Науково-популярні статті з різних галузей астрономії

Репсольди

Л. В. Казанцева

кандидат фізико-математичних наук

Астрономічна обсерваторія Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Д. Вандерка

Товариство наукових інструментів (Берлін)

Ще донедавна багато обсерваторій світу мали у своєму спостережницькому арсеналі стаціонарні та переносні інструменти фірми Репсольдів. Частково змінюючи назву, німецька родинна фірма успішно пропрацювала 117 років. Хто ж вони — майстри Репсольди з Гамбургу?

Механік за покликанням Йоган Ґеорґ Репсольд (1770—1830) почав свій трудовий шлях у Гамбурзі міським землеміром, пізніше став керівником пожежної команди, помічником брандмейстера. З 1799 р. він уже брандмейстер і відповідає за роботу у місті інструментальних засобів, машинного обладнання та системи маяків пожежного відомства. Маючи схильність до механіки та доступ до майстерень пожежної охорони міста, Й. Ґ. Репсольд у вільний час майстрував різні механізми та пристрої. Випадкове знайомство з астрономом і геодезистом Й. К. Корнером (1774—1834) привернуло його увагу до астрономії.

У 1802 р. Й. Ґ Репсольд відкрив невелику приватну обсерваторію в маленькому дерев’яному будинку на території давньої фортеці Альберта (BastionAlbertus, Стінтфанг, на околиці Гамбурзького порту). Головним інструментом цієї обсерваторії став виготовлений Й. Ґ. Репсольдом власноручно вимірювальний прилад на зразок того, що його винайшов 1704 р. данський астроном Олаф Ремер — «меридіанне колесо» («Rota meridiana»), як називав його винахідник. Саме цей інструмент став прототипом майбутніх меридіанних кругів. Придатний до точних кутових вимірянь, винайдений О. Ремером інструмент довгий час був незатребуваним. Тогочасні вимоги астрономів до проведення кутових вимірювань цілком задовольняли великі квадранти виробництва переважно англійських і французьких фірм, зроблені здебільшого Ґеорґом Ґрахамом (1675—1751) і Джоном Бьордом (1709—1776) з Лондона та Клаудіо Ланґлоісом (?—1751) з Парижа. До того ж тривалий час існували нездоланні проблеми у виробництві такого інструмента — наприклад, як мінімізувати викривлення профілю круга під час лиття або виконати точне градуювання його вручну. Тільки після того, як Джеймс Рамсден (1735—1800) винайшов 1766 р. ділильну машину, а вдосконалений процес розмічання таких інструментів дав змогу наносити точні поділки через 10″, інструмент з повним відліковим кругом нарешті привернув до себе увагу. Й. Ґ. Репсольд був першим, хто майже через 100 років після О. Ремера виготовив точний меридіанний круг із відліковим кругом діаметром 1.1 м та зоровою трубою (діаметр лінзи — 23.2 см).

Під час окупації Гамбурга наполеонівськими військами обсерваторія Й. Ґ. Репсольда була зруйнована 1811 р. На щастя, йому вдалося сховати інструментарій перед вторгненням.

Поступово до Й. Ґ. Репсольда стали надходити замовлення на наукове обладнання. Крім декількох невеликих астрономічних інструментів він виготовив геодезичні інструменти для багатьох відомих астрономів, серед яких Генріх Крістіан Шумахер (1780—1850), професор астрономії університету Копенгагена, пізніше редактор відомого періодичного видання «Астрономічні вісті» («Astronomische Nachrichten»), Карл Фрідріх Ґаусс, професор Геттінгенського університету та директор обсерваторії. За пропозицією Ґаусса був придбаний перший меридіанний круг Репсольда для Геттінгенської обсерваторії. Після декількох важливих удосконалень, зроблених майстром (наприклад, точніше градуювання круга), інструмент був особисто ним установлений 1818 р. До нашого часу меридіанний круг не зберігся, лишилося тільки декілька спиць від відлікового круга.

У 1818 р. Й. Ґ. Репсольд розпочав конструювати свою власну ділильну машину діаметром 1.29 м. На жаль, йому не вдалося закінчити цю точну роботу до 1830 р., коли сталося нещастя — він загинув під час гасіння однієї з пожеж, продовжуючи працювати у пожежному відомстві. Ділильну машину завершив через півтора року його син Адольф (1806—1871). Двоє з восьми дітей Й. Ґ. Репсольда продовжили його справу: сини Ґеорґ (1804—1885) й Адольф перетворили майстерню у фірму «А. і Ґ. Репсольд» («А. & G. Repsold»), при цьому Ґеорґ продовжував, як і батько, працювати пожежником, а Адольф став міським інспектором мір і вагів. Після смерті Адольфа фірмою керували вже його сини Оскар-Філіп (1842—1919) і Йоган Адольф-Ганс (1838—1919), що відомий як математик і астроном, іноземний член-кореспондент Петербурзької Академії наук.

Компанія Репсольдів крім меридіанних кругів виробляла геліометри та геліографи — спеціальні телескопи, пристосовані для вимірювання діаметрів Сонця, Місяця, планет і подвійних зір. У 1848 р. великий геліограф був переданий М. Дж. Джонсону (1805—1859), директору Редкліффської обсерваторії в Оксфорді (Англія). Цей інструмент уважався найточнішим інструментом того часу. Двошарові лінзи з фокусною відстанню 3.2 м доставила мюнхенська компанія Мерца.

Й. А.-Г. Репсольд став керувати компанією 1862 р. Коли Ґ. Репсольд відійшов від справ 1867 р. й О.-Ф. Репсольд, третій син Адольфа, став партнером, то назва компанії змінилася на «А. Репсольд і сини в Гамбурзі» («A. Repsold & Sohne in Hamburg»). Після смерті А. Репсольда 13 березня 1871 р. обидва його сини успішно продовжували бізнес батька. Йоган Адольф став керівником і «далекоглядною головою» компанії, тоді як Оскар-Філіп був відповідальним за майстерню, де він фактично виконував усі роботи з градуювання дуг і доводив до кінця налагоджувальні роботи.

Рис. 4. О.-Ф. Репсольд (праворуч) і Й. А.-Г. Репсольд (ліворуч)

Завдяки тісним зв’язкам Й. А.-Г. Репсольда й обміну ідеями з багатьма астрономами та вченими були впроваджені численні інновації, особливо в конструкції меридіанних кругів. Попит на них зростав — тільки за час керівництва Й. А.-Г. Репсольда фірма продала 30 меридіанних кругів із загальної кількості виготовлених 41 (див. таблицю). Їх поставили в різні куточки світу, зокрема й у Київ. Цей потік інструментів був зумовлений переважно спільною міжнародною працею відомих обсерваторій для створення зоряних каталогів, а також програмою спостережень проходження Венери перед диском Сонця 1874 та 1882 рр.

Рис. 5. Меридіанний круг Репсольда (м. Київ)

Хроніка поставок меридіанних кругів фірмою Репсольдів

Серед широкої різноманітності точних інструментів компанії «А. Репсольд і сини в Гамбурзі» були рефрактори та фотографічні труби, геліометри, екваторіальні та паралактичні монтування, переносні універсальні інструменти, вертикальні й азимутальні круги, геодезичні інструменти (теодоліти та рівні), дзеркальні круги, астрономічні годинники, ділильні круги для лінійних і колових шкал, поворотні маятники, щоб вимірювати силу земного тяжіння.

Після майже 120 років визнаної роботи фірма Репсольдів перестала існувати 1919 р. зі смертю професора Й. А.-Г. Репсольда (1 вересня 1919 р.). Його брат О.-Ф. Репсольд помер 22 жовтня 1919 р. На жаль, брати не мали спадкоємців чоловічої статі, а ще на початку справи домовилися, що вона буде припинена після смерті представників династії. За всі роки існування фірми Репсольдів у ній працювало не більше за 25 чоловік. Деякі з них самі стали відомими виробниками інструментів. Компанія Репсольдів з німецького міста Гамбурга тривалий час спеціалізувалася в галузі астрономічних інструментів і, можна сказати, на довгий час монополізувала світове виробництво меридіанних інструментів.

Прізвище родини майстрів стало невід’ємним від астрономічних інструментів і часто вживалось як певний тип точного інструмента. Вдячні спостерігачі увіковічили це прізвіще — на Місяці західніше від Океану Бур є кратер діаметром 107 км, що має назву Репсольд.

Джерело: Астрономічний календар 2009, с. 274—281