Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Найточніша перевірка загальної теорії відносності за межами Молочного Шляху

22 червня 2018

Міжнародна група астрономів, які працювали з Космічним телескопом імені Габбла та Дуже великим телескопом Європейської південної обсерваторії, зробила найточніший на тепер тест загальної теорії відносності за межами Молочного Шляху. Сусідня галактика ESO 325-G004, як сильна гравітаційна лінза, заломлює світло галактики, розміщеної далеко за нею, і створює кільце Ейнштейна навколо свого центра. Порівнявши масу ESO 325-G004 із значенням кривизни простору навколо неї, астрономи виявили, що гравітація на цих астрономічних відстанях поводить себе так, як передбачає загальна теорія відносності. Цей результат «виводить з гри» деякі альтернативні теорії гравітації.

Докладніше:

Обсерваторія XMM-Newton допомогла знайти загублену міжгалактичну матерію

21 червня 2018

Після майже 20-річних пошуків астрономи, які працюють з космічною обсерваторією XMM-Newton Європейського космічного агентства, нарешті знайшли докази того, що досі відому «недостачу» в загальному балансі звичайної матерії Всесвіту, покриває гарячий дифузний газ, який пронизує космічний простір. Загадкова темна матерія і темна енергія складають приблизно 25 і 70 відсотків нашого всесвіту відповідно. Натомість звичайна матерія (речовина й відомі фізичні поля) з якої складається все, що ми бачимо, — від зір і галактик до планет і людей — становить лише близько п’яти відсотків. Але навіть їх не так легко відстежити.

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

АЗТ-2: початок астрофізичної тематики в ГАО

(Спогади одного з перших спостерігачів)

 

О. В. Мороженко

доктор фізико-математичних наук

Головна астрономічна обсерваторія НАН України

 

Pochatok astrofiz v GAO 1

 

Відновивши в пам’яті епопею становлення астрофізичних досліджень у Головній астрономічній обсерваторії (ГАО), на закономірне запитання сучасника: «З чого почалась астрофізика в ГАО?» я не знайшов доречнішої відповіді, ніж дуже коротка: з інструмента АЗТ-2. Спробую докладніше розповісти про це.

 

Разом зі співробітницею ГАО Л.М. Кізюн ми стали проглядати річні звіти обсерваторії у зворотному в часі порядку, почавши від 1959 р., коли були завершені роботи з монтування АЗТ-2. У звітах згадуються різні стадії ланцюжка: будівництво башти (1957―1958 рр.); виготовлення робочих креслень для будівництва (1957 р.); розробка проектного завдання для будівництва башти АЗТ-2 (1956 р.). На цьому й закінчилися будь-які згадки про названий телескоп. Навіть у Плані науково-організаційних робіт упродовж п’ятирічки 1951—1955 рр. не було жодного слова про наміри обладнати обсерваторію цим телескопом. Усе ж, бажаючи дізнатися більше, ми стали ознайомлюватися з листуванням за 1951―1955 рр., поки не натрапили на одну телеграму. Подаю її тут мовою оригіналу:

 

Киев Обсерватория Академии наук Яковкину

Ленинград 44/103 26 13 1020

На номер 12/9001 от 5/3 Цена Рефлектора 1700 тысяч тчк Башни

Подъемные  площадки не изготовляем Договор вышлем получении согласия

Окуляр Панфилов.

 

Суть цієї телеграми прояснив лист ГАО АН УРСР від 4 листопада 1954 р. за № 584 (далі — мовою оригіналу).

 

Директору Союзного завода №3491.

 

Главная астрономическая обсерватория АН УССР просит дать указание сообщить нам о возможности получения в этом году изготовленного Вами 70-см рефлектора.

 

Инструмент этот был Вами изготовлен для Астрономической обсерватории Киевского Государственного университета. За отсутствием средств указанная Обсерватория вынуждена была отказаться от инструмента. На наш запрос о возможности передачи нам этого инструмента Завод еще в мае месяце этого года ответил положительно и выслал договор для соответствующего оформления. Однако оформление договора задержалось из-за неясности вопроса об ассигновании средств. Теперь выяснено, что наша просьба об отпуске средств в 1 700 000 рублей удовлетворена Президиумом Академии наук УССР. Согласно присланному Вами договору в мае месяце, стоимость инструмента определялась именно этой суммой.

 

В связи с изложенным необходимо срочно подтвердить Президиуму АН УССР, что отпускаемые нам средства будут использованы в этом году. На наш телеграфный запрос Завод не ответил. Поэтому мы вторично обращаемся к Вам с просьбой подтвердить нам, что рефлектор действительно будет нам выдан заводом и оплата за него Вами будет принята.

Директор Главной астрономической обсерватории АН УССР

Член-корреспондент АН УССР А.А. Яковкин

1Союзний завод №349 — пізніше Державний оптико-механічний завод, скорочено ДОМЗ (російською — скорочено ГОМЗ).

 

Насправді ж ГАО отримала телескоп у жовтні 1955 р.; наступного року підготували документацію для проектування башти 70-см телескопа, а 1957 р. розробили робочі креслення. Того ж року «Академбуд» розпочав будівництво башти.

 

Оскільки куратором астрофізичної тематики, яка обмежувалася зоряною астрономією, був учений секретар обсерваторії Ш.Г. Горделадзе, то саме він разом із заступником директора по господарській частині Н.К. Загоруйко відповідали за будівництво башти й монтаж АЗТ-2. Ці роботи були завершені 1959 р.

 

У той час АЗТ-2 був найбільшим телескопом серед інструментів українських обсерваторій. Наявні тоді два п’ятдесятидюймові (125 см) телескопи в Криму належали АН СРСР та МДУ ім. М.В. Ломоносова, а всі астрофізичні роботи українських обсерваторій велися на рефракторах з діаметром оптики приблизно 20 см. Тож оснащення ГАО таким потужним інструментом породило проблему сформувати в обсерваторії відповідну наукову тематику. У цьому активно взяли участь С.К. Всехсвятський (кометні дослідження), М.П. Барабашов (планетна тематика) та В.П. Цесевич (астрофізичні дослідження зір). Кожний з цих учених претендував на домінування своїх наукових зацікавлень. Треба віддати належне учневі В.А. Амбарцумяна — Ш.Г. Горделадзе, який був не лише кваліфікованим теоретиком, але й чудовим організатором. Він дійшов єдиного правильного висновку, що вже сама назва «Головна астрономічна обсерваторія» зобов’язує мати широку наукову тематику, конкретизацію якої визначить майбутнє.

 

Тогочасна астрофізика в ГАО обмежувалася дослідженнями із зоряної астрономії, а з 1955 р. зусилля всієї астрофізичної групи (В.І. Ворошилов, Л.М. Яворська (Колесник), Ф.Й. Лукацька, Г.Л. Федорченко) були спрямовані на виконання громіздкої роботи з вивчення структури Галактики за планом П.П. Паренаго. Через це в той час актуальною була і проблема кадрів. Тому наступні роки ознаменувалися надзвичайно активним збільшенням астрофізичної групи. Зокрема, до 1962 р. кількість астрофізиків у ГАО зросла більш ніж уп’ятеро — від 4 до 21. Так, 1958 р. в обсерваторію прибули аспірантка М.М. Миронова (науковий керівник М.П. Барабашов) і випускник радіофізичного факультету КДУ К.Ю. Скорик, наступного року — В.П. Конопльова (старший науковий співробітник, за конкурсом), випускники 1958 р. — О.А. Рубашевський, О.І. Дідиченко (Дворіна), Е.С. Хейло та випускники 1959 р. — В.В. Аврамчук, О.В. Мороженко. У 1960 р. колектив ГАО поповнився учнем М.П. Барабашова І.К. Ковалем (старший науковий співробітник, за конкурсом), а також випускниками Одеського державного університету 1953 р. (М.Я. Орлов) та 1960 р. (Л.Р. Лісіна, М.Г. Родрігес). У наступні два роки співробітниками ГАО стали випускники Харківського державного університету (ХДУ) Л.А. Бугаєнко й О.І. Бугаєнко, випускник Одеського державного університету О.Ф. Пугач, М.М. Миронова (після закінчення аспірантури). Крім того, до аспірантури вступили І.Г. Колесник і Л.М. Шульман (обидва — випускники КДУ, науковим керівником у них був Д.А. Франк-Каменецький), Е.Г. Яновицький (ХДУ, науковий керівник В.В. Соболєв).

 

Відзначу, що тоді випускників вишів зараховували на такі «почесні» посади як лаборант, технік, старший технік, обчислювач і лише через деякий час їх удостоювали посади інженер і, як виняток, молодший науковий співробітник. Безумовно, досить активним було кадрове поповнення і в наступні роки, але я обмежився 1962 р., бо вже тоді навколо АЗТ-2 сформувався колектив, який не лише зміг ввести його в роботу, але й набагато розширити астрофізичну тематику. Крім зоряної астрономії, тогочасні астрофізичні дослідження в ГАО охопили фотометрію змінних зір (Ф.Й. Лукацька, О.Ф. Пугач, О.А. Рубашевський), спектрофотометрію та спектроскопію зір (М.Я. Орлов, М.Г. Родрігес), поляриметрію тіл Сонячної системи (В.В. Аврамчук, О.І. Бугаєнко, О.В. Мороженко), фільтрову фотометрію та спектрофотометрію тіл Сонячної системи (В.В. Аврамчук, Л.А. Бугаєнко, О.І. Бугаєнко, О.І. Дідиченко, І.К. Коваль, В.П. Конопльова, Л.Р. Лісіна, М.М. Миронова, О.В. Мороженко). До того ж, були розпочаті роботи в галузі теоретичної астрофізики (І.Г. Колесник, Л.М. Шульман, Е.Г. Яновицький).

 

У березні 1960 р. ДОМЗ дозволив розпочати дослідження й освоєння АЗТ-2, який був оснащений касетними камерами (для фотографування ділянок зоряного неба, планет, комет і Місяця), низькодисперсними призмовими спектрографами АСП-5, АСП-6, АСП-7, а також фотоелектричним фотометром-поляриметром АФМ-3. Так, у підготовленому В.П. Конопльовою звіті відділу астрофізики з теми «Дослідження інструментів. І. Рефлектор АЗТ-2» відзначено (подаю мовою оригіналу, скорочено):

 

«Пробные наблюдения начаты в марте 1960 г. после получения разрешения завода-изготовителя на эксплуатацию двух узлов телескопа — фокуса Ньютона (F=3,1 м) и фокуса Кассегрена (F=10,5 м). Параллельно производились устранения многочисленных недоделок, юстировка и исследование телескопа. Ниже приводится перечень основных работ:

1. Система Ньютона с фотографической камерой (Коноплёва В.П., Хейло Э.С.). Получены пробные снимки избранных областей неба. Предельная звездная величина в фотографических лучах составляет 17m

2. Система Ньютона со спектрографом АСП-6 (Коноплёва В.П.). Определен наклон кассетной части и отсчеты, соответствующие лучшему фокусу коллиматора и камеры, проведена юстировка спектрографа. Подобраны экспозиции для ярких звезд и получены пробные калибровочные снимки…

3. Система Кассегрена (F=10,5 м) с фотографической камерой. Получены пробные фокусировочные снимки (Коноплёва В.П., Орлов М.Я., Хейло Э.С.). По проекту И.К. Коваля в мастерской обсерватории изготовлена увеличительная камера (F ≈ 39 м) и получены пробные фокусировочные снимки (Коваль И.К., Мороженко А.В., Дидыченко Е.И.). Работы по приведению системы в рабочее состояние не закончены.

4. Система Кассегрена (F = 10,5 м) со спектрографом АСП-5 (Миронова М.Н., Коноплёва В.П., Мороженко А.В., Орлов М.Я.). Проведена юстировка спектрографа, выполнена фокусировка при разных температурах, определен наклон спектральных линий, являющийся следствием непараллельности щели преломляющему ребру призмы…

5. Система Кассегрена (F = 10,5 м) с электрофотометром АФМ-3. Эта система не передана заводом в эксплуатацию. Выполнены монтаж и юстировка электрофотометра и поляризационной приставки, частично изменена схема электрофотометра (Скорик К.Е.). Проведены испытания электрофотометра и пробные электрофотометричекие наблюдения звезд и поляриметрические наблюдения Луны (Аврамчук В.В., Лукацкая Ф.И., Скорик К.Е.).

6. Исследование главного зеркала (Гуртовенко Э.А., Хейло Э.С.). Для исследования оптических свойств главного зеркала в мастерской обсерватории изготовлена диафрагма Гартмана, содержащая 49 отверстий диаметром 20 мм, расположенных вдоль четырех диаметров в шести концентрических зонах. Выполнено предварительное исследование системы Ньютона. Определены продольная сферическая аберрация и астигматизм на оси. Вычислена постоянная Гартмана, которая оказалась равной Т = 0,14.

7. Система Кассегрена (F = 28 м). Выполнен монтаж гиперболического зеркала в сменную часть первичного фокуса. Проведена фокусировка фотографической камеры и спектрографа АСП-7. (Коваль И.К., Мороженко А.В., Скорик К.Е., Орлов М.Я.).

Работа по освоению и исследованию АЗТ-2 проводилась под руководством чл.-кор. АН УССР А.А. Яковкина».

 

Виявлені численні недоробки й несправності виправила бригада робітників ДОМЗ за активної участі К.Ю. Скорика. Відзначмо, що пізніше ДОМЗ замінив АФМ-3 сучаснішим і досконалішим АФМ-6, хоча ідеологія та характеристики не змінилися: приймач випромінювання — фотопомножувач ФЕП-19М із сурм’яно-цезієвим фотокатодом на спектральний діапазон від 320 до 650 нм; поляризатор — герапатитовий поляроїд.

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

afisha 1