Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Розв’язок астрофізичної проблеми пов’язує темну матерію та надмасивні чорні діри

24 липня 2024

Нове дослідження, можливо, виявило зв’язок між надмасивними чорними дірами та частинками темної матерії, що могло б вирішити проблему, яка десятиліттями турбувала астрофізиків: «проблему останнього парсека».

 

 

Торік міжнародна група дослідників виявила фоновий «гул» гравітаційних хвиль. Вони припустили, що цей фоновий сигнал виходить від мільйонів пар надмасивних чорних дір, що зливаються.

 

Надмасивні чорні діри в сотні тисяч до мільярдів разів більші за масою, ніж Сонце. Але теорія вказує на те, що такі злиття між парами надмасивних чорних дір не мають відбутися. Оскільки спостерігати такі об’єкти надзвичайно важко, астрофізикам доводиться покладатися на теоретичне моделювання, щоб зрозуміти динаміку пар чорних дір.

Read more

Головній астрономічній обсерваторії НАН України — 80 років

14 липня 2024

17 липня 2024 року виповнюється 80 років від часу заснування Головної астрономічної обсерваторії (ГАО) Національної академії наук України.

 

 

Зусиллями кількох поколінь астрономів ГАО перетворилась у відому наукову установу, яка має висококваліфіковані кадри та займає провідне місце з різних напрямів астрономії. Обсерваторія має тісні наукові зв’язки з багатьма астрономічними закладами України та світу. Вона була ініціатором і учасником міжнародних програм і проєктів, зокрема створення Каталогу фундаментальних слабких зір та фотографічного огляду неба, спостереження комети Галлея, визначення варіацій глобальних характеристик Сонця, а також брала участь у підготовці та здійсненні космічних проєктів ВЕГА, ФОБОС, КОРОНАС та інших.

 

З нагоди ювілею в ГАО 1517 липня поточного року відбудеться Міжнародна наукова конференція «Головна астрономічна обсерваторія НАН України — від 1944 р. і надалі. Вплив міжнародної співпраці».

 

За інф. з сайту ГАО НАН України підготував Іван Крячко

Пошук інформації на порталі

 

Стратосферна інфрачервона обсерваторія «СОФІЯ»

 

Л.М. Свачій

кандидат фізико-математичних наук

Головна астрономічна обсерваторія НАН України

 

 

26 травня 2010 р. розпочала спостереження найбільша у світі повітряна обсерваторія «СОФІЯ» (англійською SOFIA: Stratospheric Observatory for Infrared Astronomy — Стратосферна обсерваторія для інфрачервоної астрономії), її розробили фахівці з NASA та Німецького аерокосмічного центру.

 

SOFIA

 

Стратосферна інфрачервона обсерваторія «СОФІЯ». Фото з сайту NASA.

 

Обсерваторія «СОФІЯ» має такі прилади:

  • 17-тонний телескоп-рефлектор з діаметром головного дзеркала 2,5 м, стабілізований за допомогою гіроскопів. Його розробили німецькі фахівці зі Штуттгартського університету;
  • камера «FORCAST» (Faint Object InfrRed CAmera for the SOFIA Telescope);
  • два спектрометри та фотометр.

 

Усі ці прилади розміщено на борту літака-носія, яким є модифікований авіалайнер «Боїнг 747-СП». На борту літака ще міститься охолоджувач, який використовується, щоб мінімізувати власне фонове інфрачервоне випромінювання обсерваторії. «СОФІЯ» проводить спостереження в дуже широкому інтервалі довжин електромагнітних хвиль — від 0,3 до 1600 мкм. Це субміліметрове, ультрафіолетове, видиме й інфрачервоне випромінювання. При цьому основний діапазон — інфрачервоний: близький, середній і далекий. Фахівці вважають, що обсерваторія «СОФІЯ» — це великий крок уперед до спектроскопічних спостережень холодного Всесвіту.

 

Для спостережень літак-носій з екіпажем на борту піднімається на 12—14 км. На цій висоті вже майже немає водяної пари, котра найбільше перешкоджає проведенню спостережень в інфрачервоній ділянці спектру.

 

Обсерваторія «СОФІЯ» допомагаєвченимдосліджуватирізноманітніастрономічніявищайоб’єкти, середяких:

  • процеси народження та згасання зір;
  • формування планетних систем;
  • ідентифікація складних молекул у космосі;
  • планети, комети й астероїди Сонячної системи;
  • туманності й пил у галактиках;
  • чорні дірки в галактичних центрах.

 

Загалом, стратосферна обсерваторія проводить такі спостереження, котрі неможливо здійснити за допомогою навіть найбільших і найвище встановлених наземних телескопів. Як відомо, астрономам допомагають орбітальні (космічні) телескопи, зокрема запущені недавно інфрачервоні обсерваторії «Гершель» і «WISE». При цьому стратосферна обсерваторія — це відносно дешевий засіб, щоб доповнити дорогі космічні телескопи. «СОФІЯ» — перший інфрачервоний телескоп повітряного базування, який функціонує постійно, тобто регулярно піднімається на потрібну висоту.

 

У середині грудня 2009 р. телескоп під час тестування вперше повністю «розплющив» своє інфрачервоне «око», а через кілька місяців його перевірку повністю закінчили. У третій декаді травня 2010 р. обсерваторія «СОФІЯ» провела перші спостереження з висоти 10,7 км. Цей нічний кількагодинний політ (швидкість була 800 км/год) з десятком фахівців на борту започаткував регулярну багаторічну роботу обсерваторії. Основні наукові результати першого польоту: здобуто дуже чіткі зображення галактики М82 і Юпітера на таких довжинах хвиль, на яких не можуть спостерігати ні наземні, ні сучасні космічні телескопи. Телескоп на борту «СОФІЇ» виправдав (і навіть перевершив) сподівання вчених.

 

Фахівці мають надію, що стратосферна обсерваторія «СОФІЯ» прослужить ученим щонайменше два десятиліття, здійснюючи польоти по декілька разів на тиждень. Наукові спостереження координують американські фахівці з кількох університетів (асоціація USRA — Universities Space Research Association) та німецькі вчені з інституту «СОФІЯ» (Deutsches SOFIA Institut).

 

Джерело: Астрономічний календар 2011, с. 310—311

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

astrospadok ua

afisha 1