Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Розв’язок астрофізичної проблеми пов’язує темну матерію та надмасивні чорні діри

24 липня 2024

Нове дослідження, можливо, виявило зв’язок між надмасивними чорними дірами та частинками темної матерії, що могло б вирішити проблему, яка десятиліттями турбувала астрофізиків: «проблему останнього парсека».

 

 

Торік міжнародна група дослідників виявила фоновий «гул» гравітаційних хвиль. Вони припустили, що цей фоновий сигнал виходить від мільйонів пар надмасивних чорних дір, що зливаються.

 

Надмасивні чорні діри в сотні тисяч до мільярдів разів більші за масою, ніж Сонце. Але теорія вказує на те, що такі злиття між парами надмасивних чорних дір не мають відбутися. Оскільки спостерігати такі об’єкти надзвичайно важко, астрофізикам доводиться покладатися на теоретичне моделювання, щоб зрозуміти динаміку пар чорних дір.

Read more

Головній астрономічній обсерваторії НАН України — 80 років

14 липня 2024

17 липня 2024 року виповнюється 80 років від часу заснування Головної астрономічної обсерваторії (ГАО) Національної академії наук України.

 

 

Зусиллями кількох поколінь астрономів ГАО перетворилась у відому наукову установу, яка має висококваліфіковані кадри та займає провідне місце з різних напрямів астрономії. Обсерваторія має тісні наукові зв’язки з багатьма астрономічними закладами України та світу. Вона була ініціатором і учасником міжнародних програм і проєктів, зокрема створення Каталогу фундаментальних слабких зір та фотографічного огляду неба, спостереження комети Галлея, визначення варіацій глобальних характеристик Сонця, а також брала участь у підготовці та здійсненні космічних проєктів ВЕГА, ФОБОС, КОРОНАС та інших.

 

З нагоди ювілею в ГАО 1517 липня поточного року відбудеться Міжнародна наукова конференція «Головна астрономічна обсерваторія НАН України — від 1944 р. і надалі. Вплив міжнародної співпраці».

 

За інф. з сайту ГАО НАН України підготував Іван Крячко

Пошук інформації на порталі

Космічний телескоп Джеймса Вебба

 

І.А. Верлюк

Головна астрономічна обсерваторія НАН України

 

Наприкінці 2021 року відбулася дуже визначна подія, яку астрономи та науковці всього світу вже багато років нетерпляче чекали.

 

25 грудня 2021 року важка ракета-носій «Аріан-5» стартувала з космодрому Куру у Французькій Гвіані разом із Космічним телескопом імені Джеймса Вебба, розміщеним під її головним обтічником у складеному стані. Через 27 хвилин після старту телескоп відокремився від другого ступеня ракетоносія і почав переліт до точки Лагранжа L2 у системі Сонце — Земля, який займе 4 тижні. За цей час він має розгорнути теплозахисний екран та оптичну систему.

 

JWST 1

 

Космічний телескоп ім. Джеймса Вебба стане однією з основних космічних обсерваторій нового покоління, яка досліджуватиме найрізноманітніші об’єкти Всесвіту в інфрачервоному діапазоні хвиль, продовжуючи програми обсерваторії-попередниці — Космічного телескопа імені Габбла (КТГ). Загалом на створення Космічного телескопа ім. Джеймса Вебба пішло 25 років, а комплексні випробування зайняли майже три роки. Перші наукові спостереження стартують не раніше ніж через півроку після запуску. Усього ж обсерваторія має пропрацювати в космосі  5―10 років.

 

JWST 2

 

Наукові завдання, які виконуватиме Космічний телескоп ім. Джеймса Вебба, різнопланові,  з-поміж них: знайти перші галактики та зорі, що утворилися після Великого вибуху;  визначити, як вони еволюціонували з моменту свого утворення і до нашого часу; дослідити формування зір і планетних систем  навколо них; вивчити фізичні та хімічні властивості екзопланет та їхніх атмосфер, зокрема з погляду потенційної життєдіяльності.

 

Нижче наведено деякі загальні відомості про цей телескоп.

 

• Розробляти Космічний телескоп  ім. Джеймса Вебба почали ще 1996 року, коли КТГ тільки почав робити свої  відкриття.

 

• Його названо на честь Джеймса Вебба, який керував NASA у 60-ті роки минулого сторіччя.

 

• Спочатку планували витратити 500 млн доларів та запустити телескоп у 2007 році. Але  2005 року проєкт переглянули та збільшили фінансування у 9 разів — до 4,5 млрд доларів. До розроблення приєдналися Европейська та Канадська космічні агенції. До 2021 року сумарна варість витрат на телескоп досягла вже 10 млрд. доларів.

 

• У створенні телескопа взяли участь підрядники з 20 різних країн. Воно остаточно закінчилося у 2019 році, потім майже два роки телескоп проходив всілякі випробування.

 

• Головне дзеркало Космічного телескопа ім. Джеймса Вебба у 6 разів більше, ніж у КТГ; він зможе «побачити» в сотні разів тьмяніші об'єкти, ніж може КТГ.

 

JWST 3

 

• Якби дзеркало Космічного телескопа  ім. Джеймса Вебба було монолітним, воно просто не помістилося би під обтічник ракети-носія, тому його зробили сегментованим. Воно складається з 18 сегментів, кожен із яких важить 20 кілограмів. Шестикутна форма сегментів дозволяє отримати дзеркало приблизно круглої форми, діаметром 6,5 метрів. Керують положенням сегментів 126 невеликих двигунів.

 

JWST 4

 

• Кожний сегмент дзеркала покритий тонким  шаром золота. Товщина золотого покриття становить сто нанометрів, а всього на дзеркало пішло 48.25 г чистого золота, що можна порівняти з масою м'яча для гольфу. Золото вибрано не випадково — воно краще відбиває інфрачервоне випромінювання та довгохвильову частину оптичного випромінювання.

 

JWST 5

 

JWST 6

 

• Коли Космічний телескоп ім. Джеймса Вебба прибуде на своє робоче місце у точку Лагранжа L2, то розпочнеться тримісячна процедура юстування оптичної системи. Після цього два місяці піде на калібрування наукових приладів. І лише за півроку після запуску телескоп отримає перші повноцінні астрономічні дані.

 

• Уже є список перших об'єктів для спостережень, він містить 286 заявок, які у сумі займуть близько шести тисяч годин спостережного часу телескопа. До нього входять уже відкриті екзопланети, диски навколо молодих зір, дуже далекі галактики, квазари та протоскупчення, галактики у Місцевій групі галактик, об'єкти Сонячної системи (комети, астероїди, транснептунові об'єкти, крижані велетні), а також зорі й  туманності Молочного Шляху та його галактики-супутники.

 

JWST 7

 

Фото з сайту NASA

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

astrospadok ua

afisha 1