Юджин і Кароліна Шумейкери
С. А. Борисенко
кандидат фізико-математичних наук
Головна астрономічна обсерваторія НАН України
Юджин Шумейкер народився 28 квітня 1928 р. в м. Лос-Анджелес (шт. Каліфорнія, США) у сім’ї вчителів. Завдяки своїм здібностям до навчання й талановитості він закінчив школу в 15 років. Велика криза в США не завадила молодому Шумейкерові стати вченим, хоча йому часто доводилось підробляти чоботарем, ремонтуючи взуття. У 19 років він закінчив Каліфорнійський технологічний інститут (м. Пасадіна). Темою його магістерської роботи була петрологія докембрійських метаморфічних порід. Під час навчання він познайомився з Кароліною Спеллман (народилася 24 червня 1929 р. в м. Геллап, шт. Нью-Мексіко), з якою одружився 1951 р.
Жоден з батьків Кароліни теж не був ученим. Батько мав магазин одягу, мати працювала вчителькою. Після народження доньки батьки переїхали до м. Чіко (шт. Каліфорнія). Тут Кароліна закінчила школу, як і старший її брат Річард. У дитинстві вона не цікавилася ні астрономією, ні космосом узагалі. Кароліна здобула ступінь магістра з історії та політичних наук і, оскільки ще точно не визначилася щодо своєї майбутньої діяльності, стала викладачем вищої школи. Але невдовзі вона розчарувалася у викладанні. Кароліна була досить пристрасним, турботливим, невтомним викладачем, проте студенти не виявляли цікавості до дисциплін, які вона викладала.
Уперше вона зустріла Юджина Шумейкера під час весілля свого брата Річарда в 1950 р. Її брат вивчав хімічну інженерію в Каліфорнійському технологічному інституті й жив у гуртожитку в одній кімнаті з Юджином. Мати Кароліни познайомилася з Юджином ще раніше — на захисті дисертації Річарда. Вона відразу відмітила цього молодого чоловіка й порадила своїй доньці з ним познайомитись. Річард теж говорив, що Кароліна та Юджин були б гарною парою. І невздовзі вони одружилися після двотижневої подорожі по плато Колорадо.
Далеко не кожна дівчина могла б одружитися з Юджином. Він мав досить різкий темперамент і потребував людини, яка могла б підказувати йому та допомагати в роботі.
У подружжя народилося троє дітей — Крісті, Лінда і Пет. Кароліна доглядала за домом і виховувала дітей, поки її чоловік подорожував і працював. Остаточно вони оселилися та побудували будинок своєї мрії у Флагстаффі (шт. Аризона), де пізніше за участю Юджина був організований Центр астрогеології.
Кароліна говорила, що жінки помічають дрібні деталі краще, ніж чоловіки. Її здібності бути уважною в деталях пізніше пригодилися, коли вона стала працювати в галузі астрономії.
У 1948 р. Юджин Шумейкер стає членом Американського геологічного комітету. Його першою науковою роботою було дослідження покладів урану в штатах Юта й Колорадо. На той час він зацікавлюється дослідженням ролі вулканічних викидів і зіткнень з астероїдами у формуванні кратерів на Місяці. Під час відвідування Аризонського метеоритного кратера Ю. Шумейкер звернув увагу на його схожість з місячними кратерами. Увесь час учений мріяв про подорож до Місяця, а втім стати астронавтом йому завадила Аддісонова хвороба.
Геолог за фахом, Ю. Шумейкер був одним із основоположників такої науки, як астрогеологія. У 1961 р. в м. Флагстафф був створений Центр астрогеології, який об’єднав фахівців з вивчення геологічної активності на Місяці й інших планетах Сонячної системи. Група дослідників, яку очолює Ю. Шумейкер, досліджує геологію Місяця для наукової підтримки програми «Аполло». Вони створили першу деталізовану карту Місяця. Юджин також бере участь у підготовці астронавтів до польоту та перебування на Місяці. Саме він визначив, що місячна поверхня здатна втримати як астронавтів, так і посадковий модуль.
У 1969 р. Юджин Шумейкер розпочинає досліджувати вплив зіткнень з астероїдами на формування поверхонь Місяця та Землі. Разом з Елеонор Гелін він шукає, послуговуючись 0.46–м телескопом Шмідта Паломарської астрономічної обсерваторії, такі астероїди, які могли б зіштовхнутися з Місяцем і Землею. Юджинові активно допомагає дружина, яка в той час досліджувала фотознімки Паломарського огляду. На початку 80-х рр. Ю. і К. Шумейкери застосували фотографію, щоб шукати астероїди, які зближаються зі Землею (англійською мовою Near Earth Objects). За весь час спостережень (до 2002 р.) подружжя виявило 32 комети й понад 800 астероїдів. Першу комету (102Р/Шумейкер 1) вони відкрили у вересні 1984 р.
На початку 90-х рр. Шумейкери проводили спостереження разом з канадським астрономом Дейвідом Леві. Упродовж п’яти років вони спільно відкрили 13 комет, з яких дев’ять — короткоперіодичні, у тому числі — відома комета Шумейкер—Леві-9, яка 1994 р. була зруйнована гравітаційною дією Юпітера й впала на планету. Згодом Д. Леві напише книжку «Шумейкер: Людина, яка зробила поштовх».
У 1994 р. Ю. Шумейкер разом зі своїм колегою Джефрі Вінном став досліджувати таємничу загибель міста Вабар (Саудівська Аравія). Учені вирішили скласти докладну карту всього району Вабара і виявили три великі кратери, які були повністю приховані під піском. Дослідники встановили, що падіння метеорита відбулося всього 135 років тому, а потужність вибуху була еквівалентною вибухові атомної бомби над Хіросімою.
У липні 1997 р. Ю. і К. Шумейкери прибули в Австралію щоб досліджувати місцеві ударні метеоритні кратери. Під час подорожі на півночі Австралії автомобіль дослідників потрапив у катастрофу. Жінка дивом залишилася живою, але чоловік загинув.
Поміж нагород, які отримав Ю. Шумейкер за своє життя, слід відмітити медаль Інституту Франкліна (1965 р.), премію Джильберта Американського геологічного товариства (1983 р.), приз Койпера Американського астрономічного товариства (1984 р.), Національну медаль науки — найвищу наукову нагороду від Президента США (1992 р.). Крім цього, його вважають батьком науки про об’єкти, які зближуються зі Землею.
У 1997 р. Національна академія наук США за вагомий внесок в астрономію, а саме за відкриття найбільшої кількості астрономічних об’єктів (астероїдів і комет), нагородила подружжя Шумейкерів медаллю Джеймса Крейга Уотсона (її присуджують раз на три роки). Американське астрономічне товариство раз на два роки надає гранти імені Шумейкерів аматорам і фахівцям з усього світу за найбільший внесок у відкриття нових астероїдів і комет.
Кароліна Порко, колега й учениця Ю. Шумейкера, на знак пам’яті про свого вчителя організувала доставлення капсули з прахом загиблого вченого на Місяць. Капсулу розмістили на борту дослідницького апарата «Лунар Проспектор». За стартом ракети на космодромі спостерігали дружина та діти Ю. Шумейкера. Капсулу з прахом ученого доставлено на Місяць 31 липня 1999 р. Її загорнуто в лист латунної фольги, на якому лазерним гравіюванням нанесено зображення комети Гейла—Боппа1, Аризонського метеоритного кратера, а також уривок з твору Вільяма Шекспіра «Ромео та Джульєтта»:
And, when he shall die,
Take him and cut him out in little stars,
And he will make the face of heaven so fine
That all the world will be in love with night,
And pay no worship to the garish sun.
(Коли ж помре він, то візьми його
І роздрібни на зірочки маленькі, —
Він так тобі осяє небеса,
Що закохається весь світ у ніч
І перестане поклонятись сонцю.)
(Переклав І. Стешенко)
1 Комета Гейла—Боппа в той час проходила поблизу перигелію і була дуже яскравою, її було добре видно неозброєним оком. Мабуть тому зображення саме цієї яскравої комети вигравіювано на меморіальному листі.
Джерело: Астрономічний календар 2014, С. 244—247
