З історії київських аматорів астрономії
Л. В. Казанцева
кандидат фізико-математичних наук
Астрономічна обсерваторія Київського національного університетуімені Тараса Шевченка
30 січня 1911 р. (12 лютого — за новим стилем), відбулося перше засідання Київського гуртка любителів астрономії (КГЛА).
Ще 1910 р., коли кияни зацікавилися кометою Галлея, один з відданих прихильників астрономії, Микола Федорович Зінченко, бажаючи використати ці настрої, звернувся в газеті «Киевские Вести» до осіб, що цікавляться наукою, з пропозицією організувати гурток аматорів астрономії. Спочатку на заклик відгукнулися тільки 10 чоловік. Невдовзі відбулись установчі збори, які виробили та затвердили 8 (21) липня 1910 р. статут гуртка. Але через деякі обставини регулярні засідання почалися лише в 1911 р. Гуртківці (вони підрозділялися на дійсних членів і членів-співробітників, які одержували платню) мали іменні квитки (рис. 1), на засідання членів гуртка запрошували кожного разу повідомленнями, надрукованими в друкарні та надісланими поштою. У гуртка були власні печатка та штамп. Кошти його складалися з членських внесків (3 руб. за рік), виручки від прочитаних лекцій, пожертв від окремих громадян й установ.
Один із членів гуртка віддав у розпорядження гуртківців чотиридюймовий телескоп. Це стало приводом для того, щоб клопотати перед Міською думою про приділення місця на Володимирській гірці для «постановки будки под телескоп й показывания публике светил небесних за небольшую плату»*. У цілому ж гурток ставив собі за мету популяризацію астрономічних знань серед широких верств населення.
* Тут і далі курсивом подано цитати з оригіналів російською мовою.
Представники міської влади співчутливо поставилися до клопотання і передали його до Садової комісії, яка, зі свого боку, дозволила будувати аматорську обсерваторію «згідно проекту і плану місцевості, з приміщенням для сторожа на ділянці землі в 12 кв. саж.». Члени гуртка почали збирати «беніфіції та пожертви» на її будівництво та на придбання в Європі нового, потужного телескопа, на що губернатор Києва дав особистий дозвіл і створив для цього спеціальну рахункову комісію. «Сбор, при его разрешении, постановлено производить посредством личного й письменного обращения к лицам, живущим в Киеве й Киевской губернии, сочувствующим целям Кружка, общественным и частным учреждениям г. Києва, как-то банкам, страховим обществам и проч., а также путем обращения к публике посредством газет». Крім того, гуртківці також заробляли кошти читанням лекцій та проведенням «екскурсій зоряним небом».
Проект будівлі обсерваторії розробив відомий на той час архітектор проф. Олександр Васильович Кобелев (за його участю в Києві були зведені будівлі Земельного банку, Держбанку, Вищих жіночих курсів, Київського відділення Російського технічного товариства).
Гуртківці на засіданнях, які відбувалися не рідше ніж два рази на місяць, читали реферати, доповідали про новини астрономії і новинки астрономічної літератури. Регулярно для широкого загалу міста гурток організовував популярні лекції (рис. 2) з астрономії та природничих наук, для цього запрошував відомих на той час спеціалістів.
Серед прочитаних доповідей були такі (далі — російською мовою): «О космогонических воззрениях древних индусов», «Астрономия как наука в Древней Греции», «Владычество Птолемея в астрономии», «Способы определения лунного й солнечного параллаксов», «О колебаниях высоты земного полюса», «Новые воззрения на мир и на Землю в частности», «Кометы и их природа», «Основы принципа относительности», «Границы познания природи», «Законы движения планет» й ін.
Щоб проводити лекції і збори, гурток орендував найкращі зали Києва. Так, у жовтні 1912 р. в залі Київського купецького зібрання (за спеціальним дозволом київського губернатора) правління КГЛА організувало лекцію відомого математика та механіка проф. Миколи Борисовича Делоне («Очерк современного учення об электричестве и магнетизме») з демонстрацією цікавих дослідів. До речі, М. Б. Делоне (професор декількох європейських вищих навчальних закладів) на той час працював у Київському політехнічному інституті, де як учень М. Є. Жуковського організував дуже популярний у Києві гурток повітроплавання, сам побудував у 1908—1910 рр. декілька планерів-біпланів, написав (1910 р.) один з перших посібників з планеризму («Устройство дешевого и легкого планера и способы летания на нем»).
Гурток улаштовує вечори на честь знаменних дат в історії астрономії. Так, 1912 р. з величезним успіхом пройшов вечір, присвячений потрійному ювілеєві Каміля Фламмаріона — 70-річчя з дня народження, 50-річчя його астрономічної діяльності та 25 років з дня заснування Французького астрономічного товариства. Вечір відбувся в приміщенні клубу страхових інспекторів (Прорізна, 2) і зібрав велику кількість слухачів, багато з них після закінчення записалися в члени гуртка.
Ціни на заходи гуртка були цілком доступні для простих громадян. Квиток на лекцію коштував від 30 коп. до 5 руб., побачити небесні світила в телескоп й одночасно прослухати розповідь про цікавинки нічного неба можна було за 5 коп.
Очікуючи повне сонячне затемнення 1914 р., смуга видимості якого проходила через Київ, гурток звернувся за допомогою астрономічних видань до обсерваторій і товариств аматорів астрономії, які бажали б приїхати до Києва на спостереження, з пропозицією «своих безвозмездных услуг по сообщению разного рода оправок и исполнения соответствующих поручений». При цьому було зроблене застереження, що «корреспонденция ведется на французском, немецком, итальянском и английском языках». У заяві зазначалося також, що гурток має намір видати спеціальну брошуру з обставинами явища та роз’ясненнями для населення, на що відгукнулися зразу ж декілька друкарень, пропонуючи великі знижки на друкування цих матеріалів. Пропозицією скористалися експедиції сонячної комісії Московського товариства любителів астрономії, Петербурзького товариства любителів світознавства, Лікської обсерваторії, обсерваторії Чиказького університету, Бахмутської жіночої гімназії.
Збереглася копія об’яви сільським старостам Остерського повіту, переписана власноручно М. Ф. Зінченком.
«8 августа, т.е. в пятницу, в Черниговской губернии будет наблюдаться затмение Солнца между 2 й 3 часами по полудни. Затмение это можно будет наблюдать через стекло, которое предварительно следует с одной стороны закоптить над свечою. Затмение будет продолжаться две или три минуты, поэтому, к этому времени Старосты должны наблюдать, чтобы дети были во дворе и не пугались. Предписываю старост оповестить всех в селе и, кто хочет наблюдать это редкое явление, пусть запасется закопченным стеклом.
Исправник Бударский. 2 августа 1914 года.»
Бути членами Київського гуртка любителів астрономії уважали за честь не тільки студентська молодь Києва, а й особи, далекі від науки за своєю діяльністю. Збереглися листи з проханням зарахувати до гуртка від членів товариства «Провідник», із Парової махорочної тютюнової фабрики товариства «Б. 3. Рабинович і 3. Н. Фраткін» у м. Прилуки (рис. 3). Фірма І. Г. Василенко «Наочні посібники і художні видання» подарувала гуртку на знак вдячності металевий телурій — механічний прилад для демонстрації руху Землі й Місяця навколо Сонця. Власники книжкових магазинів надсилали свої астрономічні новинки в дарунок бібліотеці гуртка, яка налічувала сотні томів і якою могли користуватися не тільки члени гуртка, а й будь-хто з киян.
На жаль, перша світова війна перервала 1915р. діяльність гуртка. Його робота з формування астрономічних уявлень у широких колах громадян була дуже важливою. Адже Астрономічна обсерваторія університету св. Володимира була неспроможна справитися з таким завданням, бо мала у своєму штаті лише трьох співробітників, які крім наукової роботи та спостережень ще й викладали на фізико-математичному відділенні університету. До речі, один з активних членів гуртка, Іван Гнатович Ільїнський, пізніше став співробітником цієї обсерваторії і плідно пропрацював у ній протягом 1919—1950 рр.
(Статтю написано за оригінальними матеріалами, які зберігаються в музеї Астрономічної обсерваторії Київського національного університету імені Тараса Шевченка.)
Джерело: Астрономічний календар 2006, с. 235—239
