Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Найточніша перевірка загальної теорії відносності за межами Молочного Шляху

22 червня 2018

Міжнародна група астрономів, які працювали з Космічним телескопом імені Габбла та Дуже великим телескопом Європейської південної обсерваторії, зробила найточніший на тепер тест загальної теорії відносності за межами Молочного Шляху. Сусідня галактика ESO 325-G004, як сильна гравітаційна лінза, заломлює світло галактики, розміщеної далеко за нею, і створює кільце Ейнштейна навколо свого центра. Порівнявши масу ESO 325-G004 із значенням кривизни простору навколо неї, астрономи виявили, що гравітація на цих астрономічних відстанях поводить себе так, як передбачає загальна теорія відносності. Цей результат «виводить з гри» деякі альтернативні теорії гравітації.

Докладніше:

Обсерваторія XMM-Newton допомогла знайти загублену міжгалактичну матерію

21 червня 2018

Після майже 20-річних пошуків астрономи, які працюють з космічною обсерваторією XMM-Newton Європейського космічного агентства, нарешті знайшли докази того, що досі відому «недостачу» в загальному балансі звичайної матерії Всесвіту, покриває гарячий дифузний газ, який пронизує космічний простір. Загадкова темна матерія і темна енергія складають приблизно 25 і 70 відсотків нашого всесвіту відповідно. Натомість звичайна матерія (речовина й відомі фізичні поля) з якої складається все, що ми бачимо, — від зір і галактик до планет і людей — становить лише близько п’яти відсотків. Але навіть їх не так легко відстежити.

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

Творчі об’єднання астрономів

 

В. С. Кислюк

доктор фізико-математичних наук, професор

Головна астрономічна обсерваторія НАН України

 

 

Астрономія — наука, яка, мабуть, більше за інші галузі люд­ської діяльності потребує спілкування і співпраці науковців різних країн. Тому вони й об’єднуються в наукові товариства як у межах тієї чи іншої країни, так і в рамках окремих регіонів земної кулі, або і всього світу. Існує багато товариств, які об’єднують астрономів-професіоналів і аматорів астрономії. В цій статті йтиметься про наукові творчі об’єднання, в яких беруть участь астрономи Украї­ни і, зокрема, Головної астрономічної обсерваторії АН України, яка відзначає нині свій 50-річний ювілей.

 

Міжнародний астрономічний союз (МАС) — найстаріша спілка, що об’єднує астрономів всього світу. МАС організований 1919 р. з метою: сприяння розвиткові астрономічної науки в усьому світі; координації роботи з комплексних наукових програм багатьох об­серваторій світу; керівництва міжнародними астрономічними служ­бами, обсерваторіями тощо; створення міжнародних банків астро­номічних даних; захисту інтересів астрономії в інших міжнародних організаціях. 1935 р. колективним членом МАС став СРСР. Кожні три роки проходять генеральні асамблеї МАС. «Короткий астроно­мічний календар» неодноразово висвітлював їх роботу (див., напри­клад, випуски на 1987 та 1990 рр.). На одному з останніх таких форумів, що відбувся 23 липня — 1 серпня 1991 р. в м. Буенос-Ай­ресі (Аргентина), був зафіксований 7301 індивідуальний член МАС з 66 країн світу. В їх числі 84 астрономи України. В рамках МАС зараз працює 40 комісій, які охоплюють практично всі напрями сучасної астрономії. В таблиці подані назви цих комісій та їх но­мери згідно з переліком МАС. Членами МАС є 22 співробітники Головної астрономічної обсерваторії АН України, і вони входять до складу 10 комісій цього союзу.

 

Комісії МАС

 

 Номер  Комісія Кількість членів
Всього У ГАО НАН України
04  Ефемериди 84
05  Документація і  Астрономічні дані 114
06  Астрономічні телеграми 19
07  Небесна механіка 220
08

 Позиційна астрономія

158 2
09  Інструменти і техніка 263
10  Сонячна активність 503 3
12  Сонячна радіація і  структура 342
14  Атомні і молекулярні дані 177
15  Фізичне вивчення комет,  малих планет і метеоритів 275 2
16  Фізичне вивчення планет і  супутників 235
19  Обертання Землі 129 3
20  Положення і рухи  малих  планет, комет і супутників 181
21  Свічення нічного неба 120
22  Метеори і міжпланетний    простір 105
24  Фотографічна астрометрія 140 3
25  Зоряна фотометрія і  поляриметрія 198 1
26  Подвійні та кратні зорі 101
27  Змінні зорі 332
28  Галактики 617
29  Зоряні спектри 289 1
30  Радіальні швидкості 100
31  Час 97
33  Структура і динаміка  галактичної системи 349 2
34  Міжзоряна речовина 657 2
35  Зоряний склад 321
36  Теорія зоряних атмосфер 279
37  Зоряні скупчення і асоціації 204
38  Обмін астрономами 29
40  Радіоастрономія 752
41  Історія астрономії 111
42  Тісні подвійні зорі 344
44  Астрономія з Космосу 316
45  Зоряна класифікація 119
46  Вивчення астрономії 137
47  Космологія 396
48  Астрофізика високих  енергій 389
49  Міжпланетна плазма і  геліосфера 117
50  Збереження існуючих і  потенціальних  місцерозташувань  обсерваторій 64
51  Біоастрономія: Пошук  позаземних цивілізацій
Всього 9637* 23*

 

* Ці цифри більші за число індивідуальних членів МАС, бо деякі з них є членами кількох комісій.

 

Європейське астрономічне товариство (ЄАТ) офіційно зафік­соване 11 жовтня 1990 р. на регіональній нараді МАС, що проходила в м. Давосі (Швейцарія). Для чого воно створене? Ідея створення цього товариства виникла наприкінці 80-х років нинішнього сто­річчя, коли почався процес інтеграції країн Західної Європи в ве­ликий економічний комплекс, з одного боку, і процес фрагментації країн Східної Європи, з іншого боку. Зокрема, в галузі астрономії обидва ці фактори спричинили до необхідності єднання зусиль з метою зміцнення європейської спільноти; полегшення обміну ідея­ми, даними, методами та астрономами й надання можливості спіль­них публікацій. Таке єднання дає змогу координувати використан­ня унікального астрономічного обладнання та заохочувати астроно­мів різних країн до проведення спільних астрономічних проектів у Європі, що важливо в епоху непевного майбутнього для бюджету науки.

 

Керівним органом ЄАТ є Рада, яка обирається терміном на чотири роки. До її складу входять: президент, два віце-президенти, секретар, скарбник та п’ять інших членів ЄАТ. Передбачається їх ротація через кожні два роки. Не рідше ніж через кожні два роки проводяться з’їзди ЄАТ.

 

Згідно з Статутом ЄАТ професійні астрономи стають, як прави­ло, постійними членами товариства. Крім того, можуть бути також члени-кореспонденти та почесні члени ЄАТ. Студенти старших кур­сів та молоді астрономи віком до 30 років при вступі в ЄАТ стають так званими юніорами. Для вступу в ЄАТ необхідно заповнити від­повідну форму та заручитись рекомендаціями двох членів цього то­вариства. Члени ЄАТ сплачують членські внески, від яких тимчасо­во, з огляду на економічні труднощі, звільнені астрономи з країн Східної Європи, які не мають конвертованої валюти. Зараз ЄАТ налічує близько 1500 членів, у тому числі біля 20 астрономів з України.

 

Крім того, оскільки в різних країнах Європи функціонує кілька національних астрономічних товариств, то одним із завдань ЄАТ є встановлення гармонійних відносин між ними і ЄАТ. Прийняте рішення, що національні астрономічні товариства входитимуть до складу ЄАТ як його філіали. Філіалами ЄАТ уже стали такі астрономічні товариства: Англійське Королівське, Італійське, Російське*, Румунське, Чешське, Швейцарське, а також Українська астрономічна асоціація.

 

* Російське астрономічне товариство — це фактично Радянське астрономічне товариство (РАТ), створене навесні 1990 р., яке після розпаду СРСР залишилось функціонувати як міжнародне. До його кладу нині входять біля 450 членів з 13 колишніх радянських реслублік і біля 25 членів з інших країн. РАТ включає в себе 5 колек­тивних членів (наукових закладів), декілька регіональних секцій і асоціацій. РАТ видає міжнародний науковий журнал «Astrophysical Transactions».

 

Українська астрономічна асоціація (УАА) — всеукраїнська громадська самоврядна добровільна організація астрономів-фахівців та трудових колективів установ, підприємств і організацій не­залежно від їх відомчої приналежності, пов’язаних з дослідженнями в галузі астрономії та суміжних наук. УАА заснована 24 січня 1991 р. на Установчому з’їзді, який відбувся в м. Києві. Засновниками УАА стали Головна астрономічна обсерваторія АН України (м. Ки­їв), Радіоастрономічний інститут АН України (м. Харків), Астро­номічна обсерваторія Київського університету ім. Т.Г. Шевченка. Колективними членами УАА стали астрономічні обсерваторії Львів­ського, Одеського й Харківського університетів, Миколаївського педінституту та ряду інших установ.

 

Засновники УАА уклали «Угоду про заснування Української астрономічної асоціації», в якій, зокрема, зазначається, що УАА створюється з метою: сприяння розвиткові астрономії в Україні; піднесення ролі й престижу української науки; консолідації зусиль астрономічних організацій, установ та окремих осіб; розвитку міжнародної співпраці в інтересах астрономії та збереження миру; сприяння забезпеченню наукових та освітніх потреб українського народу, підготовки наукових кадрів, розвиткові української науко­вої термінології, захисту інтелектуальної власності, авторських і соціальних прав учасників УАА; розвитку науково-популяриза­торської роботи та аматорської астрономії; впровадження сучасної інформаційно-обчислювальної техніки, нових методів і інструментів в наукові дослідження. Члени УАА проголошують свою прихиль­ність принципам, закріпленим Статутом ООН з питань освіти, науки й культури та Хартією Міжнародної ради наукових спілок.

 

Вищим керівним органом УАА є з’їзд, який скликається не рід­ше одного разу на два роки. В період між з’їздами роботою асоціації керує Рада УАА у складі президента, двох віце-президентів, вчено­го секретаря та представників різних установ чи організацій.

 

Як зазначається в Статуті УАА, членство в УАА є добровіль­ним і може бути колективним та індивідуальним. Індивідуальними членами можуть бути й іноземні громадяни. Для індивідуального членства необхідною умовою є наявність публікацій в спеціальних астрономічних та інших наукових виданнях. УАА видає «Інформа­ційний бюлетень».

 

Джерело: Короткий астрономічний календар 1994, с. 172—177

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

afisha 1