для широкого кола аматорів астрономії і не дублює інші подібні довідники». Кваліфікована думка фахівців була одно­стайна: календарі потрібні обидва.

 

Врешті було досягнуто угоди про видання календаря україн­ською мовою. З ініціативи проф. Д.В. Пясковського співробітники обсерваторії при Київському університеті ім. Т.Г. Шевченка під­готували в 1968 р. матеріали для календаря на 1969 р. Він вийшов, як завжди, у видавництві «Наукова думка» (відповідальний редак­тор Д.В. Пясковський), але з грифом — «Київське відділення Все­союзного астрономо-геодезичного товариства». У продажу календар з’явився, мабуть, на початку 1969 р., тому що до друку його було підписано лише 28.X. 1968 р. На 1970 р. календар знов не вийшов через організаційні «неув’язки».

 

У ці буремні для календаря роки його відповідальним редакто­ром був член-кореспондент АН України, директор Головної астро­номічної обсерваторії А.О. Яковкін (1952—1959 рр., 1963—1965 рр.).

 

Починаючи з випуску на 1971 р., календар виходить вже без­перервно й своєчасно; відповідальними редакторами за цей час були: академік АН України Є.П. Федоров (1971—1977 рр.), доктор фіз.-мат. наук О.К. Король (1978 р.), доктор фіз.-мат. наук В.С. Кислюк (з 1979 р.). За більш ніж 45-річну історію «Короткого астрономічного календаря» в ньому було опубліковано понад 100 статей. Випуски тих давніх літ вже стали бібліографічною рідкістю тому здається доречним наведений нижче список цих статей. В ар­хіві редколегії є всі попередні випуски, тому ті, кого зацікавить будь-яка стаття, можуть замовити її копію.

 

Текст подано зі скороченням.

Джерело: Короткий астрономічний календар 1994, с. 165—169

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

afisha 1