Бонд Кренч Вільям

Останні новини

Зоряні перемички показують: розвиток ранніх галактик у Всесвіті відбувався набагато швидше, ніж вважалося раніше

24 квітня 2024

Ранні галактики були не такими хаотичними і розвивалися набагато швидше, ніж вважали астрономи раніше.

Це випливає з результатів дослідження, яке «озирнулося» на понад десять мільярдів років назад. Міжнародна група астрономів під керівництвом науковців з Даремського університету, Великобританія, використала космічний телескоп Джеймса Вебба (James Webb Space Telescope, JWST), щоб знайти докази формування в галактик барів [Бар галактики (англ. bar — перемичка) — складова багатьох спіральних і неправильних галактик, яка лежить у площині диска і має вигляд витягнутого ущільнення із зір і міжзоряного газу.], коли Всесвіту було лише кілька мільярдів років. Результати дослідження опубліковано в журналі Monthly Notices of the Royal Astronomical Society.

Докладніше:

Знайдено наймасивнішу чорну діру зоряного походження в нашій галактиці

16 квітня 2024

Астрономи виявили наймасивнішу чорну діру зоряного походження серед тих, які досі знаходили в галактиці Молочний Шлях. Її помітили завдяки даним місії Gaia («Ґаяй») Європейського космічного агентства, бо вона змушує зорю-компаньйон, що обертається навколо неї, дивно «коливатися». Науковці використали дані спостережень Дуже великого телескопа (Very Large Telescope) Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory, ESO) та інших наземних обсерваторій для перевірки маси чорної діри, яка в 33 рази перевищує масу Сонця.

Докладніше:

Бонд Кренч Вільям (9.IX.1789 — 29.I.1859)

Bond Viliam

Американський астроном Вільям Бонд народився 9 вересня 1789 р. в м. Портленд (штат Мен, США). Здобув фах годинникаря. У 17 років, після спостереження 1806 р. сонячного затемнення, став цікавитися астрономією — в своєму приватному будинку в Дорчестері обладнав робочий кабінет як обсерваторію. У 1815 р. на прохання Гарвардського університету відвідав Європу з метою збору інформації про європейські обсерваторії. 1839 р. перевіз своє астрономічне обладнання в Гарвард і став університетським астрономом-спостерігачем на безоплатній основі. Склав проект Гарвардської обсерваторії (стала до ладу 24 червня 1847) і був її першим директором.

Вільям Бонд першим (1846) застосував телеграф для визначення різниці довгот (цим способом було визначено різницю довгот міст Вашингтон і Філадельфія). Разом з сином Джорджем Бондом відкрив (1848) 8-й супутник Сатурна — Гіперіон. Був серед перших, хто застосував фотографію в астрономії: 16 липня 1850 р. отримав першу фотографію (дагеротип) зорі Вега, у 1857 р отримав перший фотознімок подвійної зорі (Міцара), що давав змогу виміряти кутову відстань між зорями-компонентами (це був початок фотографічної астрометрії). У 1858 р В. Бонд уперше отримав фотографію комети (це була комета Донаті).

На честь науковця названо кратер на Місяці, астероїд 767 Бондія (також на честь його сина), ділянка поверхні Гіперіона, розрив у кільці C планети Сатурн (і на честь його сина).

Помер В. Бонд 29 січня 1859 р. в м. Кембридж (США).